6. Класифікація приміщень за небезпекою електротравм

Відповідно до ПУЗ, приміщення за небезпекою електротравм поділяються на три категорії:

- без підвищеної небезпеки;

- з підвищеною небезпекою;

- особливо небезпечні.

Категорія приміщення визначається наявністю в приміщенні чинників підвищеної або особливої небезпеки електротравм. До чинників підвищеної небезпеки належать:

- температура в приміщенні, що впродовж доби перевищує 35°С;

- відносна вологість більше 75%, але менше повного насичення (100%);

- струмонровідна підлога—металева, бетонна, цегляна, земляна тощо;

- струмопровідний пил;

- можливість одночасного доторкання людини до неструмовід-них частин електроустановки і до металоконструкції!. ЩО мають контакт із землею.

До чинників особливої небезпеки електротравм належать:

- відносна вологість близька до насичення (до 100%);

- агресивне середовище, ню пошкоджує ізоляцію.

Якщо в приміщенні відсутні чинники підвищеної і особливої небезпеки, то воно належить до приміщень без підвищеної небезпеки електротравм.

За наявності одного з чинників підвищеної небезпеки, приміщення належить до приміщень підвищеної небезпеки електротравм. За наявності одночасно двох чинників підвищеної небезпеки або одного чинника особливої небезпеки, приміщення вважається особливо небезпечним. Із наведеного видно, що класифікація приміщень за небезпекою електротравм враховує тільки особливості них приміщень, стан їхнього середовища і не враховує електротехнічних параметрів електроустановок. Категорія приміщень с одним з основних чинників, які визначають вимоги щодо виконання електроустановок, безпечної їх експлуатації, величини напруги, заземлення (занулення) електроустановок. Умови поза приміщеннями прирівнюються до особливо небезпечних.

7. Земля як елемент електричної мережі. Напруга кроку

У разі обриву проводів повітряних ліній електропередач і їх контакту з землею, пробою кабельних ліній на землю, замикання на неструмопідні елементи електроустановок, що мають контакт з землею, доторкання людини, яка стоїть на землі, до струмовідних частин, і до перебувають під напругою тощо, земля стає елементом електричної мережі замикання на землю.

Структурні елементи можливої мережі замикання на землю та послідовність включення них елементів у мережу залежать від конструктивних особливостей мережі І будуть розглянуті нижче (див. 18.9). Але в усіх перераховані у випадках у мережах замикання на землю обов'язковим с структурний елемент "земля". Земля є специфічним провідником електричного струму-неоднорідним і нелінійним-зі змінною площею поперечного перерізу. Тому, при проходженні струму в землі, на її поверхні ви­никає специфічне поле потенціалів, характер якого визначається конструкцією заземлювача, параметрами електричної мережі, властивостями ґрунту тощо. Більш детально зупинимось на явищі протікання струму в землі для напівсферичного заземлювача, який знаходиться на поверхні землі (рис. 18.1):

Для такого заземлювача, за умови однорідності й електричної ізотропності ґрунту, можна вважати, що струм у всіх напрямках буде розтікатись рівномірно - як показано стрілками на рисунку, а його величина в будь-якому поперечному перетині провідника "земля" буде дорівнювати І.

При цьому площа поперечного перерізу провідника "земля" 5 за зроблених допущень (однорідність ґрунту) буде визначатися площею поверхні півкулі радіусом Г із збільшенням (зменшенням) площа поперечного перерізу провідника "земля" буде збільшуватись (зменшуватись) пропорційно квадрату т, (5_і=2яг_і²), а опір проходженню струму буде, відповідно, зменшуватись або збільшуватись.

Падіння напруги на будь-якій ділянці електричної мережі дії, в тому числі і при проходженні струму в землі, залежить від величини струму і від електричного опору К.

Тому на поверхні землі іі зоні розтікання струму між рівновід-цаленими в радіальному напрямку точками (за однакових 1) Дії буде тим більше, чим ближче ці точки будуть до місця замикання па землю.