- •Євроінтеграція україни як чинник
- •Соціально-економічного розвитку держави.
- •Роль освіти в розвитку партнерства україни з іншими державами
- •1.1. Європейський вибір України - невід'ємна складова її подальшого розвитку
- •Хронологія подій із налагодження співробітництва
- •1.2. Адаптація законодавства України до законодавства єс - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
- •1.3. Науково-технічне співробітництво України та єс
- •1.4. Входження освіти і науки України в європейське інформаційне та освітнє поле як вагомий чинник економічного, соціального, інтелектуального, інноваційно-технологічного та культурного розвитку
- •Тема 2 системи вищої освіти у країнах європи та америки
- •2.1. Загальні принципи формування систем вищої освіти європейських країн
- •2.2. Системи вищої освіти окремих країн
- •2.3. Вища освіта України
- •Структура ступеневості вищої освіти України
- •Структура мережі за типами навчальних закладів України
- •Структура освітніх та наукових ступенів у деяких країнах Європи
- •Характеристика механізму здобуття вищої освіти у деяких країнах Європи
- •Організація навчального року в університетах окремих країн
- •Оплата за навчання та фінансова підтримка студентів для навчання за кордоном в окремих країнах Європи
- •Кваліфікації вищої освіти в країнах єс
- •Тема 3 болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн європи. Основні підходи та етапи формування зони європейської вищої освіти
- •Хронологія подій Болонського процесу
- •1. Велика хартія університетів
- •Преамбула
- •Основні принципи
- •2. Конвенція про визнання кваліфікацій, що стосуються вищої освіти в Європейському регіоні
- •Розділ 1. Визначення
- •Розділ 2. Компетенція державних органів
- •Розділ 3. Основні принципи оцінки кваліфікацій
- •Розділ 4. Визначення кваліфікацій, які діють доступ до вищої освіти.
- •Розділ 5. Визнання періодів навчання
- •Розділ 6. Визнання кваліфікацій вищої освіти
- •Розділ7. Визнання кваліфікацій, власниками яких є біженці, переміщені особи і особи, що знаходяться у положенні біженців
- •Розділ 8. Інформація про оцінку вищих навчальних закладів і програм
- •Розділ 9. Інформація з питань визнання
- •Розділ 10. Механізми здійснення
- •Розділ 11. Заключні положення
- •3. Сорбоннська спільна декларація про узгодження системи вищої освіти в Європі
- •4. Спільна декларація міністрів освіти Європи
- •5. Конвенція вищих навчальних закладів Європи "Формування європейського простору вищої освіти"
- •Формування майбутнього
- •1. Основні положення
- •2. Основні питання
- •6. Конференція міністрів вищої освіти Європи
- •7. Конференція міністрів вищої освіти Європи "Утворення європейського простору вищої освіти"
- •Преамбула
- •Прогрес
- •Гарантія якості
- •Структура ступеня: прийняття системи, що базується на двох рівнях
- •Підвищення мобільності
- •Створення кредитної системи
- •Визнання ступенів: прийняття порівнянної та легко зрозумілої системи ступенів
- •Вищі навчальні заклади та студентство
- •Впровадження європейської тематики у вишу освіту
- •Підвищення привабливості Європейського простору вищої освіти
- •Можливість навчатися протягом усього життя
- •Додаткові дії
- •Перевірка результатів
- •Нові члени
- •Структура контролю
- •Програма роботи на 2003-2005 роки
- •Наступна конференція
- •8.Бергенське комюніке Міністрів вищої освіти Європи Берген 19-20 травня 2005 року.
- •1. Участь партнерів.
- •2.Оцінка результатів проведеної роботи.
- •3. Наступні завдання і пріоритети
- •4. Розгляд заходів на 2007 рік
- •5. Підготовка до 2010 року
- •Тема 4 основні завдання та принципи формування зони європейської вищої освіти
- •4.1. Принципи формування змісту кваліфікацій і структур ступенів. Компетентнісний підхід
- •Загальні компетенції
- •Спеціальні компетенції
- •Система рівневих індикаторів і система описів курсів за типами
- •Моделі розподілу навчального навантаження за типами курсів, рівнями і модулями
- •Розподіл навантаження за модулями, типами курсів і роками навчання з спеціальності «бізнес»
- •Основні принципи співпраці з розробки загальноєвропейської системи кваліфікацій і ступенів
- •Загальні принципи
- •Порівняльний огляд систем оцінки вищої освіти у країнах Східної Європи і снд: ліцензування, атестація, акредитація
- •4.4. Взаємовизнання дипломів як чинник інтеграції освіти. Європейський зразок додатка до диплома (diploma supplement)
- •Академічне і професійне визнання
- •Вказівки щодо створення Додатка до Диплома
- •Тема 5 європейська кредитно-трансфертна та система накопичення – естs
- •5.1. Загальна характеристика естs
- •5.2. Загальні умови користування естs
- •1. Зобов'язання навчального закладу
- •2. Вирішення проблем
- •5.3. Кредити естs
- •1. Загальна характеристика
- •2. Призначення кредитів естs
- •5.4. Присвоєння студентам кредитів естs
- •5.5. Перезарахування кредитів естs
- •5.6. Координатори естs
- •5.7. Інформаційний пакет
- •Перелік елементів інформаційного пакету
- •Пояснення щодо складання інформаційного пакета вступ. Що таке естs?
- •Характеристика системи естs
- •II. Загальна практична інформація
- •III. Факультет
- •IV. Словник
- •V. Приклади успішного впровадження
- •5.8. Опис структури курсу з присвоєння ступенів
- •5.9. Опис навчального плану на ступінь
- •Навчальний план на ступені бакалавра та магістра
- •5.10. Опис предмета курсу
- •5.11. Опис дисципліни курсу
- •5.12. Анкета-заява студента та угода про навчання анкета-заява студента
- •Угода про навчання
- •Зміни в узгодженій програмі навчання
- •Зразки анкет
- •Перелік оцінок вивчених дисциплін
- •Наступне навчання за кордоном
- •5.13. Оцінювання в системі естs
- •Шкала оцінювання естs
- •Європейська система «полегшеної шкали оцінювання»
- •Шкала оцінювання естs
- •5.14. Досвід використання естs у країнах Європи
- •Використання системи академічних кредитів в Європі
- •5.15. Деякі додаткові переваги та проблеми естs
- •Тема 6 принципи, шляхи й засоби адаптації європейської системи вищої освіти у вищу освіту україни
- •6.1. Стратегічні завдання розвитку освіти України
- •6.2. Завдання щодо удосконалення вищої освіти України у контексті вимог Болонського процесу
- •Першочергові кроки щодо запровадження кредитно-модульної системи у вищій освіті України
- •6.3. Формування інноваційного освітнього середовища у вищих навчальних закладах у контексті вимог Болонського процесу
- •Сучасні підходи до формування змісту підготовки фахівців
- •Організація та науково-методичне забезпечення навчального процесу
- •Інформатизація навчального процесу
- •2.Комп'ютерна система управління діяльністю внз.
- •4. Розроблення інтерактивних комплексів навчально-методичного забезпечення дисципліни (ікмзд).
- •Національне виховання та формування особистості студентів
- •Наукова діяльність
- •Міжнародне співробітництво
- •6.4. Освітньо-кваліфікаційні рівні (ступенева освіта) в Україні
- •Варіанти структурно-логічних схем навчання з присвоєння кваліфікацій і ступенів
- •6.5. Сприяння європейській співпраці в галузі гарантій якості освіти
- •6.6. Підвищення мобільності через подолання перешкод
- •Тема 7 запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (кмсонп) у вищу освіту україни
- •7.1. Програма дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України (затверджено наказом мон від 23.01.04 р. № 49)
- •Мета та основні завдання
- •Очікувані результати виконання заходів
- •7.3. Про проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу
- •На рівні Міністерства освіти і науки України
- •На рівні вищого навчального закладу
- •7.4. Науково-методичні засади впровадження кмсонп у вищу освіту України тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців
- •1. Основні терміни, поняття та їх визначення
- •2. Мета та завдання
- •3. Загальні положення
- •4. Принципи
- •5. Форми організації навчання
- •6. Організаційно-методичне забезпечення
- •7. Контроль успішності студента
- •8. Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання
- •9. Стипендіальне забезпечення студентів
- •10. Контроль за індивідуальним навчальним планом студента
- •11. Особливості нормування навчального навантаження
- •Програма
- •На рівні Міністерства освіти і науки України
- •Тимчасове положення
- •1. Основні терміни, поняття та їх визначення
- •2. Мета та завдання
- •3. Загальні положення
- •4. Принципи
- •5. Форми організації навчання
- •6. Організаційно-методичне забезпечення
- •7. Контроль успішності студента
- •8. Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання
- •9. Стипендіальне забезпечення студентів
- •10. Контроль за індивідуальним навчальним планом студента
- •11. Особливості нормування навчального навантаження
- •Ects – інформаційний пакет перелік елементів інформаційНого пакеТа
- •Б. Як потрапити до закладу
- •В. Індивідуальні розділи програми навчання
- •Роз’яснення до змісту інформаційного пакета
- •Вступ - що таке естs?
- •А. Назва й адреса
- •1 Сторінка
- •2 Сторінка
- •IV. Словник.
- •Вступ. Що таке естs?
- •І. Навчальний заклад
- •II. Загальна практична інформація
- •Ііі. Факультет (інститут тощо)
- •IV. Словник
- •Концептуальні засади
- •Система педагогічної освіти.
- •Освітні, освітньо-кваліфікаційні рівні та кваліфікації
- •Зміст педагогічної освіти
- •Організація навчального процесу
- •Післядипломна педагогічна освіта
- •Формування контингенту студентів педагогічних спеціальностей та їх працевлаштування
- •Література
- •Довідкові електронні ресурси
- •Додаткова
- •До розд1лу 2
- •До розділу 3.
- •До розділу 4
- •До розд1лу 5
- •До розділу 6
- •До розділу 7
3. Наступні завдання і пріоритети
Вища освіта та наука
Ми підкреслюємо значення вищої освіти у подальшому розвитку науки та важливість науки у підтримці вищої освіти для економічного і культурного розвитку наших спільнот та суспільної єдності. Ми зауважуємо, що зусилля, спрямовані на впровадження структурних змін та покращення якості викладання, не повинні послаблювати увагу до розвитку наукового пошуку та інновацій. Водночас ми наголошуємо на важливості наукового та педагогічного пошуку, спрямованого на підтримку та покращення якості й посилення конкурентоспроможності та привабливості Європейського простору вищої освіти. Для отримання кращих результатів ми визнаємо за необхідне розширити співпрацю між галуззю вищої освіти та іншими науковими галузями у наших країнах, а також між Європейським простором вищої освіти та Європейським науковим простором.
Для досягнення цієї мети потрібно узгодити кваліфікаційний рівень доктора з загальними рамковими принципами кваліфікації Європейського простору вищої освіти, застосовуючи ефективні підходи. Основним компонентом навчання докторанта є набуття знань шляхом оригінальних наукових досліджень. Зважаючи на потребу у структурованих програмах докторату та прозорому контролі й оцінюванні, ми зауважуємо, що нормальний обсяг навчання третього циклу у більшості країн становитиме 3-4 роки з повним робочим днем. Ми закликаємо університети забезпечити в рамках програми докторату міждисциплінарне навчання, що сприятиме розвитку та передачі вмінь та забезпечить ширші можливості працевлаштування. Нам необхідно суттєво підвищити кількість кандидатів у докторантуру які, проводять свою наукову діяльність у Європейському просторі вищої освіти. Ми вважаємо учасниками програм третього циклу водночас і студентів, і дослідників-початківців. Ми доручаємо Болонській Наглядовій групі спільно з Європейською асоціацією університетів та іншими зацікавленими партнерами підготувати звіт, відповідальною за який є Робоча група, про подальшу розробку базисних принципів програм докторату, який буде представлений Міністрам вищої освіти в 2007 році. Необхідно уникати надмірної зарегульованості програм докторату.
Соціальний вимір
Соціальний вимір Болонського процесу є складовою частиною Європейського простору вищої освіти та необхідною умовою його привабливості та конкурентоспроможності. Виходячи з цього, ми підтверджуємо наше зобов'язання зробити якісну вищу освіту однаково доступною для всіх і наголошуємо на необхідності забезпечити студентам належні умови для того, щоб вони могли завершити своє навчання без перешкод, пов'язаних з їх соціальним походженням чи економічним становищем. Соціальний вимір включає заходи з боку урядів на підтримку студентів, передусім вихідців із соціально незахищених груп, у фінансовому та економічному аспектах та забезпечуючи їх консультативними та педагогічними послугами з метою розширення доступу до освіти.
Мобільність
Ми визнаємо, що мобільність студентів та викладацького складу у всіх країнах-учасницях залишаються однією з ключових цілей Болонського процесу. Усвідомлюючи необхідність подолати багато перешкод на цьому шляху, ми знову підтверджуємо своє зобов'язання сприяти залученню грантів і позик та спільним діям з метою зробити мобільність в рамках Європейського простору вищої освіти реальністю. Ми докладемо ще більше зусиль, щоб подолати перешкоди на шляху мобільності шляхом спрощення отримання віз та дозволу на працевлаштування, а також заохочення до участі у програмах мобільності. Ми закликаємо заклади освіти і студентів широко використовувати можливості програм мобільності, виступаючи за повне визнання періодів навчання за кордоном в рамках таких програм.
Привабливість ЄПВО та співпраця з іншими регіонами світу
Європейський простір вищої освіти має бути відкритим і привабливим для інших регіонів світу. Наш внесок у забезпечення освітою кожного громадянина базуватиметься на принципі безперервного розвитку та у відповідності до запровадженої міжнародної роботи з розробки напрямків якісного забезпечення прирівнюваної вищої освіти. Ми наголошуємо, що в міжнародній співпраці в галузі освіти повинні превалювати академічні цінності.
Ми розглядаємо Європейський простір вищої освіти як партнера в системі вищої освіти в інших регіонах світу, який заохочує збалансований обмін студентів і персоналу та співпрацю між вищими навчальними закладами. Ми підкреслюємо важливість взаєморозуміння та взаємоповагу культур. Ми очікуємо на позитивне сприйняття Болонського процесу на інших континентах шляхом поширення нашого досвіду здійснених реформ для сусідських регіонів. Ми наголошуємо на потребі діалогу за результатами, що становлять взаємний інтерес. Ми бачимо потребу визначити партнерські регіони і поглибити обмін думками та досвідом з такими регіонами. Ми звертаємося до Наглядової групи з проханням розробити та узгодити стратегію зовнішнього співробітництва.
