Тема 6. Медичне страхування

Лекція 6.1

Економічна необхідність медичного страхування

Мета: розглянути та з'ясувати економічну сутність медичного страхування, як одного із видів соціального страхування; визначити завдання медичного страхування; вивчити особливості форм медичного страхування; проаналізувати стан розвитку медичного страхування в країні.

План

1. Передумови виникнення медичного страхування

2. Необхідність, сутність і завдання медичного страхування

3. Загальний підхід до побудови медичного страхування

С. р.

4. Медичне страхування громадян, які перетинають кордон

Література (основна та додаткова)

1. Внукова Н.М. Соціальне страхування / Н. М. Внукова, Н. В. Кузьминчук—К.: Кондор, 2006.—С. 96-140.

2. Осадець С.С. Страхування: Підручник / С.С. Осадець—К.: КНЕУ, 2002.—С. 232-245;

3. Юрій С.І. Соціальне страхування: Підручник / С.І. Юрій, М.П. Шаваріна, Н.В. Шаманська.—К.: Кондор.—2004.—С. 343-381.

1. Передумови виникнення медичного страхування

Передумовою виникнення медичного страхування став розвиток фабрично-заводської медицини (явища, коли власники фабрик і заводів зобов'язувалися організовувати для своїх робітників лікарні) та створення лікарняних кас. По суті, саме воно започат­кувало основи соціального страхування. Зародження елементів страхової медицини почалося ще в XVIII - на початку XIX сто­ліття, коли на капіталістичних підприємствах з'явилися перші лікарняні каси. В Україні функціонували лікарняні каси двох типів: заводські та об'єднані. Заводські каси здійснювали ви­плату допомоги за встановленими випадками, організовували надання безоплатної медичної допомоги робітникам і членам їх сімей. Об'єднані лікарняні каси мали більші статутні та резервні кошти, організовували надання амбулаторної та стаціонарної допомоги. Робітники стали створювати за свій рахунок без участі заводчиків і фабрикантів товариства взаємодопомоги, які з лікарняних кас видавали своїм членам певні суми на лікування, компенсували дні хвороби, за які підприємці не платили заробіт­ної плати.

Розвиток і формування системи медичного страхування прохо­дило в кілька етапів. У 1861 році було прийнято перший законода­вчий акт, яким при заводах і мануфактурах узаконювались това­риства, а при них каси взаємодопомоги, в чиї обов'язки входила видача допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою непрацездатності, а також пенсій учасникам товариств та їх сім'ям, приймання вкла­дів та видача позик. Учасники цих кас сплачували внески в межах 2-3% від заробітної плати. Через 5 років новим законом передбача­лось відкриття при підприємствах лікарень з розрахунку 1 ліжко на 100 працюючих.

Обов'язкове медичне страхування і страхова медицина в Украї­ні сформувалися до середини XIX століття, коли у царській Росії 26 серпня 1866 року через епідемію холери було прийнято тимчасове положення, відповідно до якого власники заводів і фабрик повинні були організувати для своїх робітників лікарні.

Першим промисловим підприємством, де у 1870 році (тобто через чотири роки після запровадження згаданого положення і за 42 роки до прийняття закону «Про страхування») була створена лікарняна каса, став адміралтейський завод «Руссуд» у місті Миколаєві. Саме тут на асигнування першого лікарняного збору ко­штів підприємці уклали угоду з Миколаївським військово-морсь­ким шпиталем. Відповідно до угоди про медичне забезпечення робітників заводу їм надавалася лікарняна медична допомога при нещасних випадках. Таким чином, лікарняну касу в місті Мико­лаєві можна вважати однією з перших організаційних форм первинної ланки надання медичної допомоги на страхових засадах як в Україні, так і в Росії.

Це і поклало початок формуванню фабрично-заводської медицини, у тому числі і в Україні. В Україні такі товариства з'явились в Одесі, де в 1894 році були застраховані робітники 22 підприємств, а через 5 років Херсонська губернія у створенні таких товариств посідала сьоме місце в Росії. Значна їх кількість була і в Миколаєві. У тогочасних умовах з метою забезпечення соціальної допомоги, зокрема медичної, працівники змушені були самостійно створювати різноманітні страхові товариства і каси взаємодопомоги. Таким чином, джерела медичного страхування і страхової медицини в Україні зародилися в надрах фабрично-заводської медицини. Ре­зультатом цього процесу стала поява лікарняних кас, які вже на той час існували в Німеччині та інших країнах Європи.

У 1903 році прийнято ще один закон, пов'язаний з виплатами. Відтоді роботодавець ніс відповідальність за завдану здоров'ю шкоду, у разі нещасного випадку на виробництві роботодавець зобов'язаний був виплачувати потерпілим або членам їх сімей допомогу та пенсії. Закон про страхування на випадок хвороби і нещасних випадків було прийнято в 1912 році. Лікарська допомога за рахунок роботодавців надавалась членові лікарняної каси в чотирьох випадках:

1) перша допомога при раптовому захворюванні чи нещасному випадку (по-нинішньому - швидка допомога);

2) амбулаторне лікукання;

3) допомога при пологах;

4) лікарняне лікування з повним утриманням хворого.