
- •Євроінтеграція україни як чинник
- •Соціально-економічного розвитку держави.
- •Роль освіти в розвитку партнерства україни з іншими державами
- •1.1. Європейський вибір України - невід'ємна складова її подальшого розвитку
- •Хронологія подій із налагодження співробітництва
- •1.2. Адаптація законодавства України до законодавства єс - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
- •1.3. Науково-технічне співробітництво України та єс
- •1.4. Входження освіти і науки України в європейське інформаційне та освітнє поле як вагомий чинник економічного, соціального, інтелектуального, інноваційно-технологічного та культурного розвитку
- •Тема 2 системи вищої освіти у країнах європи та америки
- •2.1. Загальні принципи формування систем вищої освіти європейських країн
- •2.2. Системи вищої освіти окремих країн
- •2.3. Вища освіта України
- •Структура ступеневості вищої освіти України
- •Структура мережі за типами навчальних закладів України
- •Структура освітніх та наукових ступенів у деяких країнах Європи
- •Характеристика механізму здобуття вищої освіти у деяких країнах Європи
- •Організація навчального року в університетах окремих країн
- •Оплата за навчання та фінансова підтримка студентів для навчання за кордоном в окремих країнах Європи
- •Кваліфікації вищої освіти в країнах єс
- •Тема 3 болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн європи. Основні підходи та етапи формування зони європейської вищої освіти
- •Хронологія подій Болонського процесу
- •1. Велика хартія університетів
- •Преамбула
- •Основні принципи
- •2. Конвенція про визнання кваліфікацій, що стосуються вищої освіти в Європейському регіоні
- •Розділ 1. Визначення
- •Розділ 2. Компетенція державних органів
- •Розділ 3. Основні принципи оцінки кваліфікацій
- •Розділ 4. Визначення кваліфікацій, які діють доступ до вищої освіти.
- •Розділ 5. Визнання періодів навчання
- •Розділ 6. Визнання кваліфікацій вищої освіти
- •Розділ7. Визнання кваліфікацій, власниками яких є біженці, переміщені особи і особи, що знаходяться у положенні біженців
- •Розділ 8. Інформація про оцінку вищих навчальних закладів і програм
- •Розділ 9. Інформація з питань визнання
- •Розділ 10. Механізми здійснення
- •Розділ 11. Заключні положення
- •3. Сорбоннська спільна декларація про узгодження системи вищої освіти в Європі
- •4. Спільна декларація міністрів освіти Європи
- •5. Конвенція вищих навчальних закладів Європи "Формування європейського простору вищої освіти"
- •Формування майбутнього
- •1. Основні положення
- •2. Основні питання
- •6. Конференція міністрів вищої освіти Європи
- •7. Конференція міністрів вищої освіти Європи "Утворення європейського простору вищої освіти"
- •Преамбула
- •Прогрес
- •Гарантія якості
- •Структура ступеня: прийняття системи, що базується на двох рівнях
- •Підвищення мобільності
- •Створення кредитної системи
- •Визнання ступенів: прийняття порівнянної та легко зрозумілої системи ступенів
- •Вищі навчальні заклади та студентство
- •Впровадження європейської тематики у вишу освіту
- •Підвищення привабливості Європейського простору вищої освіти
- •Можливість навчатися протягом усього життя
- •Додаткові дії
- •Перевірка результатів
- •Нові члени
- •Структура контролю
- •Програма роботи на 2003-2005 роки
- •Наступна конференція
- •8.Бергенське комюніке Міністрів вищої освіти Європи Берген 19-20 травня 2005 року.
- •1. Участь партнерів.
- •2.Оцінка результатів проведеної роботи.
- •3. Наступні завдання і пріоритети
- •4. Розгляд заходів на 2007 рік
- •5. Підготовка до 2010 року
- •Тема 4 основні завдання та принципи формування зони європейської вищої освіти
- •4.1. Принципи формування змісту кваліфікацій і структур ступенів. Компетентнісний підхід
- •Загальні компетенції
- •Спеціальні компетенції
- •Система рівневих індикаторів і система описів курсів за типами
- •Моделі розподілу навчального навантаження за типами курсів, рівнями і модулями
- •Розподіл навантаження за модулями, типами курсів і роками навчання з спеціальності «бізнес»
- •Основні принципи співпраці з розробки загальноєвропейської системи кваліфікацій і ступенів
- •Загальні принципи
- •Порівняльний огляд систем оцінки вищої освіти у країнах Східної Європи і снд: ліцензування, атестація, акредитація
- •4.4. Взаємовизнання дипломів як чинник інтеграції освіти. Європейський зразок додатка до диплома (diploma supplement)
- •Академічне і професійне визнання
- •Вказівки щодо створення Додатка до Диплома
- •Тема 5 європейська кредитно-трансфертна та система накопичення – естs
- •5.1. Загальна характеристика естs
- •5.2. Загальні умови користування естs
- •1. Зобов'язання навчального закладу
- •2. Вирішення проблем
- •5.3. Кредити естs
- •1. Загальна характеристика
- •2. Призначення кредитів естs
- •5.4. Присвоєння студентам кредитів естs
- •5.5. Перезарахування кредитів естs
- •5.6. Координатори естs
- •5.7. Інформаційний пакет
- •Перелік елементів інформаційного пакету
- •Пояснення щодо складання інформаційного пакета вступ. Що таке естs?
- •Характеристика системи естs
- •II. Загальна практична інформація
- •III. Факультет
- •IV. Словник
- •V. Приклади успішного впровадження
- •5.8. Опис структури курсу з присвоєння ступенів
- •5.9. Опис навчального плану на ступінь
- •Навчальний план на ступені бакалавра та магістра
- •5.10. Опис предмета курсу
- •5.11. Опис дисципліни курсу
- •5.12. Анкета-заява студента та угода про навчання анкета-заява студента
- •Угода про навчання
- •Зміни в узгодженій програмі навчання
- •Зразки анкет
- •Перелік оцінок вивчених дисциплін
- •Наступне навчання за кордоном
- •5.13. Оцінювання в системі естs
- •Шкала оцінювання естs
- •Європейська система «полегшеної шкали оцінювання»
- •Шкала оцінювання естs
- •5.14. Досвід використання естs у країнах Європи
- •Використання системи академічних кредитів в Європі
- •5.15. Деякі додаткові переваги та проблеми естs
- •Тема 6 принципи, шляхи й засоби адаптації європейської системи вищої освіти у вищу освіту україни
- •6.1. Стратегічні завдання розвитку освіти України
- •6.2. Завдання щодо удосконалення вищої освіти України у контексті вимог Болонського процесу
- •Першочергові кроки щодо запровадження кредитно-модульної системи у вищій освіті України
- •6.3. Формування інноваційного освітнього середовища у вищих навчальних закладах у контексті вимог Болонського процесу
- •Сучасні підходи до формування змісту підготовки фахівців
- •Організація та науково-методичне забезпечення навчального процесу
- •Інформатизація навчального процесу
- •2.Комп'ютерна система управління діяльністю внз.
- •4. Розроблення інтерактивних комплексів навчально-методичного забезпечення дисципліни (ікмзд).
- •Національне виховання та формування особистості студентів
- •Наукова діяльність
- •Міжнародне співробітництво
- •6.4. Освітньо-кваліфікаційні рівні (ступенева освіта) в Україні
- •Варіанти структурно-логічних схем навчання з присвоєння кваліфікацій і ступенів
- •6.5. Сприяння європейській співпраці в галузі гарантій якості освіти
- •6.6. Підвищення мобільності через подолання перешкод
- •Тема 7 запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (кмсонп) у вищу освіту україни
- •7.1. Програма дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України (затверджено наказом мон від 23.01.04 р. № 49)
- •Мета та основні завдання
- •Очікувані результати виконання заходів
- •7.3. Про проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу
- •На рівні Міністерства освіти і науки України
- •На рівні вищого навчального закладу
- •7.4. Науково-методичні засади впровадження кмсонп у вищу освіту України тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців
- •1. Основні терміни, поняття та їх визначення
- •2. Мета та завдання
- •3. Загальні положення
- •4. Принципи
- •5. Форми організації навчання
- •6. Організаційно-методичне забезпечення
- •7. Контроль успішності студента
- •8. Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання
- •9. Стипендіальне забезпечення студентів
- •10. Контроль за індивідуальним навчальним планом студента
- •11. Особливості нормування навчального навантаження
- •Програма
- •На рівні Міністерства освіти і науки України
- •Тимчасове положення
- •1. Основні терміни, поняття та їх визначення
- •2. Мета та завдання
- •3. Загальні положення
- •4. Принципи
- •5. Форми організації навчання
- •6. Організаційно-методичне забезпечення
- •7. Контроль успішності студента
- •8. Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання
- •9. Стипендіальне забезпечення студентів
- •10. Контроль за індивідуальним навчальним планом студента
- •11. Особливості нормування навчального навантаження
- •Ects – інформаційний пакет перелік елементів інформаційНого пакеТа
- •Б. Як потрапити до закладу
- •В. Індивідуальні розділи програми навчання
- •Роз’яснення до змісту інформаційного пакета
- •Вступ - що таке естs?
- •А. Назва й адреса
- •1 Сторінка
- •2 Сторінка
- •IV. Словник.
- •Вступ. Що таке естs?
- •І. Навчальний заклад
- •II. Загальна практична інформація
- •Ііі. Факультет (інститут тощо)
- •IV. Словник
- •Концептуальні засади
- •Система педагогічної освіти.
- •Освітні, освітньо-кваліфікаційні рівні та кваліфікації
- •Зміст педагогічної освіти
- •Організація навчального процесу
- •Післядипломна педагогічна освіта
- •Формування контингенту студентів педагогічних спеціальностей та їх працевлаштування
- •Література
- •Довідкові електронні ресурси
- •Додаткова
- •До розд1лу 2
- •До розділу 3.
- •До розділу 4
- •До розд1лу 5
- •До розділу 6
- •До розділу 7
5.14. Досвід використання естs у країнах Європи
Сьогодні можна говорити про стійкий розвиток ЕСТS як основного інструмента інтеграційного процесу в системі вищої школи країн Європейського Союзу та інших держав: вже більше 1200 європейських вузів за 6000 навчальних програм використовують систему ЕСТS. Наприклад, Австрія, Франція, Німеччина, Італія, Угорщина, Словаччина та інші країни об'єднали введення двох циклів навчання з одночасним обов'язковим введенням ЕСТS. Інші країни, особливо ті, що знаходяться у Північній Європі, мають свої системи кредитів, достатньо сумісні з системою ЕСТS. Отже, у деяких країнах співіснують дві системи. Однак, Данія та Норвегія вирішили повністю замінити свої національні системи кредитів системою ЕСТS. Навіть у країнах де кредитна система не є обов'язковою, багато вищих закладів освіти використовують ЕСТS для перезарахування кредитів (напр., Болгарія, Чеська республіка, Польша, Словенія). Міністри освіти майже двох третіх із 46 країн заявили, що їхні вищі заклади освіти використовують систему ЕСТS для перезарахування кредитів. Приблизно 15% від цієї кількості країн використовують іншу систему кредитів, а в решті країн такої системи немає зовсім.
Система ЕСТS широко використовується вищими закладами освіти Греції та Швеції (80%), Фінляндії та Польщі (82%), Австрії (84%), Румунії (87%), Норвегії (90%), Ірландії та Данії (93%). Системами кредитів, відмінними від ЕСТS, послуговуються вищі заклади освіти Великобританії (45%) та Туреччини (58%).
Таблиця 5.5
Використання системи академічних кредитів в Європі
(країни ЄС і країни-учасниці Європейської Асоціації Вільної торгівлі)
Країни |
Наявність кредитної системи у завершеному вигляді |
Наявність національної системи Інші особливості |
|
Австрія |
Немає |
ЕСТS використовують деякі ВНЗ |
|
Бельгія (французьке співтовариство) |
Немає |
ЕСТЗ використовується в рамках міжнародного співробітництва |
|
Бельгія (фламандське співтовариство) |
Є (має ознаки переносу та акумуляції кредитів) |
ЕСТS використовують деякі ВНЗ |
|
Великобританія - Шотландія
- Англія - Уельс |
Використовується кредитна система SCOTCATS із вираженою функцією переносу кредитів Немає Немає |
Більшість ВНЗ використовують кредитну систему, що базується на «СNАА pointsystem». У багатьох ВНЗ застосовується САТS (система накопичення і переносу кредитів). Використовується також ЕСТS |
|
Греція |
Немає |
ЕСТS використовують деякі ВНЗ |
|
Данія |
Немає |
Багато ВНЗ використовують власні кредитні технології чи ЕСТS. Міністерство освіти Данії в лютому 1999 р. рекомендувало парламенту введення кредитної системи, заснованої на засадах ЕСТЗ |
|
Ірландія |
Немає |
Деякі ВНЗ використовують ЕСТS. Курси підвищення кваліфікації структуруються на основі кредитної системи, що забезпечує її прогрес |
|
Ісландія |
Є система, сумісна з ЕСТS |
ЕСТS використовують багато ВНЗ |
|
Іспанія |
Є (однак базується на контактних годинах, а не на трудомісткості навчального процесу) |
Національна система певною мірою сумісна з ЕСТS |
|
Італія |
Немає |
ЕСТS використовує багато ВНЗ. Новий Закон регламентує введення ЕСТS в національну систему вищої освіти |
|
Нідерланди |
Є система, сумісна з ЕСТS |
ЕСТS використовують багато ВНЗ |
|
Німеччина |
Немає |
Університетський Акт 1998 р. забезпечує основу для введення кредитної системи. ЕСТS використовується багатьма ВНЗ |
|
Норвегія |
Є система, сумісна з ЕСТS |
ЕСТS використовують багато ВНЗ |
|
Португалія |
Немає |
ЕСТS використовують деякі ВНЗ |
|
Фінляндія |
Є (має ознаки переносу і накопичення кредитів, сумісна з ЕСТS) |
ЕСТS використовують багато ВНЗ |
|
Франція |
Немає |
ЕСТS використовують деякі ВНЗ |
|
Швеція |
Є |
ЕСТS використовується поряд із національною кредитною системою |
На відміну від ЕСТS, розглянутої вище, більшість чинних освітніх кредитних систем є системами, які акумулюють кредити. Окремо взятий ВНЗ розробляє свою кредитну систему, що є внутрішньою. В ній «трудомісткість процесу навчання», необхідного для отримання академічного ступеня, сегментується (кожному сегменту-блоку присвоюється певне число кредитів). Присвоєння студенту академічного ступеня відбувається після того, як він/вона зароби(в)/ла -накопичи(в)/ла певну кількість кредитів. При цьому проміжок часу, упродовж якого допускається процес акумулювання, є довільним, хоча й має певні обмеження. Прикладом акумуляційної кредитної системи є вища школа США. Очевидними є переваги такої системи:
• гнучкість (кожен студент самостійно вибирає траєкторію досягнення заданої кількості кредитів (система дозволяє ефективно реалізувати концепцію індивідуалізації процесу навчання));
• ефективність як процесу навчання, так і витрат (економічна ефективність);
• самооптимізація процесу навчання.