
- •Євроінтеграція україни як чинник
- •Соціально-економічного розвитку держави.
- •Роль освіти в розвитку партнерства україни з іншими державами
- •1.1. Європейський вибір України - невід'ємна складова її подальшого розвитку
- •Хронологія подій із налагодження співробітництва
- •1.2. Адаптація законодавства України до законодавства єс - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
- •1.3. Науково-технічне співробітництво України та єс
- •1.4. Входження освіти і науки України в європейське інформаційне та освітнє поле як вагомий чинник економічного, соціального, інтелектуального, інноваційно-технологічного та культурного розвитку
- •Тема 2 системи вищої освіти у країнах європи та америки
- •2.1. Загальні принципи формування систем вищої освіти європейських країн
- •2.2. Системи вищої освіти окремих країн
- •2.3. Вища освіта України
- •Структура ступеневості вищої освіти України
- •Структура мережі за типами навчальних закладів України
- •Структура освітніх та наукових ступенів у деяких країнах Європи
- •Характеристика механізму здобуття вищої освіти у деяких країнах Європи
- •Організація навчального року в університетах окремих країн
- •Оплата за навчання та фінансова підтримка студентів для навчання за кордоном в окремих країнах Європи
- •Кваліфікації вищої освіти в країнах єс
- •Тема 3 болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн європи. Основні підходи та етапи формування зони європейської вищої освіти
- •Хронологія подій Болонського процесу
- •1. Велика хартія університетів
- •Преамбула
- •Основні принципи
- •2. Конвенція про визнання кваліфікацій, що стосуються вищої освіти в Європейському регіоні
- •Розділ 1. Визначення
- •Розділ 2. Компетенція державних органів
- •Розділ 3. Основні принципи оцінки кваліфікацій
- •Розділ 4. Визначення кваліфікацій, які діють доступ до вищої освіти.
- •Розділ 5. Визнання періодів навчання
- •Розділ 6. Визнання кваліфікацій вищої освіти
- •Розділ7. Визнання кваліфікацій, власниками яких є біженці, переміщені особи і особи, що знаходяться у положенні біженців
- •Розділ 8. Інформація про оцінку вищих навчальних закладів і програм
- •Розділ 9. Інформація з питань визнання
- •Розділ 10. Механізми здійснення
- •Розділ 11. Заключні положення
- •3. Сорбоннська спільна декларація про узгодження системи вищої освіти в Європі
- •4. Спільна декларація міністрів освіти Європи
- •5. Конвенція вищих навчальних закладів Європи "Формування європейського простору вищої освіти"
- •Формування майбутнього
- •1. Основні положення
- •2. Основні питання
- •6. Конференція міністрів вищої освіти Європи
- •7. Конференція міністрів вищої освіти Європи "Утворення європейського простору вищої освіти"
- •Преамбула
- •Прогрес
- •Гарантія якості
- •Структура ступеня: прийняття системи, що базується на двох рівнях
- •Підвищення мобільності
- •Створення кредитної системи
- •Визнання ступенів: прийняття порівнянної та легко зрозумілої системи ступенів
- •Вищі навчальні заклади та студентство
- •Впровадження європейської тематики у вишу освіту
- •Підвищення привабливості Європейського простору вищої освіти
- •Можливість навчатися протягом усього життя
- •Додаткові дії
- •Перевірка результатів
- •Нові члени
- •Структура контролю
- •Програма роботи на 2003-2005 роки
- •Наступна конференція
- •8.Бергенське комюніке Міністрів вищої освіти Європи Берген 19-20 травня 2005 року.
- •1. Участь партнерів.
- •2.Оцінка результатів проведеної роботи.
- •3. Наступні завдання і пріоритети
- •4. Розгляд заходів на 2007 рік
- •5. Підготовка до 2010 року
- •Тема 4 основні завдання та принципи формування зони європейської вищої освіти
- •4.1. Принципи формування змісту кваліфікацій і структур ступенів. Компетентнісний підхід
- •Загальні компетенції
- •Спеціальні компетенції
- •Система рівневих індикаторів і система описів курсів за типами
- •Моделі розподілу навчального навантаження за типами курсів, рівнями і модулями
- •Розподіл навантаження за модулями, типами курсів і роками навчання з спеціальності «бізнес»
- •Основні принципи співпраці з розробки загальноєвропейської системи кваліфікацій і ступенів
- •Загальні принципи
- •Порівняльний огляд систем оцінки вищої освіти у країнах Східної Європи і снд: ліцензування, атестація, акредитація
- •4.4. Взаємовизнання дипломів як чинник інтеграції освіти. Європейський зразок додатка до диплома (diploma supplement)
- •Академічне і професійне визнання
- •Вказівки щодо створення Додатка до Диплома
- •Тема 5 європейська кредитно-трансфертна та система накопичення – естs
- •5.1. Загальна характеристика естs
- •5.2. Загальні умови користування естs
- •1. Зобов'язання навчального закладу
- •2. Вирішення проблем
- •5.3. Кредити естs
- •1. Загальна характеристика
- •2. Призначення кредитів естs
- •5.4. Присвоєння студентам кредитів естs
- •5.5. Перезарахування кредитів естs
- •5.6. Координатори естs
- •5.7. Інформаційний пакет
- •Перелік елементів інформаційного пакету
- •Пояснення щодо складання інформаційного пакета вступ. Що таке естs?
- •Характеристика системи естs
- •II. Загальна практична інформація
- •III. Факультет
- •IV. Словник
- •V. Приклади успішного впровадження
- •5.8. Опис структури курсу з присвоєння ступенів
- •5.9. Опис навчального плану на ступінь
- •Навчальний план на ступені бакалавра та магістра
- •5.10. Опис предмета курсу
- •5.11. Опис дисципліни курсу
- •5.12. Анкета-заява студента та угода про навчання анкета-заява студента
- •Угода про навчання
- •Зміни в узгодженій програмі навчання
- •Зразки анкет
- •Перелік оцінок вивчених дисциплін
- •Наступне навчання за кордоном
- •5.13. Оцінювання в системі естs
- •Шкала оцінювання естs
- •Європейська система «полегшеної шкали оцінювання»
- •Шкала оцінювання естs
- •5.14. Досвід використання естs у країнах Європи
- •Використання системи академічних кредитів в Європі
- •5.15. Деякі додаткові переваги та проблеми естs
- •Тема 6 принципи, шляхи й засоби адаптації європейської системи вищої освіти у вищу освіту україни
- •6.1. Стратегічні завдання розвитку освіти України
- •6.2. Завдання щодо удосконалення вищої освіти України у контексті вимог Болонського процесу
- •Першочергові кроки щодо запровадження кредитно-модульної системи у вищій освіті України
- •6.3. Формування інноваційного освітнього середовища у вищих навчальних закладах у контексті вимог Болонського процесу
- •Сучасні підходи до формування змісту підготовки фахівців
- •Організація та науково-методичне забезпечення навчального процесу
- •Інформатизація навчального процесу
- •2.Комп'ютерна система управління діяльністю внз.
- •4. Розроблення інтерактивних комплексів навчально-методичного забезпечення дисципліни (ікмзд).
- •Національне виховання та формування особистості студентів
- •Наукова діяльність
- •Міжнародне співробітництво
- •6.4. Освітньо-кваліфікаційні рівні (ступенева освіта) в Україні
- •Варіанти структурно-логічних схем навчання з присвоєння кваліфікацій і ступенів
- •6.5. Сприяння європейській співпраці в галузі гарантій якості освіти
- •6.6. Підвищення мобільності через подолання перешкод
- •Тема 7 запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (кмсонп) у вищу освіту україни
- •7.1. Програма дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України (затверджено наказом мон від 23.01.04 р. № 49)
- •Мета та основні завдання
- •Очікувані результати виконання заходів
- •7.3. Про проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу
- •На рівні Міністерства освіти і науки України
- •На рівні вищого навчального закладу
- •7.4. Науково-методичні засади впровадження кмсонп у вищу освіту України тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців
- •1. Основні терміни, поняття та їх визначення
- •2. Мета та завдання
- •3. Загальні положення
- •4. Принципи
- •5. Форми організації навчання
- •6. Організаційно-методичне забезпечення
- •7. Контроль успішності студента
- •8. Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання
- •9. Стипендіальне забезпечення студентів
- •10. Контроль за індивідуальним навчальним планом студента
- •11. Особливості нормування навчального навантаження
- •Програма
- •На рівні Міністерства освіти і науки України
- •Тимчасове положення
- •1. Основні терміни, поняття та їх визначення
- •2. Мета та завдання
- •3. Загальні положення
- •4. Принципи
- •5. Форми організації навчання
- •6. Організаційно-методичне забезпечення
- •7. Контроль успішності студента
- •8. Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання
- •9. Стипендіальне забезпечення студентів
- •10. Контроль за індивідуальним навчальним планом студента
- •11. Особливості нормування навчального навантаження
- •Ects – інформаційний пакет перелік елементів інформаційНого пакеТа
- •Б. Як потрапити до закладу
- •В. Індивідуальні розділи програми навчання
- •Роз’яснення до змісту інформаційного пакета
- •Вступ - що таке естs?
- •А. Назва й адреса
- •1 Сторінка
- •2 Сторінка
- •IV. Словник.
- •Вступ. Що таке естs?
- •І. Навчальний заклад
- •II. Загальна практична інформація
- •Ііі. Факультет (інститут тощо)
- •IV. Словник
- •Концептуальні засади
- •Система педагогічної освіти.
- •Освітні, освітньо-кваліфікаційні рівні та кваліфікації
- •Зміст педагогічної освіти
- •Організація навчального процесу
- •Післядипломна педагогічна освіта
- •Формування контингенту студентів педагогічних спеціальностей та їх працевлаштування
- •Література
- •Довідкові електронні ресурси
- •Додаткова
- •До розд1лу 2
- •До розділу 3.
- •До розділу 4
- •До розд1лу 5
- •До розділу 6
- •До розділу 7
Прогрес
Міністри схвалюють ініціативи, що мали місце з моменту проведення Празького самміту вищої освіти, які роблять систему вищої освіти прозорішою та підвищують якість європейської вищої освіти на рівні навчальних закладів та на національному рівні. Вони високо оцінюють співпрацю всіх партнерів — університетів, студентства та інших зацікавлених сторін.
Міністри наголошують на важливості всіх елементів Болонського процесу для створення Європейського простору вищої освіти й акцентують увагу на потребі активніших дій на рівні навчальних закладів, а також на національному та європейському рівнях. Міністри докладатимуть зусиль для створення високоефективної системи гарантій якості навчання, а також для ефективного використання дворівневої системи освіти й визнання системи курсів та періодів навчання.
Гарантія якості
Якість вищої освіти, безумовно, є основою створення Європейського простору вищої освіти. Міністри підтримують подальший розвиток гарантій якості на рівні навчальних закладів, національному та європейському рівнях. Вони наголошують на потребі розвитку критеріїв і методологій для загального користування у сфері якості освіти.
Вони також наголошують, що згідно з принципами автономії навчальних закладів відповідальність за якість вищої освіти передусім лежить на кожному окремому навчальному закладі, і таким чином забезпечується можливість перевірки якості системи навчання в національних рамках.
Отже, вони вважають, що 2005 року національні системи гарантії якості мають включати:
визначення відповідальності органів та навчальних закладів, які беруть участь у діяльності;
оцінку програм закладів, яка передбачає внутрішній контроль, зовнішню перевірку, участь студентів та публікацію результатів;
систему акредитації, сертифікації або подібні процедури;
міжнародну участь, співпрацю та створення спілок.
На європейському рівні міністри закликають ЕНQА та її членів у співпраці з ЕUА, ЕURАSНЕ та ЕSІВ, розробити узгоджені стандарти, процедури та рекомендації з питань гарантії якості, а також впровадити системи рівноправного розгляду та (або) акредитації агенцій чи органів і звітувати про досягнуті результати на зустрічі 2005 року. Належний звіт буде підготовлений на основі вивчення досвіду роботи інших асоціацій, що засвідчують якість.
Структура ступеня: прийняття системи, що базується на двох рівнях
Міністри відзначають, що відповідно до прийнятої в Болоньї декларації про двоциклічну систему в Європейському просторі вищої освіти відбуваються всебічні зміни. Усі міністри визначили термін для впровадження системи двох циклів — 2005 рік.
Міністри наголосили на важливості консолідації досягнутих результатів та прийняття змін завдяки діалогу в межах навчальних закладів, а також між навчальними закладами та їх працівниками.
Міністри заохочують країни-учасниці детально продумати систему сумісних та легко порівнянних кваліфікацій для своїх систем вищої освіти.
Кваліфікації треба описувати з погляду обсягу роботи, рівня, навчального результату, компетентності та профілю. Міністри беруть на себе відповідальність виробити загальну систему кваліфікацій для Європейського простору вищої освіти.
У рамках цієї системи ступені освітньої підготовки мають бути чітко визначені. Ступені першого та другого циклів мають бути різними за напрямами та профілями для того, щоб відповідати різноманітності індивідуальних та академічних потреб, а також потребам ринку праці. Ступені першого циклу, за Лісабонською конвенцією, мають давати доступ до програм другого циклу. Ступені другого циклу даватимуть доступ до здобуття докторського звання.
Міністри наголосили, що вони всіма засобами будуть домагатися доступності вищої освіти для всіх.