4.3 Методи оцінки основних фондів Оцінка основних фондів
Для планування відтворення основних фондів, визначення розмірів амортизації, аналізу ефективності їхнього використання велике значення мають правильний облік і достовірна оцінка вартості основних фондів.
У зв'язку із тривалістю функціонування основних фондів, поступовим їхнім зношуванням у процесі роботи, зміною суспільно необхідних витрат праці на їхнє відтворення для оцінки основних фондів у вартісному вираженні використаються первісна вартість, відновлювальна вартість і залишкова вартість основних фондів.
Первісна вартість відображає фактичні витрати організації на придбання машин, обладнання або зведення будівель (з урахуванням доставки й монтажу обладнання) у цінах, що діють у рік придбання, і може бути визначена по формулі:
Фп = Фф + Зтр (4.7)
де Фф — фактичні витрати організації на придбання фондів або кошторисна вартість будівель, споруд, тис. грн.; 3тр — транспортні витрати й вартість монтажу обладнання, тис. грн.
По первісній вартості основні фонди значаться на балансі будівельної організації. Цей вид вартості використовується для вирахування амортизаційних відрахувань, розрахунку рентабельності й фондовіддачі, а також інших показників, що характеризують ефективність використання основних фондів. Недоліком оцінки основних фондів по первісній вартості є та обставина, що зроблені в різний час кошти праці значаться на балансі будівельної організації в цінах різних років. У результаті неможливо досить чітко визначити зміни в динаміці основних виробничих фондів, врахувати потреби будівельної організації в коштах для заміни коштів праці наприкінці строку їхньої служби. Цей недолік може бути усунутий шляхом оцінки основних фондів по відновлювальній вартості.
Відновлювальна вартість — це вартість основних виробничих фондів, наведена до умов і цін року відтворення основних фондів. Даний вид оцінки вартості дозволяє визначити реальну вартість засобів праці з урахуванням сучасних умов суспільного виробництва, росту технічного рівня й підвищення продуктивної чинності праці при їхньому відтворенні. Оцінка основних виробничих фондів по відновлювальній вартості дає можливість одержати порівнянні дані для характеристики обсягів, структури й складу основних виробничих фондів, а також більш чітко визначити ефективність їхнього використання. Застосування даного виду оцінки фондів пов'язане із проведенням періодичних переоцінок вартості фондів, що є трудомістким і відносно тривалим процесом. Поряд з оцінкою основних фондів по первісній і відновлювальної вартості, вартість фондів може бути визначена по їхній залишковій вартості.
Залишкова вартість (первісна Фпо або відновлювальна Фво) виражає вартість основних фондів, яка ще не перенесена на вартість виробленої продукції (будівельно-монтажні роботи), і дозволяє встановити, яка частина основних виробничих фондів зношена й врахована в собівартості робіт. Залишкова вартість характеризує собою фактичну вартість фондів на момент оцінки й дозволяє оцінити якісний стан основних фондів будівельної організації. Залишкова вартість визначається у вигляді:
(4.8)
де И - зношування основних фондів, тис. грн.