4 Польові роботи

Загальні положення, еколого-геологічні маршрути, еколого-геохімічні дослідження, радіоекологічні дослідження, гідрогеологічні роботи, вивчення геодинамічних умов, польова камеральна обробка матеріалі

4.1 Загальні положення польових робіт

Цільове призначення польових робіт – одержання первинної інформації, необхідної для оцінки екологічного стану геологічного середовища, вирішення задач державного еколого-геологічного картування і підготовки фактографічних і картографічних матеріалів до наступного складання еколого-геологічної карти масштабу 1:200000 території (номенклатурного аркуша), що вивчається.

Основна задача польових робіт – вивчення в заданому масштабі еколого-геологічних умов та їх змін в просторі і часі на конкретній території (номенклатурному аркуші) з застосуванням комплексу досліджень, методів і методик.

Польові роботи включають: еколого-геологічні маршрути і обстеження, геохімічні, ландшафтно-геохімічні, радіогеохімічні, гідрогеологічні, геодинамічні та інші дослідження, дешифрування матеріалів аеро- і космічних зйомок, різні види опробування, камеральну обробку матеріалів поточних робіт.

Види і обсяги польових робіт, вимоги до них визначаються специфікою та особливостями еколого-геологічних умов території та рівнями порушення екологічного стану ГС в наслідок господарської діяльності і обгрунтовуються проектом на проведення еколого-геологічного картування.

Результативне проведення польових робіт досягається за рахунок їх ретельної підготовки, в т.ч. на основі матеріалів підготовчого етапу, розробки програми робіт на кожний польовий період з визначенням основних задач, видів, обсягів, методів наступних досліджень, ділянок, площ, профілів зосередження робіт, їх послідовності і стадійності.

Виходячи з накопиченого досвіду польові роботи найбільш доцільно виконувати протягом трьох польових етапів.

На першому етапі з врахуванням матеріалів і даних підготовчих (передпроектних) робіт проводяться рекогносцирувальні дослідження: еколого-геологічні маршрути та обстеження, ландшафтно-індикаційні, атмогеохімічні дослідження; літохімічне, радіогеохімічне, гідрогеохімічне опробування. Маршрути виконуються по розрідженій мережі на всій території робіт.

Більш детально вивчаються опорні ділянки (полігони), які виділені на підготовчому етапі робіт з еколого-геологічного картування і розглядаються як першочергові об”єкти зосередження основних обсягів польових робіт. На таких ділянках досліджуються, перш за все, ділянки суттєвих змін ландшафтів та компонентів ГС; аномальні зони в будові ГС, найбільш типові природно-техногенні (геолого-техногенні) системи та характер, інтенсивність прояву в них техногенних і небезпечних природних процесів і явищ. На завершення визначаються першочергові ділянки (полігони), обгрунтовуються види, методи та обсяги польових робіт наступного етапу.

На другому етапі виконуються основні обсяги польових робіт, дані яких потрібні для складання еколого-геологічних карт і вирішення задач середньомасштабного еколого-геологічного картування. На опорних ділянках (полігонах), які потребують більш детального вивчення, згущується мережа маршрутів і профілів наземних робіт, простежуються основні геологічні, ландшафтно-геохімічні, інженерно-геологічні границі природних об’єктів і зон, площ та ділянок суттєвих техногенних змін ГС. Проводяться детальні геохімічні, радіогеохімічні дослідження, масштаб яких визначається геологічним завданням і проектом робіт; в той же час він може бути відкорегований за результатами робіт першого етапу.

Під час третього етапу на окремих опорних ділянках виконується або завершується комплекс більш детальних крупномасштабних досліджень природи і генезису небезпечних геологічних процесів і явищ, аномальних об’єктів і зон, шляхів міграції і накопичення забруднюючих речовин, хімічних елементів і їх сполук. Завершується ув’язка всіх даних, що характеризують екологічний стан ГС, уточнюються раніше складені польові еколого-геологічні карти та схеми районування (типізації) території за екологічним станом ГС.

В залежності від еколого-геологічної вивченості різних частин аркуша, що підлягає еколого-геологічному картуванню, спосіб і послідовність польових робіт може змінюватись в широких межах: від окремих контрольно-ув’язочних маршрутів і профілів досліджень до поєднання маршрутів з дослідженнями на виділених опорних ділянках і профілях, а також виконання площинних зйомок (геохімічних, радіогеохімічних та ін.) в масштабі 1:200000 на всій території аркуша.

В результаті польових робіт поповнюються комп’ютерні бази фактографічних і картографічних даних.

Польові матеріали приймаються і оцінюються комісією підприємства – виконавця робіт за участю представника Замовника.