3.3. Групова соціальна пам'ять

Структура та зміст групової пам'яті залежить від суб'єкта-носія, тобто соціальної групи, якій приналежить ця пам'ять. У соціології розрізняють малі соціальні групи, великі соціальні групи і масові сукупності (випадковий натовп, масова аудиторія і т.п.). Малими групами є сім'я, первинна вікова група («хлопці нашого двору»), виробничий осередок (бригада, команда, екіпаж, відділ), компанія (клуб за інтересами). Для малих груп характерна безпосередня міжособистісна мікрокомунікація в формах І н І, І д І, І в І (див.табл. 2.1). Великі соціальні групи – це сукупність людей, що володіють загальними соціальними ознаками: а) соціально-демографічні групи формують такі ознаки, як вік, стать, освіта, національність ;б) виробнично-економічні групи утворюються за майновомим рівнем, станово-класовою приналежністю, професією; в) громадські об'єднання: політичні партії релігіозні концесії, профспілки, молодіжні спілки, спілки ветеранів і т.д. Масові сукупності діляться на епізодичні, існуючі короткочасно, наприклад натвоп на вулиці, і стабільні типу населення або суспільства.

Очевидно, що ці епізодичні масові сукупності ніякоюгруповою пам'яттю не володіють і володіти не можуть, на відміну від стабільних спільнот, що мають соціальну пам'ять (див. розділ 3.4). Малі групи з розвинутою діалоговою комунікацією мають неречеву пам'ять у вигляді загальних спогадів (пам'ятні події, зустрічі, пригоди, смішні історії і т. д.) і речеві реліквії (фотографії, символи, мисливські трофеї, листи, звукозаписи тощо). По суті справи групова пам'ять малих груп – це сума індивідуальних памятей їх членів і значима тільки в межах групи.

У великих соціальних групах, та й то не у всіх, виявляється потреба в спеціальній груповій пам'яті і можливості для її формування. Багаточисленні і розосереджені соціально-демографічні групи не потребують спеціальної пам'яті; групи із загальним майновим цензом і станово-класової приналежністю також не створюють особливих мнемічних утворень.Справа в тому, що ці групи не мають спільних соціальних смислів (знань, умінь, емоцій, стимулів), які вимагали б передачі в часі.

Цільові соціальні групи беруть на себе виконання певних суспільних функцій, що вимагає консолідації групи, фіксації позитивного досвіду, збереження і передачі його між членами групи .Заради цього цільовими і соціальними групами сторюється система соціальної комунікації, що включає особливу групову пам'ять. Особливо розвинену групову пам'ять з давніх часів створювало жрецтво, приховуючи в ній езотеричне (таємне) знання, в середні віки – лікарі і юристи, в новий час – вчені та політики.

Групова пам'ять цільових соціальних груп включає такі розділи:

• спеціальна мова, багата поняттями і термінами;

• масив недокументованих знань, які усно передаються сучасниками, а також чітко усвідомлювана самосвідомість;

• професійні норми, що включають кодекс честі, клятви і присяги, наприклад, «клятва Гіппократа», а також звичаї спілкування всередині групи і поза нею; ці норми підтримують відособленість групи та її закритість для іншої маси населення;

• технологічні вміння, пов'язані з виконанням професійних чи спеціальних громадських функцій (особливо характерно для лікарів, священнослужителей, юристів, політичних лідерів);

• документальні фонди спеціальних творів писемності і друку – основне джерело і носій групового знання, у цих фондах зберігаються також символи, емблеми, групові реліквії, що підлягають довготривалогому зберіганню;

• матеріальні вироби, наприклад: медичний інструментарій і фармакологічні речовини, спеціальні споруди і приміщення (храми, лабораторії, лекторії), техніка зв'язку тощо

Завдяки груповій пам'яті цільові соціальні групи утворюють свою субкультуру, яка протистоїть панівній масової культурі, що базується на природно-історичній пам'яті суспільства. Пам'ять національних діаспор, що існують в іншомовному середовищі, за своєю структурою наближається до пам'яті цільових груп.

Отже, з точки зору мнемічної діяльності соціальні групи діляться на три класи:

• «безпам'ятні» – епізодичні масові сукупності і великі статистичні групи;

• групова пам'ять – сума індивідуальних пам’ятів – малі групи, включаючи сім'ю і дружні компанії;

• групова пам'ять з розвиненою структурою, що має неречеву і речову частини, властивина цільовим соціальним групам. Забігаючи вперед, зазначимо, що структурована групова пам'ять подібна (ізоморфна) культурній спадщині суспільства, але є істотна різниця між груповою та суспільною пам'яттю: групова пам'ять не має несвідомої психічної основи, а у суспільства,яке склалося історично, вона є.