- •Механізм лікувальної дії масажу
- •Залежно від мети, масаж має такі різновиди:
- •Гігієнічні основи масажу
- •Вимоги до масажиста
- •Показання до проведення масажу.
- •Протипоказання до проведення масажу.
- •Вплив масажу на шкіру
- •Вплив масажу на м’язову систему
- •Вплив масажу на зв’язково-суглобовий апарат
- •Вплив масажу на кровоносну і лімфатичну системи
- •Вплив масажу на дихальну систему
- •Вплив масажу на обмін речовин
- •Тема : Загальна техніка і методика масажу: прогладжування, розтирання. Загальна техніка і методика мануального лікувального масажу
- •Погладжування
- •Основні прийоми погладжування:
- •Допоміжні прийоми погладжування
- •Методичні вказівки при погладжуванні
- •Розтирання
- •Прийоми розтирання
- •Методичні вказівки
- •Тема : Загальна техніка і методика масажу: розминання і вібрація. Розминання
- •Основні прийоми розминання
- •Допоміжні прийоми розминання
- •Методичні вказівки
- •Вібрація
- •Прийоми безперервної вібрації
- •Переривчаста вібрація
- •Прийоми переривчастої вібрації
- •Масаж волосистої частини голови з оголенням шкіри
- •Техніка масажу обличчя
- •Масаж лобової частини голови.
- •Масаж ділянки орбіт.
- •Масаж у ділянці щік
- •Масаж у ділянках підборіддя і верхньої губи
- •Масаж шиї
- •Тема : Техніка масажу окремих частин тіла:спини, попереку, сідниць. Техніка масажу спини
- •Масаж сідничних м'язів
- •Масаж кульшових суглобів
- •Тема : Техніка масажу окремих частин тіла: грудей, живота. Техніка масажу грудей
- •Техніка масажу живота
- •Тема : Техніка масажу окремих частин тіла:верхніх кінцівок. Масаж верхніх кінцівок
- •Масаж кисті
- •Масаж передпліччя
- •Масаж ліктьового суглоба
- •Масаж плеча
- •Масаж плечового суглоба
- •Тема : Техніка масажу окремих частин тіла:нижніх кінцівок. Масаж нижньої кінцівки
- •Масаж стопи
- •Масаж гомілковостопного суглоба
- •Масаж гомілки
- •Масаж колінного суглоба
- •Масаж стегна
«Основи лікувального масажу»
Лекції
Тема Поняття масажу. Механізм дії. Класифікація. Гігієнічні основи. Показання та протипоказання.
Загальні поняття масажу
Масаж – це механічний вплив на організм людини за допомогою рук масажиста або спеціальних апаратів. Слово «масаж» походить від латинського «маса» - прилипаюче до пальців, або грецького «массо» - стискати руками. Сутність масажу зводиться до нанесення тканинам організму різноманітних механічних впливів у вигляді погладжування, розтирання, розминання, вібрацій в певній системі і послідовності.
Механічний вплив тканинам може наноситися руками (мануальний масаж) або за допомогою спеціальних апаратів (апаратний масаж) – безпосередньо, через воду, повітря. Масаж може бути загальним, коли впливи направляються на всю поверхню тіла, і місцевим, коли впливу піддається якась частина тіла (кисть, стопа, колінний суглоб, поперекова ділянка і т. ін.).
Лікувальний масаж можуть практикувати дипломовані медичні працівники – лікарі, фельдшера, акушерки, медичні сестри, методисти лікувальної фізкультури.
Механізм лікувальної дії масажу
Дозовані механічні подразнення тіла людини, виконувані руками масажиста чи спеціальними апаратами, викликають місцеві і загальні нейрогуморальні зрушення в організмі, що зумовлені рефлекторними реакціями і виділенням біологічно активних речовин. У надзвичайно складному процесі дії масажу на організм людини виділяють три основних механізми: нервово-рефлекторний, гуморальний і механічний.
Нервово-рефлекторний механізм дії масажу полягає в механічному подразненні різних рецепторів, закладених в шкірі (екстерорецептори), сухожилках, зв’язках, м’язах (пропріорецептори), судинах (ангіорецептори), внутрішніх органах (інтерорецептори). Потік імпульсів від збуджених рецепторів проходить до різних відділів центральної нервової системи (ЦНС), де вони синтезуються у загальну відповідну реакцію, що викликає функціональні зміни у системах і внутрішніх органах організму за типом моторно-вісцеральних рефлексів. Залежно від мети і методики масажу, перебігу захворювання, вихідного рівня функціонального стану нервової системи, можна знижувати чи підвищувати її збудливість, що сприяє утворенню пристосувальних реакцій.
Гуморальний механізм дії масажу пояснюється надходженням у крові біологічно активних речовин – гістаміну, ацетилхоліну, продуктів розпаду білка (амінокислоти та поліпептиди), що утворюються у шкірі безпосередньо механічно і тепловою дією масажу. Важливим є те, що вони акумулюються не тільки у ділянці проведення масажу, а з потоком крові і лімфи розносяться по всьому організму. Біологічно активні речовини розширюють судини і підвищують їх активність, поліпшують кровопостачання і процеси обміну, передачу нервових імпульсів м’язам, що стимулює їх діяльність.
Механічна дія масажу полягає у зміщенні та розтягненні тканин, видаленні злущених поверхневих клітин шкіри, підвищенні температури ділянки тіла,що масажують, надходженні біологічно активних продуктів, розкритті і розширенні просвіту капілярів, видавлюванні, проштовхуванні і подальшому просуванні міжтканинної рідини, крові та лімфи, посиленні крово- і лімфообігу. Він також сприяє ліквідації застійних явищ і набряків, збільшенню рухливості тканин і суглобів, відновленню їх функцій.
Залежно від мети, масаж має такі різновиди:
1. Лікувальний (класичний) - використовується з лікувальною і профілактичною метою.
2. Гігієнічний - використовують як активний засіб зміцнення здоров'я, для профілактики захворювань і для збереження життєдіяльності організму.
3. Косметичний - можна розглядати як один із різновидів гігієнічного і рекомендувати для догляду за нормальною і хворою шкірою, для профілактики передчасного старіння шкіри, тому що під впливом масажу шкіра стає більш стійкою до зовнішніх подразників (температури, сонця, морозу і т.п.).
4. Спортивний - використовують для збереження спортивної форми, для більш швидкого зникнення втоми і відновлення сил.
5. Самомасаж.- використовують з профілактичною та лікувальною метою.
Гігієнічні основи масажу
Вимоги до пацієнта. Перед проведенням сеансу масажу пацієнт повинен прийняти теплий душ, а якщо це неможливо, то досить помити ноги і обтерти усе тіло вологим рушником. Для локального (місцевого) масажу ділянки тіла, на якій буде виконуватись масаж, потрібно протерти спиртом або одеколоном. Під час сеансу масажу пацієнту дозволяється залишати нижню білизну, але для досягнення кращого ефекту рекомендується шкіру залишати відкритою. Якщо з будь-яких причин це зробити неможливо, а також при значному волосяному покриві на тілі пацієнта, масаж можна проводити через тонку чисту тканину з природних волокон. Місце ушкоджень шкіри (подряпини, дрібні рани) необхідно обробити йодом, зеленкою або клеєм БФ-6. Під час масажу ці ділянки необхідно обходити. При деяких захворюваннях шкіри (лишай, екзема та ін.) масаж протипоказаний. Під час проведення масажу пацієнт повинен прийняти зручне положення і намагатися повністю розслабити м'язи. Якщо не дотримуватися цих умов, масаж не дасть бажаного результату.
Однією з найважливіших умов для правильного проведення масажу є максимальна фіксація ділянки тіла, на якій потрібно виконувати масаж. Якщо міцна основа для ділянки, яка масажується, відсутня, то досягти повного розслаблення м'язів неможливо.
Внаслідок численних досліджень було точно встановлено, які повинні
бути кути згинання і відведення для того, щоб кінцівки прийняли середньо-фізіологічного положення. Якщо пацієнт займає положення лежачи на
спині, то для надання середньо-фізіологічного положення необхідно відвести
нижню кінцівку від вертикалі на кут у 35 градусів і зігнути її у колінному
суглобі під кутом 45 градусів. Шляхом відведення плеча від вертикальної
площини на 45 градусів, згинання передпліч у ліктьовому суглобі під кутом
110 градусів і згинання кисті у променевозап'ястковому суглобі під кутом 100 градусів досягається середньо-фізіологічне положення для м'язів верхньої кінцівки. Якщо пацієнт лежить на животі, то для того щоб досягти
розслаблення м'язів нижньої кінцівки потрібно підкласти валик під гомілку.
Залежно від висоти масажного столу кут згинання у колінному суглобі може
змінюватися від 25 до 40 градусів. Також на кут згинання у колінному суглобі впливає зріст масажиста. Щоб досягти максимального розслаблення м'язів верхньої кінцівки пацієнт повинен прийняти таке початкове положення, при якому рука буде розташована вздовж тулуба, кут згинання між передпліччям і плечем повинен бути 110 градусів.