
- •Тема 1. Поняття про соціальні комунікації
- •1. Буденне і наукове розуміння комунікації
- •1.2. Проблема значення
- •1.3. Проблема розуміння
- •1.4. Соціальний простір і час
- •1.5. Висновки
- •Література
- •Тема 2. Комунікаційна діяльність і спілкування
- •2.1. Комунікаційні дії та їх форми
- •2.2. Види, рівні та форми комунікаційної діяльності
- •2.3. Види комунікаційної діяльності
- •2.3.1. Мікрокомунікація
- •2.3.2. Мідікоммунікація
- •2.3.3.Макрокомунікація
- •2.4. Співпраця і конфлікти в комунікаційній діяльності
- •2.4. Спілкування як соціально-психологічна і комунікаційна категорія
- •2.6. Ігри та псевдоігри
- •2.6.1.Гра як творча комунікаційна дія
- •2.6.2. Псевдогра як нетворча комунікаційне дія
- •2.7. Правда і брехня в комунікаційній діяльності
- •2.8. Висновки
- •Література
- •Тема 3. Соціальна пам'ять
- •3.1. Види пам'яті і мнемічні дії
- •3.2. Інформаційна модель індивідуальної пам'яті
- •3.3. Групова соціальна пам'ять
- •3.4. Структура соціальної пам'яті суспільства
- •3.5. Суперечності суспільного пізнання
- •3.6. Висновки
- •Література
- •Тема 4. Комунікаційні канали
- •4.1. Різновиди комунікаційних каналів
- •4.2. Усна комунікація
- •4.2.1.Схема усної комунікації
- •4.2.2. Опції природної мови і мовлення
- •1. Соціально-мовні функції
- •2.Індивідуально-мовні функції
- •3. Соціально-мовленнєві функції
- •4.2.3. Комунікаційні бар'єри
- •4.2.4. Проект штучного міжнароднї мови есперанто
- •4.3. Документна комунікація
- •4.3.1. Система документної комунікації в XX столітті
- •4.3.2. Функції документів
- •4.3.3. Комунікаційні бар'єри
- •4.3.4. Цензура як знаряддя комунікаційного насильства
- •4.4. Електронна комунікація
- •4.4.1 Маршал Маклюен - пророк електронної комунікації
- •4.4.2. Функції електронної комунікації
- •4.4.3 Комунікаційні бар'єри
- •4.4.4. Глобальна комунікаційна система Інтернет
- •4.5. Дерево комунікаційних каналів
- •4.6. Висновки
- •Література:
- •Тема 5. Еволюція соціальних комунікацій
- •5.1. Хронологія громадських комунікаційних систем
- •5.2. Археокультурна словесність
- •5.3. Палеокультурна книжність
- •5.4. Мануфактурна неокультурная книжність
- •5.5.Індустріальна неокультурная книжність
- •5.6.Мультимедійна комунікаційна культура
- •5.7. Висновки
- •Література
- •Тема 6. Семіотика соціальної комунікації
- •6.1. Об'єкт і предмет семіотики соціальної комунікації
- •6.2. Комунікаційні знаки та їх класифікація
- •6.3. Семіотика текстів
- •6.4. Семантика, синтактика, прагматика
- •6.5. Висновки
- •Література
- •Тема 7. Соціальна інформація
- •7.1. Концепції інформації в сучасній науці
- •7.1.1. Математична теорія інформації: інформація - абстрактна фікція
- •7.1.2. Інформація – фізичний феномен
- •7.1.3. Інформація – функція самоврядної системи
- •7.1.4. Інші концепції
- •7.1.5. Підсумки
- •7.2. Ефект «інформаційних окулярів»
- •7.3. Концепції соціальних інформатик
- •7.3.1.Соціальна інформатика I (70-і рр.)
- •7.3.2. Соціальна інформатика II (80-і рр.)
- •7.3.3. Соціальна інформатика III (90-і рр.)
- •7.4. Висновки
- •Література
- •Тема 8. Комунікаційні потреби
- •8.1. Визначення та типологія комунікаційних потреб
- •8.2. Особистісні комунікаційні потреби
- •8.3. Групові комунікаційні потреби (інформаційний підхід)
- •8.4. Громадські комунікаційні потреби
- •8.5. Висновки
- •Література
- •Тема 9. Соціально-комунікаційні інститути
- •9.1. Походження та види соціально-комунікаційних служб, систем, інститутів
- •9.2. Сутнісні і прикладні функції соціально-комунікаційних явищ
- •9.3. Ліберально-демократичні принципи та схеми функціонування соціально-комунікаційних інститутів
- •9.3.1. Соціально-комунікаційні права і свободи
- •9.3.2. Ліберально-демократична схема функціонування соціально-комунікаційних інститутів
- •9.4. Соціальні комунікації в контексті становлення громадянського суспільства в Україні
- •9.5. Соціальні комунікації як чинник глобалізації в незалежній Україні
- •9.6. Тоталітарні принципи та схеми функціонування соціально-комунікаційних інститутів
- •9.6.1. Тоталітарна схема управління соціально-комунікаційними інститутами
- •9.6.2. Тотальна цензура.
- •9.7. Висновки
- •Література
- •Тема 10. Соціальна комунікація як об'єкт і предмет наукового пізнання
- •10.1. Система соціально-комунікаційних наук
- •10.2. Загальна характеристика метатеорії соціальної комунікації
- •10.3. Особливості парадигми вивчення комунікації на сучасному рівні
- •10.4. Концепції соціальних комунікацій
- •10.5. Основні напрями вивчення соціальної комунікації: зарубіжний та вітчизняний досвід
- •10.6. Висновки
- •Література
3.3. Групова соціальна пам'ять
Структура та зміст групової пам'яті залежить від суб'єкта-носія, тобто соціальної групи, якій приналежить ця пам'ять. У соціології розрізняють малі соціальні групи, великі соціальні групи і масові сукупності (випадковий натовп, масова аудиторія і т.п.). Малими групами є сім'я, первинна вікова група («хлопці нашого двору»), виробничий осередок (бригада, команда, екіпаж, відділ), компанія (клуб за інтересами). Для малих груп характерна безпосередня міжособистісна мікрокомунікація в формах І н І, І д І, І в І (див.табл. 2.1). Великі соціальні групи – це сукупність людей, що володіють загальними соціальними ознаками: а) соціально-демографічні групи формують такі ознаки, як вік, стать, освіта, національність ;б) виробнично-економічні групи утворюються за майновомим рівнем, станово-класовою приналежністю, професією; в) громадські об'єднання: політичні партії релігіозні концесії, профспілки, молодіжні спілки, спілки ветеранів і т.д. Масові сукупності діляться на епізодичні, існуючі короткочасно, наприклад натвоп на вулиці, і стабільні типу населення або суспільства.
Очевидно, що ці епізодичні масові сукупності ніякоюгруповою пам'яттю не володіють і володіти не можуть, на відміну від стабільних спільнот, що мають соціальну пам'ять (див. розділ 3.4). Малі групи з розвинутою діалоговою комунікацією мають неречеву пам'ять у вигляді загальних спогадів (пам'ятні події, зустрічі, пригоди, смішні історії і т. д.) і речеві реліквії (фотографії, символи, мисливські трофеї, листи, звукозаписи тощо). По суті справи групова пам'ять малих груп – це сума індивідуальних памятей їх членів і значима тільки в межах групи.
У великих соціальних групах, та й то не у всіх, виявляється потреба в спеціальній груповій пам'яті і можливості для її формування. Багаточисленні і розосереджені соціально-демографічні групи не потребують спеціальної пам'яті; групи із загальним майновим цензом і станово-класової приналежністю також не створюють особливих мнемічних утворень.Справа в тому, що ці групи не мають спільних соціальних смислів (знань, умінь, емоцій, стимулів), які вимагали б передачі в часі.
Цільові соціальні групи беруть на себе виконання певних суспільних функцій, що вимагає консолідації групи, фіксації позитивного досвіду, збереження і передачі його між членами групи .Заради цього цільовими і соціальними групами сторюється система соціальної комунікації, що включає особливу групову пам'ять. Особливо розвинену групову пам'ять з давніх часів створювало жрецтво, приховуючи в ній езотеричне (таємне) знання, в середні віки – лікарі і юристи, в новий час – вчені та політики.
Групова пам'ять цільових соціальних груп включає такі розділи:
спеціальна мова, багата поняттями і термінами;
масив недокументованих знань, які усно передаються сучасниками, а також чітко усвідомлювана самосвідомість;
професійні норми, що включають кодекс честі, клятви і присяги, наприклад, «клятва Гіппократа», а також звичаї спілкування всередині групи і поза нею; ці норми підтримують відособленість групи та її закритість для іншої маси населення;
технологічні вміння, пов'язані з виконанням професійних чи спеціальних громадських функцій (особливо характерно для лікарів, священнослужителей, юристів, політичних лідерів);
документальні фонди спеціальних творів писемності і друку – основне джерело і носій групового знання, у цих фондах зберігаються також символи, емблеми, групові реліквії, що підлягають довготривалогому зберіганню;
матеріальні вироби, наприклад: медичний інструментарій і фармакологічні речовини, спеціальні споруди і приміщення (храми, лабораторії, лекторії), техніка зв'язку тощо
Завдяки груповій пам'яті цільові соціальні групи утворюють свою субкультуру, яка протистоїть панівній масової культурі, що базується на природно-історичній пам'яті суспільства. Пам'ять національних діаспор, що існують в іншомовному середовищі, за своєю структурою наближається до пам'яті цільових груп.
Отже, з точки зору мнемічної діяльності соціальні групи діляться на три класи:
«безпам'ятні» – епізодичні масові сукупності і великі статистичні групи;
групова пам'ять – сума індивідуальних пам’ятів – малі групи, включаючи сім'ю і дружні компанії;
групова пам'ять з розвиненою структурою, що має неречеву і речову частини, властивина цільовим соціальним групам. Забігаючи вперед, зазначимо, що структурована групова пам'ять подібна (ізоморфна) культурній спадщині суспільства, але є істотна різниця між груповою та суспільною пам'яттю: групова пам'ять не має несвідомої психічної основи, а у суспільства,яке склалося історично, вона є.