- •1.2. Легітимність політичної влади
- •1.4. Проаналізуйте політичні погляди м. Драгоманова
- •2. Сутність, структура політичної влади
- •3. Становлення й розвиток громадянського суспільства в Україні
- •4. Проаналізуйте політичну концепцію і. Франка
- •2.Економічні ресурси політичної влади
- •3. Політична організація суспільства
- •2. Марксистська концепція політичної влади
- •3. Законодавство України про об’єднання громадян
- •4. Проаналізуйте який вплив мають політичні вчення Середньовіччя на сучасний розвиток політичних теорій?
- •3. Поняття, типологія та функції політичних партій
- •4. Проаналізуйте погляди і.Мазепи та п.Орлика
- •2. Сутність, структура та функції політичної системи суспільства
- •3. Сутність та типи партійних систем
- •4. Які заслуги перед політичною наукою роблять Макіавеллі видатним вченим?
- •2. Засоби масової інформації (змі) в політичній системі суспільства
- •3. Політи́чна па́ртія в політичній системі суспільства та їх хар-ка
- •4. Чим відрізняються погляди Макіавеллі та Монтескє на політику, владу, державу?
- •2. Політична свідомість і політична культура
- •3. Партійна система України
- •2. Поняття та структура політичної організації суспільства
- •4. Дайте політичну, економічну, духовну характеристику Античної доби
- •2. Сутність та основні чинники формування політичної свідомості
- •3. Формування політичної свідомості громадян в сучасному українському суспільстві.
- •4. Порівняйте політичне вчення т. Гоббса та Дж. Локка
- •2. Структура та функції політичної свідомості
- •3. Суспільні організації й рухи в політичній системі та їх характеристика.
- •4. Спробуйте графічно зобразити державний устрій Київської Русі
- •2. Сутність та зміст політичної культури
- •3. Типологія громадських обєднань
- •4. Проаналізуйте спільне у політичних поглядах головних учасників Кирило-Мефодіївського товариства
- •2. Структура та функції політичної культури
- •3. Вибори,їх класифікація та особливості при різних політичних режимах
- •4. Партійна система України
- •2. Політична культура сучасного українського суспільства.
- •3. Виборчі системи та їх роль у функціонуванні державаи.
- •4. З’ясуйте такі категорії
- •2. Політична культура сучасного українського суспільства.
- •3. Мажоритарна виборча система та її характеристика
- •2. Релігія в політичній системі.
- •3. Пропорційна система
- •4. Партійна система України
- •2. Держава основний інститут політичної системи суспільства
- •3. Змішана система
- •4. Який тип партійної системи формується в сучасній Україні?
- •2. Походження держави, її основні теорії
- •3. Виборче законодавство в Україні
- •4. Характерні риси партійної системи в сучасній Україні
- •2. Виборча система в сучасній Україні
- •3. Сутність та функції держави
- •4. Проаналізуйте роль засобів масової інформації в політичній системі України
- •2. Форми державного правління
- •4. Роль церкви в політичній системі України
- •2. Республіка як форма державного правління та її характеристика
- •3. Типологія політичних еліт.
- •4.Значення президента країни в політичному житті України.
- •2. Монархія
- •3.Роль політичних еліт в Україні
- •2. Політична ідеологія та її основні доктрини
- •3. Міжнародна політика та міжнародні відносини
- •2. Форми державного устрою
- •3. Геополітичні орієнтири сучасної України
- •4. Проаналізуйте політичні ідеї Запорозьскої Січі
- •2. Типи політичних режимів
- •3. Політичні аспекти глобальних проблем сучасності
- •4. Політичні ідеї Києво-Могилянської академії
- •2. Тоталітарний політичний режим та його риси
- •3. Міжнародні політичні організації та їх характеристика
- •4. Проаналізуйте сутність та основні риси громадського суспільства в Україні
- •2. Авторитарний політичний режим та його риси
- •3.Сутність і принципи зовнішньої політики держави
- •4. Роль демократичних принципів у житті українського козацтва
- •2. Поняття про демократію. Витоки, зміст та основні її риси.
- •3. Основні тенденції в світовому політичному процесі сучасності
- •4. Порівняльний аналіз політичної системи за проектом конституції гетьмана Пилипа Орлика та унр
- •2. Політичні відносини та їх характеристика
- •3. Ознаки правової та соціальної держави
4. Проаналізуйте політичну концепцію і. Франка
Погляди І. Франка на державу були близькими до марксистських. Виникнення держави він пов'язував з виникненням приватної власності та суспільних класів. Найважливішою ознакою держави вважав відокремлений від суспільства управлінський апарат, що виступає як чинник насильства стосовно суспільства.
Ці погляди І. Франка на державу визначили і його негативне ставлення до марксистської ідеї держави диктатури пролетаріату. Така держава також матиме чиновницько-адміністративний апарат, який стоятиме над народом, і соціальна нерівність не буде подолана. І. Франко віддавав перевагу безпосередній демократії, хоча не заперечував необхідності і представницької демократії. Органи представницької демократії утворюються на рівні вільного союзу громад, представники яких формують єдиний представницький орган для вирішення важливих питань — зовнішньої торгівлі, суду, оборони та ін.
І. Франко не поділяв марксистської ідеї про історичну місію пролетаріату, за якою йому належить очолити боротьбу за соціалізм усіх трудящих. Він говорив про «робітництво», під яким розумів усіх, хто працює, — робітників, дрібних селян, ремісників, інтелігенцію. На відміну від марксизму І. Франко прагнув до того, шоб його соціалізм спирався на загальнолюдські, а не на суто класові цінності.
Велику увагу І. Франко приділяв національному питанню. Він закликав інтелігенцію сприяти формуванню української нації, здатної до самостійного культурного й політичного життя і спроможної активно засвоювати загальнолюдські культурні здобутки. І.Франко виступав за політичну незалежність націй. І. Франко обстоював ідею федерації політично рівноправних народів .На його думку, вільний розвиток народів без будь-якого верховенства однієї нації над іншою здатні забезпечити соціалізм і федерація. На федеративних засадах мають будуватися відносини між народами як у межах окремих країн, так і у всесвітньому масштабі.
Хоча І. Франко багато в чому поділяв марксистські погляди на проблеми суспільного розвитку, він виступав проти абсолютизації марксистського вчення, закликав сприймати його як продукт певної епохи, а не як керівництво до дії на всі часи. Головний засіб здійснення народом своєї влади - це громади, що виконують усі функції управління суспільством: господарсько-економічну, культурно-освітню, судову.
Билет 4.1. Методи дослідження політології
Сучасна політологія використовує різнобічні теоретичні, філософські, загальнологічні та емпіричні методи дослідження.
1. Серед методів теоретичного пізнання, тобто прийомів дослідження, способів узагальнення і формування системи знання, як правило, виділяють такі:
-інституціональний метод, який передбачає, що в центрі дослідження повинні знаходитися політичні структури, їхні властивості і взаємозв'язки, а також фіксовані норми, на основі яких функціонують ці інститути;
-соціологічний метод орієнтований на виявлення соціальної обумовленості політики, вплив на неї економіки, культури, ідеології та соціальної структури;
-історичний метод, який розглядає політичні явища в процесі їх становлення в минулому і розвитку в теперішньому;
-системний метод, котрий застосовується при дослідженні складних багаторівневих об'єктів (політичні системи, інститути); об'єкт розглядається як цілісність, що формується взаємодією елементів і знаходиться в багатогранних зв'язках із зовнішнім середовищем;
-порівняльний метод передбачає співставлення однотипних об'єктів (політичних систем або їх окремих структурних компонентів, моделей політичних режимів у різних країнах) у різних народів з метою виявлення подібностей і відмінностей;
-структурно-порівняльний метод, який полягає у розгляді внутрішньої структури системи з позиції функціонального призначення кожного її елементу;
-антропологічний метод, котрий пояснює політику, виходячи з природи і універсальності родових якостей людини;
-психологічний метод спрямований на вивчення психологічних механізмів політичної поведінки;
-біхевіоралістський метод, який розглядає політику як поведінку індивідів і груп, що мають певну мотивацію та установки; як уже зазначалося, цей підхід вимагає емпіричної перевірки всіх висновків;
-нормативно-ціннісний метод оцінює політичні процеси з погляду оптимального варіанту, ідеалу.
2. У другу групу входять філософські та загально-логічні методи, які використовуються не тільки в політології, але й в інших науках: -діалектичний метод--метод сходження від абстрактного до конкретного; -аналіз і синтез; індукція і дедукція; -узагальнення.