3.3 Ознаки посилань сигналів

Під час передавання сигналам надаються певні ознаки, які несуть інформацію (полярність, частота, фаза тощо). Для надання цих ознак призначені шифратори. Дешифратори ознак по­силань потрібні для розрізнення ознак отриманих сигналів.

Найбільш простим шифратором полярності може служити схема, наведена на рисунку 3.2.а. Полярність сигналу змінюється в залежності від положення ключа SB. Замість ключа можна використати реле.

Безконтактний шифратор (рисунок 3.2.б) побудований таким чином, що операційний підсилювач інвертує вхідний сигнал або пропускає його без зміни в залежності від того, відкритий чи закритий діод VD. За допомогою подільника R1 – R2 діод закрито не­великою напругою, амплітуда якої знаходиться між логічними рівнями «нуля» та «одиниці» тригера. Якщо передається нуль, то тригер перекидається на стан логічного «нуля», на його інверсному виході формується рівень логічної «одиниці», діод відкривається і сигнал генератора інвертується. Якщо передається одиниця, то рівень логічного «нуля» на виході тригера закриває діод і сигнал генератора не інвертується.

Дешифраторами полярності можуть бути будь-які поляризовані реле. В залежності від полярності замикаються відповідні контакти і комутуються різні ланцюги.

У безконтактному дешифраторі в залежності від сигналу відкривається той чи інший діод і імпульс формується на виході відповідного ланцюга.

Схеми шифраторів амплітуди подані на рисунку 3.3.а та 3.3.б. Природно що амплітуда струму на виході контактного шифратора залежить від положення перемикача SB. Якщо він не­замкнений, до ла­нцюга вводиться додатковий резистор R і амплітуда струму зменшується. Функцію перемикача може виконувати контакт реле.

Безконтактний шифратор побудований таким чином, що в залежності від того, на вхід «Вибирання кристалу» якого шинного формувача буде подано рівень логічн ого «нуля», той і буде підключений до цифро­аналогового перетворювача. Інформаційні входи шинних формувачів утримують жорстко завдані кодові комбінації, що відповідають рівням «нуля» або «одиниці» у лінії зв’язку. Необхідна кодова комбінація подається на вхід ЦАП і перетворюється на від­повідний рівень напруги.

К онтактний дешифратор амплітуди побудований на базі приймальних реле з різними струмами спрацьовування. Якщо імпульс має велику амплітуду, спрацьовують обидва реле, обмотка Р3 живлення не отримує і сигнал формується на ланцюгу 1. Якщо амплітуда сигналу мала, то спрацьовує лише реле Р1, ланцюг живлення Р3 замикається, його контакти спрацьовують і сигнал формується у ланцюгу 1.

У випадку безконтактного дешифратора (рисунок 3.3.в), АЦП пе­ретворює амплітуду імпульсу на цифровий код, який по­тім порівнюється із завданими значеннями за допомогою цифрових компараторів. В тому ланцюгу, в якому спрацював компаратор і буде наявний сигнал.

Шифратори тривалості імпульсів найбільш часто будуються за допомогою одновібраторів. В залежності від того, який з одновібраторів буде активізовано, до лінії зв’язку буде подано імпульс відповідної тривалості.

Дешифратор можна побудувати на засаді вимірювання тривалості імпульсу підрахунком, з використанням класичної схеми. Після цього за допомогою цифрових компараторів визначається належність до логічного «нуля» або «одиниці».

Шифратори та дешифратори частоти будуються аналогічно попереднім засобам. В залежності від того на який з логічних елементів подано рівень логічної «одиниці», до лінії зв’язку подається сигнал належної частоти з відповідного генератора.

Для дешифрування використовується типова схема вимірювання періоду імпульсів. Тригер у лічильному режимі дозволяє виділити період імпульсів, що має бути виміряний. Отриманий результат порівнюється із встановленими значеннями і відповідно до результату на відповідному виході формується сигнал.

Р исунок 3.4 – Шифратор (а) та дешифратор (б) частоти