1.4 Розрахунок доходів і тайм-чартерного еквівалента

   Доходи судновласника при відфрахтуванні судна по рейсовому чартеру формуються з фрахту і демереджа (в разі затримки судна з вини фрахтувальника).

  Сума фрахту в більшості випадків визначається добутком, отриманим від множення фрахтової ставки на кількість вантажу, і вказується в рахунку за фрахт (Freight Invoice).

F = f · Q, (USD)

F = 30,5 · 26393,08=804988,94 (USD)

де F – сума фрахта, (USD);

f – ставка фрахта, (USD);

 Отриману суму фрахту необхідно зменшити на розмір брокерської комісії

(USD);

(USD);

де NF – нетто-фрахт, (USD);

K_бр – комисія брокера, %;

Тайм-чартерний еквівалент розраховується по формулі:

NF - R_р

ТЧЕ = (-------------),( $/добу);

t _р

(USD)

2. Розрахунки по оферту «б»

2.1 Розрахунок кількості вантажу

      Для першого оферту «Б» ми маємо такі порти заходу (таблиця 2).

Таблиця 2. Характеристики портів заходу і траси руху судна

Найменування порту або ділянки траси, його координати

Підхідні канали

Глибини, м

Густина води т/м3

Амплітуда прилива

Діюча вантажна марка

Довжина, милі

Ширина, милі

Глибина, м

у при­чалів

на акваторії

Durban ЮАР(29°52'S 031°02’Е)

4

12,2

1025

Тропіч.

Keelang Тайвань (25°09'N 121°45’Е)

4

9,0

10,5

1002

літня

Кількість вантажу, що може прийняти судно, може залежати як від чистої вантажопідйомності судна, так і від його вантажомісткості. Для цього потрібно спочатку визначити питому вантажомісткістю судна, яка визначається за формулою:

W

ω = ^{_______ ,} м³/т

Dч

де W – вантажомісткість судна, м³;

Dч – чиста вантажопідйомність, т;

Чисту вантажопідйомність визначаємо по формулі:

Dч = D_р – D_о - G_зап - G_топ

де D_р – розрахункова водотоннажність судна на вихід з порту завантаження, т.;

D_о – водотонажність судна порожнем, т.;

G_зап – маса екіпажа, запасів на рейс, мертвих і т.п. ( крім палива), т.;

G_топ – необхідні запаси палива на вихід з порту завантаження, т.;

Розрахункова водотоннажність судна залежить від осадки, на яку можна занурити судно в даному порту. Для цього потрібно знати діючу вантажну марку в порту завантаження і на переході, також обмеження за осадкою біля причалу, на підхідних каналах і на трасі руху судна.

Якщо в порту діє тропічна чи зимова вантажна марка, то необхідно обчислити відповідне прирощення / зменшення розрахункової водотоннажності за формулою:

Т_л

∆ D_р = а ∙ (Т_л +/- ^______) , т;

48

где Т_л – осадка судна по літню вантажну марку в морській воді, см.

Знак +/- для розрахунку на тропічну/зимову вантажну марку.

а – число тонн на см. осадки, т.;

Так як у нас порт завантаження має тропічну вантажну марку,то:

(т)

   Приблизну кількість палива на перехід визначаємо за спрощеною формулою:

L_аб

G_топ2 = k_шт ^___________ (q_х^тт + q_х^лт ), т.;

24∙V_гр

L_ав

G_топ1 = k_шт ^___________ (q_х^тт + q_х^лт ), т.;

24∙V_бал

,т.;

де k_шт - штормовий коефіцієнт, приймається в розмірі 1,10 ….1,25 (10%...25%)

в залежності від очікуваних метеоумов рейса;

L_{ав -} відстань переходу від порту, де судно знаходиться зараз, до порту завантаження, милі;

L_аб - відстань переходу від порту завантаження до порту вивантаження, милі;

q_х^тт ; q_х^лт - добові витрати відповідно важкого та легкого палива на ходу, т.;

Визначимо необхідну кількість палива:

(т)

(т)

(т)

Визначаємо чисту вантажопідйомність:

Dч = (36071+401,9) – 7911 - 215 – 778 = 27531,9 (т)

Визначаємо питому вантажомісткістю судна:

34311

ω = ^____________ = 1,25 м³/т

27531,9

В нас u '> ω, це означає, що вантаж «легкий» і його кількість (масу) можна буде визначити за формулою:

W

Q = - ^_____, (т.);

u'

Визначаємо кількість вантажу:

(т)