2. Вимоги до умов праці
В локомотивному господарстві виробничі процеси відбуваються як у закритих приміщеннях, так і на відкритому повітрі. Під час праці на відкритому повітрі, збереження нормального теплового самопочуття забезпечується, як правило, за рахунок природної терморегуляції організму людини. Цьому сприяє також відповідний спецодяг. Останнім часом створенні нові види зручного спецодягу з підвищеними теплозахисними і вітрозахисними властивостями.
Вимоги:
Удосконалення технологічних процесів та обладнання з метою зменшення виділення тепла;
Раціональне розміщення технологічного обладнання;
Автоматизація, механізація і дистанційне управління технологічних процесів;
Влаштування ефективних систем вентиляції, кондиціювання і опалення;
Застосування засобів індивідуального захисту працівників;
В якості основних характеристик для нормування вібрації застосовані: середні квадратичні значення віброприскорень м/с2, або середні квадратичні значення віброшвидкості, м/с, а іноді їх логарифмічні рівні, дБ в октавних смугах частот. Норми вібрації, встановлені ГОСТ 12.1.012 – 78.
Специфіка впливу вібрації на організм членів локомотивних бригад враховані в ГОСТ 12.2.056 – 81.
Середні квадратичні віброприскорення на робочих місцях локомотивної бригади з урахуванням ймовірності розподілом швидкостей руху локомотива в експлуатації аж до конструкційної не повинні перевищувати для середньо геометричних частот 1/3 октавних смуг значень.
Параметри шуму і вібрації при експлуатаційних перевірках вимірюють при виконанні працюючими реальними технологічними операціями в природних умовах, фактично існуючих в момент перевірки. Вимірювання шуму на робочих місцях підприємств та визначення шумових характеристик машин здійснюють відповідно з ГОСТ23941 – 79, ГОСТ 12.1.024 – 81, ГОСТ 12.1.025 – 81, ГОСТ 12.1.026 – 80, ГОСТ 12.1.027 – 80, ГОСТ 12.1.028 – 80 та ін., а рухомого складу залізничного транспорту – по санітарним нормам по обмеженню шуму на рухомому складу залізничного транспорту, затвердженим Міністерством охорони здоров’я.
Методи вимірювання параметрів гігієнічної характеристики вібрації і вібраційних характеристик машин повинні відповідати вимогам ГОСТ 13731 – 68, ГОСТ 16519 – 78, ГОСТ 12.1.034 – 81 та ін. Локальну вібрацію вимірюють відповідно з ГОСТ 12.1.042 – 84.
Норми штучного освітлення на локомотивах встановленні за ГОСТ 12.2.056 – 81. У кабіні машиніста світильники загального освітлення повинні забезпечувати номінальну освітленість на рівні пульта управління 25 – 30 люкс (лк). Ці світильники можуть включатися на яскраве світло (нормовану освітленість) або тьмяне світло – 10% номінальної освітленості.
Світильники в кабіні машиніста розташовують так, щоб прямий і відбитий від дзеркальних поверхонь світловий потік ламп не потрапляв в очі машиніста і його помічника при управлінні локомотивом в положенні сидячи і стоячи.
Рівень освітленості в машинному (дизельному) приміщенні за діючими нормами має бути на підлозі проходів не менше 5 лк, а на вертикальній поверхні огороджень обладнання з боку проходу на висоті 1 м від підлоги – 20 – 30 лк.
Відповідно до ГОСТ 12.2.056 – 81 «ССБТ. Електровози і тепловози колії 1520 мм. Вимоги безпеки» все силове електрообладнання локомотивів, крім машин, що обертаються і сполучних кабелів силових ланцюгів, як правило, розташовуються в апаратних камерах, шафах, а також на даху електровоза.
Вимоги захисту локомотивних бригад від ураження електричним струмом. На кожному локомотиві і моторвагонному рухомому складі є наступні засоби індивідуального захисту: дві пари діелектричних рукавичок, не менше двох діелектричних килимків, не менше однієї відключеної ізолюючої штанги на електровозах, що не мають механічного приводу роз’ємів. Зазначені діелектричні засоби захисту випробовують при прийнятті в експлуатацію, а також у стоки та за нормами.