
- •Євроінтеграція україни як чинник
- •Соціально-економічного розвитку держави.
- •Роль освіти в розвитку партнерства україни з іншими державами
- •1.1. Європейський вибір України - невід'ємна складова її подальшого розвитку
- •Хронологія подій із налагодження співробітництва
- •1.2. Адаптація законодавства України до законодавства єс - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
- •1.3. Науково-технічне співробітництво України та єс
- •1.4. Входження освіти і науки України в європейське інформаційне та освітнє поле як вагомий чинник економічного, соціального, інтелектуального, інноваційно-технологічного та культурного розвитку
- •Тема 2 системи вищої освіти у країнах європи та америки
- •2.1. Загальні принципи формування систем вищої освіти європейських країн
- •2.2. Системи вищої освіти окремих країн
- •2.3. Вища освіта України
- •Структура ступеневості вищої освіти України
- •Структура мережі за типами навчальних закладів України
- •Структура освітніх та наукових ступенів у деяких країнах Європи
- •Характеристика механізму здобуття вищої освіти у деяких країнах Європи
- •Організація навчального року в університетах окремих країн
- •Оплата за навчання та фінансова підтримка студентів для навчання за кордоном в окремих країнах Європи
- •Кваліфікації вищої освіти в країнах єс
- •Тема 3 болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн європи. Основні підходи та етапи формування зони європейської вищої освіти
- •Хронологія подій Болонського процесу
- •1. Велика хартія університетів
- •Преамбула
- •Основні принципи
- •2. Конвенція про визнання кваліфікацій, що стосуються вищої освіти в Європейському регіоні
- •Розділ 1. Визначення
- •Розділ 2. Компетенція державних органів
- •Розділ 3. Основні принципи оцінки кваліфікацій
- •Розділ 4. Визначення кваліфікацій, які діють доступ до вищої освіти.
- •Розділ 5. Визнання періодів навчання
- •Розділ 6. Визнання кваліфікацій вищої освіти
- •Розділ7. Визнання кваліфікацій, власниками яких є біженці, переміщені особи і особи, що знаходяться у положенні біженців
- •Розділ 8. Інформація про оцінку вищих навчальних закладів і програм
- •Розділ 9. Інформація з питань визнання
- •Розділ 10. Механізми здійснення
- •Розділ 11. Заключні положення
- •3. Сорбоннська спільна декларація про узгодження системи вищої освіти в Європі
- •4. Спільна декларація міністрів освіти Європи
- •5. Конвенція вищих навчальних закладів Європи "Формування європейського простору вищої освіти"
- •Формування майбутнього
- •1. Основні положення
- •2. Основні питання
- •6. Конференція міністрів вищої освіти Європи
- •7. Конференція міністрів вищої освіти Європи "Утворення європейського простору вищої освіти"
- •Преамбула
- •Прогрес
- •Гарантія якості
- •Структура ступеня: прийняття системи, що базується на двох рівнях
- •Підвищення мобільності
- •Створення кредитної системи
- •Визнання ступенів: прийняття порівнянної та легко зрозумілої системи ступенів
- •Вищі навчальні заклади та студентство
- •Впровадження європейської тематики у вишу освіту
- •Підвищення привабливості Європейського простору вищої освіти
- •Можливість навчатися протягом усього життя
- •Додаткові дії
- •Перевірка результатів
- •Нові члени
- •Структура контролю
- •Програма роботи на 2003-2005 роки
- •Наступна конференція
- •8.Бергенське комюніке Міністрів вищої освіти Європи Берген 19-20 травня 2005 року.
- •1. Участь партнерів.
- •2.Оцінка результатів проведеної роботи.
- •3. Наступні завдання і пріоритети
- •4. Розгляд заходів на 2007 рік
- •5. Підготовка до 2010 року
- •Тема 4 основні завдання та принципи формування зони європейської вищої освіти
- •4.1. Принципи формування змісту кваліфікацій і структур ступенів. Компетентнісний підхід
- •Загальні компетенції
- •Спеціальні компетенції
- •Система рівневих індикаторів і система описів курсів за типами
- •Моделі розподілу навчального навантаження за типами курсів, рівнями і модулями
- •Розподіл навантаження за модулями, типами курсів і роками навчання з спеціальності «бізнес»
- •Основні принципи співпраці з розробки загальноєвропейської системи кваліфікацій і ступенів
- •Загальні принципи
- •Порівняльний огляд систем оцінки вищої освіти у країнах Східної Європи і снд: ліцензування, атестація, акредитація
- •4.4. Взаємовизнання дипломів як чинник інтеграції освіти. Європейський зразок додатка до диплома (diploma supplement)
- •Академічне і професійне визнання
- •Вказівки щодо створення Додатка до Диплома
- •Тема 5 європейська кредитно-трансфертна та система накопичення – естs
- •5.1. Загальна характеристика естs
- •5.2. Загальні умови користування естs
- •1. Зобов'язання навчального закладу
- •2. Вирішення проблем
- •5.3. Кредити естs
- •1. Загальна характеристика
- •2. Призначення кредитів естs
- •5.4. Присвоєння студентам кредитів естs
- •5.5. Перезарахування кредитів естs
- •5.6. Координатори естs
- •5.7. Інформаційний пакет
- •Перелік елементів інформаційного пакету
- •Пояснення щодо складання інформаційного пакета вступ. Що таке естs?
- •Характеристика системи естs
- •II. Загальна практична інформація
- •III. Факультет
- •IV. Словник
- •V. Приклади успішного впровадження
- •5.8. Опис структури курсу з присвоєння ступенів
- •5.9. Опис навчального плану на ступінь
- •Навчальний план на ступені бакалавра та магістра
- •5.10. Опис предмета курсу
- •5.11. Опис дисципліни курсу
- •5.12. Анкета-заява студента та угода про навчання анкета-заява студента
- •Угода про навчання
- •Зміни в узгодженій програмі навчання
- •Зразки анкет
- •Перелік оцінок вивчених дисциплін
- •Наступне навчання за кордоном
- •5.13. Оцінювання в системі естs
- •Шкала оцінювання естs
- •Європейська система «полегшеної шкали оцінювання»
- •Шкала оцінювання естs
- •5.14. Досвід використання естs у країнах Європи
- •Використання системи академічних кредитів в Європі
- •5.15. Деякі додаткові переваги та проблеми естs
- •Тема 6 принципи, шляхи й засоби адаптації європейської системи вищої освіти у вищу освіту україни
- •6.1. Стратегічні завдання розвитку освіти України
- •6.2. Завдання щодо удосконалення вищої освіти України у контексті вимог Болонського процесу
- •Першочергові кроки щодо запровадження кредитно-модульної системи у вищій освіті України
- •6.3. Формування інноваційного освітнього середовища у вищих навчальних закладах у контексті вимог Болонського процесу
- •Сучасні підходи до формування змісту підготовки фахівців
- •Організація та науково-методичне забезпечення навчального процесу
- •Інформатизація навчального процесу
- •2.Комп'ютерна система управління діяльністю внз.
- •4. Розроблення інтерактивних комплексів навчально-методичного забезпечення дисципліни (ікмзд).
- •Національне виховання та формування особистості студентів
- •Наукова діяльність
- •Міжнародне співробітництво
- •6.4. Освітньо-кваліфікаційні рівні (ступенева освіта) в Україні
- •Варіанти структурно-логічних схем навчання з присвоєння кваліфікацій і ступенів
- •6.5. Сприяння європейській співпраці в галузі гарантій якості освіти
- •6.6. Підвищення мобільності через подолання перешкод
- •Тема 7 запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (кмсонп) у вищу освіту україни
- •7.1. Програма дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України (затверджено наказом мон від 23.01.04 р. № 49)
- •Мета та основні завдання
- •Очікувані результати виконання заходів
- •7.3. Про проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу
- •На рівні Міністерства освіти і науки України
- •На рівні вищого навчального закладу
- •7.4. Науково-методичні засади впровадження кмсонп у вищу освіту України тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців
- •1. Основні терміни, поняття та їх визначення
- •2. Мета та завдання
- •3. Загальні положення
- •4. Принципи
- •5. Форми організації навчання
- •6. Організаційно-методичне забезпечення
- •7. Контроль успішності студента
- •8. Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання
- •9. Стипендіальне забезпечення студентів
- •10. Контроль за індивідуальним навчальним планом студента
- •11. Особливості нормування навчального навантаження
- •Програма
- •На рівні Міністерства освіти і науки України
- •Тимчасове положення
- •1. Основні терміни, поняття та їх визначення
- •2. Мета та завдання
- •3. Загальні положення
- •4. Принципи
- •5. Форми організації навчання
- •6. Організаційно-методичне забезпечення
- •7. Контроль успішності студента
- •8. Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання
- •9. Стипендіальне забезпечення студентів
- •10. Контроль за індивідуальним навчальним планом студента
- •11. Особливості нормування навчального навантаження
- •Ects – інформаційний пакет перелік елементів інформаційНого пакеТа
- •Б. Як потрапити до закладу
- •В. Індивідуальні розділи програми навчання
- •Роз’яснення до змісту інформаційного пакета
- •Вступ - що таке естs?
- •А. Назва й адреса
- •1 Сторінка
- •2 Сторінка
- •IV. Словник.
- •Вступ. Що таке естs?
- •І. Навчальний заклад
- •II. Загальна практична інформація
- •Ііі. Факультет (інститут тощо)
- •IV. Словник
- •Концептуальні засади
- •Система педагогічної освіти.
- •Освітні, освітньо-кваліфікаційні рівні та кваліфікації
- •Зміст педагогічної освіти
- •Організація навчального процесу
- •Післядипломна педагогічна освіта
- •Формування контингенту студентів педагогічних спеціальностей та їх працевлаштування
- •Література
- •Довідкові електронні ресурси
- •Додаткова
- •До розд1лу 2
- •До розділу 3.
- •До розділу 4
- •До розд1лу 5
- •До розділу 6
- •До розділу 7
Наступна конференція
Міністри вирішили провести наступну конференцію в Бергені (Норвегія) у травні 2005 року.
8.Бергенське комюніке Міністрів вищої освіти Європи Берген 19-20 травня 2005 року.
Європейський простір вищої освіти – кінцева мета.
Ми, Міністри, які відповідають за вищу освіту країн – учасниць Болонського процесу, зустрілися для підведення підсумків п’ятирічних досягнень і визначення завдань і приоритетних напрямків роботи до 2010 року. На цій конференції ми вітаємо нові країни – учасниці Болонського процесу: Вірменію, Азербайджан, Грузію, Молдову та Україну. Ми поділяємо спільні принципи, цілі та зобов’язання Болонського процесу, як це втілено в Болонський декларації та наступних комюніке Конференцій Міністрів у Празі та Берліні. Ми підтверджуємо наше зобов’язання координувати нашу політику в дусі Болонського процесу, спрямовану на розбудову Європейського простору вищої освіти (ЄПВО) до 2010 року і зобов’язуємося допомагати новим країнам – учасницям впровадити цілі процесу.
1. Участь партнерів.
Ми наголошуємо на провідній ролі вищих навчальних закладів, їх персоналу та студентів як учасників Болонського процесу. Їх роль у впровадженні процесу стає все важливішою зараз, коли здійснюються законодавчі реформи, і ми заохочуємо їх продовжувати та нарощувати зусилля з метою створення ЄПВО. Ми вітаємо добровільні зобов’язання вищих навчальних закладів Європи щодо Болонського процесу і визнаємо, що потрібен час для оптимізації наслідків структурних змін у курсах навчання (навчальних планів, програмах) і, таким чином, забезпечити введення нових форм навчального процесу, якого потребує Європа.
Ми вітаємо підтримку організацій – ділових і соціальних партнерів – і очікуємо поглиблення співпраці для досягнення мети Болонського процесу. Ми також вітаємо співробітництво міжнародних інституцій і організацій, які є учасниками Болонського процесу.
2.Оцінка результатів проведеної роботи.
Ми відзначаємо значний прогрес у досягненні наших цілей, визначених у підсумковому Звіті Наглядової групи за 2003 – 2004 рр., у звіті Європейської асоціації університетів Напрямки IV та звіті Національних спілок студентів Європи „Болонья очима студентів”.
На конференції в Берліні ми доручили Наглядовій групі підвести проміжні підсумки, звернувши основу увагу на три пріоритетні напрямки – систему ступенів, забезпечення якості освіти та визнання рівнів і періодів навчання. Виходячи з цих підсумків, ми відмічаємо значний поступ у цих трьох пріоритетних галузях. Важливим завданням на майбутнє є забезпечення сталого характеру цього поступу у всіх країнах – учасницях. Водночас заради збільшення ефективності ми визнаємо потребу у співпраці як на рівні закладів, так і на урядовому рівні.
Система освітніх ступенів
Ми із задоволенням відзначаємо широке розповсюдження дворівневої освітньої системи, яка охоплює більше половини студентів у більшості країн. Проте на шляху переходу між цими рівнями все ще залишаються певні перепони. Крім того, існує необхідність більш широкого діалогу між урядами, освітніми закладами та суспільними партнерами для покращення працевлаштування випускників з дипломами бакалавра, включаючи відповідні посади в держструктурах.
Ми приймаємо загальні рамкові принципи кваліфікацій у Європейському просторі вищої освіти, що визначають три цикли (серед них можливість отримання проміжних кваліфікацій відповідно до національних стандартів), загальні показники для кожного циклу базуються на навчальних результатах і компетенціях студентів та кількості кредитів першого та другого циклів. Ми зобов'язуємося розробити національні рамкові принципи кваліфікації (стандарти), що відповідають загальним рамковим принципам Європейського простору вищої освіти, до 2010 року, та розпочати роботу в даному напрямку у 2007 році. Ми просимо Наглядову групу підготувати звіт про впровадження та подальший розвиток загальних рамкових принципів.
Ми підкреслюємо важливість доповнення системи присвоєння кваліфікації у Європейському просторі вищої освіти ширшими можливостями отримання освіти протягом усього життя, що включає як загальну, так і професійну освіту та навчання, як це зараз відбувається в Європейському союзі та у країнах-учасницях. Ми просимо Європейську Комісію проводити консультації з усіма учасниками Болонського процесу по мірі розпитку цієї діяльності.
Забезпечення якості освіти
Майже всі країни створили належні умови у системі забезпечення якості освіти на основі критеріїв, визначених у Берлінському комюніке, та завдяки високому рівню співпраці мережі зв'язків. Однак, робота у цьому напрямку повинна тривати, зокрема в питаннях залучення студентів та міжнародного співробітництва. Крім того, ми закликаємо вищі навчальні заклади і надалі докладати зусиль для покращення якості освіти шляхом системного впровадження внутрішніх механізмів та їх прямого співвіднесення з досвідом інших установ у цій сфері.
Ми затверджуємо запропоновані Європейською асоціацією для забезпечення якості вищої освіти (ЕNQА) стандарти та директиви для забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти. Ми зобов'язуємося ознайомити із запропонованою моделлю національні агенції із забезпечення якості освіти для її детального вивчення та врахування загальноприйнятих критеріїв і директив. Ми просимо, щоб особливі умови впровадження були надалі розвинені Європейською асоціацією для забезпечення якості вищої освіти у співробітництві з Європейською асоціацією університетів, Європейською асоціацією вищих навчальних закладів та Національними спілками студентів Європи, які звітуватимуть перед нами через Наглядову групу. Ми підкреслюємо важливість співпраці між агенціями, визнаними на національному рівні, з метою сприяння взаємному визнанню акредитації чи рішень, спрямованих на забезпечення якості освіти.
Визнання ступенів та строків навчання
Ми відзначаємо, що 36 із 45 країн-учасниць вже ратифікували Лісабонську конвенцію з визнання. Ми закликаємо тих, хто ще не зробив цього, невідкладно ратифікувати цю Конвенцію. Ми зобов'язуємося забезпечити повне впровадження її принципів та при нагоді включити їх до національної о законодавства. Ми закликаємо всі країни-учасниці взятися до вирішення проблем з визнання ступенів та періодів навчання, визначеними мережею ЕNIС/NАRІС. Ми розробимо національні плани дій для вдосконалення процесу, пов'язаного з визнанням іноземних кваліфікацій. Ці плани складатимуть частину національного звіту кожної країни на наступній Конференції Міністрів. Ми висловлюємо свою підтримку доповненням до Лісабонської конвенції з визнання та закликаємо керівництво країн й інших учасників процесу визнати спільні ступені, присуджені у двох чи більше країнах Європейського простору вищої освіти.
Ми розглядаємо розвиток національних та європейських рамкових принципів кваліфікації (стандарт) як можливість для подальшого впровадження навчання протягом усього життя у систему вищої освіти. Ми будемо працювати з вищими навчальними закладами та іншими установами, щоб вдосконалити процедуру визнання попередніх навчальних здобутків, включаючи, за можливістю, неформальні та неофіційні форми навчання, для доступу до програм вищої освіти або як їх структурні елементи.