Погладжування

Історично більш стародавній прийом масажу, який полягає в ковзанні руки масажиста по шкірі, причому вона не зсувається під час виконання цього прийому. Дія масажу перш за все виявляється на шкірі: вона очищається від лусочок епідермісу, залишків секрету потових і сальних залоз, покращується шкірне дихання, обмін речовин, підвищується тонус шкіри, покращується відтік крові, що сприяє зменшенню набряку. Погладжування виявляє знеболюючу і виражену розсмоктуючу дію.

Погладжування можна виконувати:

- подушечками великих пальців (на обличчі, міжкісткових м'язах на кисті, стопі, в місцях виходу нервів на поверхню, а також за ходом нерва);

- подушечками кількох пальців - другим або третім, або другим, третім, четвертим, п'ятим (на обличчі, при масажі пальців, слизових оболонок, окремих м'язів, сухожиль);

- тильною поверхнею кисті;

- опорною поверхнею долоні;

- кулаком.

Погладжування можна виконувати однією або двома руками : порізно одночасно, коли обидві руки рухаються одночасно, порізно послідовно, коли одна рука прямує за другою, сумісно (обтяженою кистю), коли одна кисть накладається на другу. Погладжування виконується поздовжньо, поперечно, зигзагоподібно, спіралеподібно, колоподібно або циркулярно.

Основні прийоми погладжування:

1.Площинне поверхневе і глибоке.

2.Обхоплююче безперервне і переривчасте.

При площинному погладжуванні долоні масажиста вільно, без напруги ковзають по поверхні шкіри пацієнта, не викликаючи шкірно-судинних реакцій (почервоніння) як за ходом, так і проти течії лімфи.

При обхоплюючому погладжуванні кисть і пальці масажиста мають форму жолобу, вільно розслаблені, великий палець максимально відведений. Кисть, обхоплюючи масовану поверхню тіла, щільно прилягає поверхнею долоні до масажованої ділянки. Прийом використовується, в основному, на кінцівках, бокових поверхнях тулуба, сідницях та ін. поверхнях тіла округлої конфігурації.

Глибоке погладжування стимулює течію крові, лімфи, активно впливає на кровообіг в масажованій ділянці, сприяє швидкому видаленню із тканин продуктів обміну, застійних та набрякових явищ. Під час площинного глибокого погладжування долоня масажиста більш щільно прилягає до тіла пацієнта і ковзає по шкірі, не зсуваючи її.

Обхоплююче переривчасте прогладжування виконується у вигляді стрибкоподібних ритмічних рухів.

Допоміжні прийоми погладжування

1.Граблеподібне погладжування. Виконується кінцями випрямлених і широко розведених пальців. Можна виконувати цей прийом обтяженою кистю, коли пальці однієї руки накладаються на пальці другої. Граблеподібне погладжування застосовують під час масажу волосистої частини голови, міжреберних проміжків, живота, спини, грудей, а також при ураженні окремих ділянок шкіри, при варикозно розширених венах на кінцівках, коли потрібно обходити осередки ураження.

2.Гладіння. Виконується тильною поверхнею кисті, зігнутої під прямим кутом до долоні. Прийом використовується при масажі обличчя, на ділянках з підвищеною чутливістю шкіри і м'язів, на шиї, спині, грудях, животі. '

3.Гребенеподібний прийом. Виконується кістковими виступами основних фаланг зігнутих в кулак пальців. Пальці вільно, без напруги зігнуті, розслаблені і злегка розведені. Погладжування виконується міжфаланговими суглобами. Прийом використовується для глибокого погладжування великих м'язів і товстих м'язових пластів, при великому відкладенні жиру, на долонній і підошвовій поверхнях, де м'язи і сухожилля покриті щільним апоневрозом.

4.Хрестоподібний прийом. Виконується долонними поверхнями обох рук. Пальці скріплені в замок. Застосовують, в основному, на кінцівках, частіше в спортивній практиці. Спортсмен кладе вільно руку або ногу на плече масажиста, край столу або підкладний валик.

5.Щипцеподібний прийом. Виконується щипцеподібно складеними пальцями. Захопивши черевце м'яза, сухожилля, складку шкіри великим і вказівним пальцями або великим і решта, роблять погладжувальні рухи у прямолінійному напрямку.