Харчування

У оргвнесок учасників конференції (200 грн.) включено обід 29 березня, напої під час перерв між науковими засіданнями, участь у дружній вечері 29 березня та обід 30 березня впродовж екскурсійної програми.

Екскурсійна програма

Витрати на перевезення учасників автобусом по маршруту, вартість відвідання музеїв, послуги екскурсоводів включені в оргвнесок конференції. Рекомендуємо для участі в екскурсійній програмі підібрати взуття та одяг, зручні для пішохідних прогулянок в природі.

Учасники конференції відвідають такі об’єкти:

1. Музей бурштину Державного підприємства «Бурштин України». У експозиції можна побачити вироби з бурштину, знайдені на Рівненщині під час археологічних розкопок, унікальні екземпляри бурштину вагою більше півкілограма, які не йдуть на виготовлення ювелірних виробів, бурштин з різними колористичними відмінностями, а також різноманітні вироби з нього. До 2010 року музей розміщувався на території підприємства ДП «Бурштин України» і його бачили лише поважні гості. Поряд працює фірмовий магазин, де бажаючі зможуть придбати вироби. Каталог виробів підприємства можна оглянути на сайті http://amber-gem.com.

2. Базальтове – село поблизу Івано-Долинського родовище базальтів, у межах якого можна спостерігати геологічний феномен – базальтові стовпи. На поверхню біля Іванової долини виходять верхньопротерозойські дрібнокристалічні базальти чорного кольору. Висота базальтових стовпів досягає 30 м. Поклади базальтів є свідченням того, що 600 мільйонів років тому на цій території мала прояв вулканічна діяльність. Це єдине в Україні місце, де залягають поверхневі базальти – восьмигранники висотою з дев’ятиповерховий будинок. Майдани Парижа, Брюсселя, Берліна, Варшави та Москви викладені бруківкою з Рівненських базальтів. В породі кар'єру можна зустріти мінерали: кварц, халцедон, агат, малахіт, хлорит, пірит, азурит. Базальтові стовпи Іванової Долини включено в перелік 7 чудес Рівненщини.

3. Клевань – селище міського типу у Рівненському районі. Тут зберігся замок князів Чарторийських (1475 р.), костел Благовіщення з дзвіницею (1630 р.) та церква Різдва Христового (1777 р.), синагогаVII ст. На околиці селища можна зачерпнути цілющої води із джерела «Безодня», яке, за переказами, з’явилося на місці, де колись стояла церква Святої Діви Марії, що пішла під землю під час татарської навали.

4. Пересопниця — село Рівненського району Рівненської області, розташоване на берегах річки Стубли (притока Горині). Пересопниця вперше в літописних списках згадується під 1149 роком як одне з важливих міст Київської Русі. В ХІ-ХІІІ ст. одне з двох головних міст Погорини. Про Погоринську волость як окрему територіальну одиницю давньоруського часу в літописах йдеться під 1097 р. В ХІІ столітті ця земля була приводом для конфліктів між волинськими і київськими князями, хоча офіційно належала до Київської землі. З середини ХІІ століття Погорина отримала незалежний статус і власну князівську династію Ярославичів, споріднену з Волинською княжою династією. У 1149-1246 рр. тут правили князі з роду Рюриковичів. Пересопницьке князівство повністю було зруйноване монголами.

З православним монастирем у Пересопниці пов'язана історія створення Пересопницького Євангелія. У 1561 р. тут завершено переклад, переписування і оздоблення книги. Це був перший відомий такий переклад Святого Письма з церковнослов’янської на тодішню письмову староукраїнську мову. Пересопницьке Євангеліє переписали на 482 пергаментних аркушах і по-мистецьки оздобили малюнками (зображеннями чотирьох євангелістів), заставками та рослинним орнаментом. Саме на ньому складають присягу на вірність Україні її Президенти.

29 серпня 2011 р. у Пересопниці відбулося всеукраїнське святкування 450-річчя Пересопницького Євангелія. Було відреставровано Свято-Миколаївську церкву, збудовано музейний комплекс просто неба «Княже місто», культурно-археологічний центр «Пересопниця», музей-пантеон (автор проекту - архітектор Віктор Ковальчук).