2. Основні питання

Якість. Європейський простір вищої освіти, виправдову­ючи сподівання своїх засновників, має керуватися основни­ми академічними цінностями, тобто демонструвати якість. Оцінюючи якість, слід ураховувати цілі і призначення на­вчальних закладів та їх програм. Потрібно досягти гар­монійного поєднання нововведення і традиції, академічної бездоганності та соціально-економічної обґрунтованості, послідовності навчального плану та свободи вибору для сту­дентів. Заклад об'єднує викладання та наукову роботу, зай­мається керівництвом та організацією, розуміє потреби сту­дентства та надає поза освітні послуги. Якості самої по собі недостатньо, її треба продемонструвати і гарантувати, щоб во­на була визнана й отримала довіру студентства, партнерів та суспільства в Європі та світі.

Якість — це головна основоположна умова для довіри, відповідності, мобільності, сумісності та привабливості в Євро­пейському просторі вищої освіти.

Формування довіри. Подібно до оцінки наукових дослід­жень, забезпечення якості вищої освіти має міжнародний вимір. В Європі гарантії якості не слід покладати на одну ор­ганізацію, яка б впроваджувала в життя загальний перелік ви­мог. Вирішення проблеми в майбутньому потребуватиме створення на європейському рівні механізму взаємного виз­нання результатів дотримання якості з "акредитацією". Ці механізми мають поважати національні, мовні та дисциплі­нарні розбіжності і не переобтяжувати університети.

Сумісність. Навчальні програми мають повністю відпові­дати потребам європейського ринку праці відповідно до того, коли присвоюється кваліфікація: після бакалаврського курсу навчання чи після магістратури. Можливість знайти роботу на ринку праці у будь-який час протягом усього життя най­краще досягається у разі отримання справжньої якісної освіти, надання різноманітних підходів і спрямувань курсів навчання, гнучкості програм з можливістю багаторазового підключення і виходу з програми, трансверсальних вмінь і на­вичок, як, наприклад, уміння спілкуватися та знання мов, уміння мобілізувати знання, вирішувати проблеми, працюва­ти в колективі та розуміти соціальні явища.

Мобільність. Однією з необхідних якостей Європейського простору вищої освіти є вільна мобільність студентів, викла­дацького складу та випускників. Європейські університети бажають сприяти більшій мобільності як "горизонтального", так і "вертикального" типу і не вважають віртуальну мобільність замінником фізичної мобільності. Для здійснен­ня визнання та мобільності вони можуть використовувати вже Існуючі інструменти, а саме: ЕСТS, Лісабонську кон­венцію, додаток до диплома, мережу NАRІС/ЕNIС. З огляду на важливість викладацького складу з європейським досвідом, університети хотіли б усунути наявні вимоги щодо національності та інші перепони та віддати перевагу досвіду академічної діяльності в Європі. Попри це потрібен також за­гальний підхід до віртуальної мобільності та транснаціональ­ної освіти.

Порівнянність кваліфікацій бакалаврських та магістерських рівнів. Вищі навчальні заклади схвалюють рух до створення загальновизнаної кваліфікаційної системи, яка б ґрунтувалася на основних формулюваннях бакалаврських/магістерських та аспірантських курсів навчання. Загальновизнано, що бака­лаврські звання присвоюють, коли нараховано від 180 до 240 кредитів згідно з ЕСТS, але кредити мають бути різно­манітними, спрямованими на початок трудової діяльності, або такими, що дають можливість підготуватися до подальшого аспірантського навчання. За певних обставин університет мо­же ухвалити рішення щодо запровадження інтегрованої про­грами, яка б вела безпосередньо до присвоєння магістерсько­го звання. Предметні мережі відіграють важливу роль у досягненні зазначених цілей. Університети переконані у ко­рисності накопичення системи оцінювання знань і переве­дення з одного вищого навчального закладу до іншого, яка ґрунтується на ЕСТS, а також на своєму основному праві ух­валювати рішення щодо прийнятності системи оцінювання знань, набутих у будь-яких інших навчальних закладах.

Привабливість. Європейські вищі навчальні заклади хотіли б залучати талановитих людей з усього світу. Це потребує дій на інституційному, державному та європейському рівнях. Конкретними заходами мають бути: адаптація програм, зван­ня та ступені, зрозумілі як в Європі, так і поза її межами, пере­конливі заходи щодо гарантії якості, програми з викладанням основними мовами світу, достатня інформація та маркетинг, привабливі умови для іноземних студентів та науковців, а та­кож стосунки на перспективу. Успіх також залежить від як­найшвидшого усунення заборони імміграції та ситуації на ринку праці.

Європейські заклади вищої освіти усвідомлюють, що їх студенти потребують і вимагають кваліфікацій, які б вони могли успішно застосовувати для навчання та роботи по всій Європі. Навчальні заклади, їх мережі та організації розуміють свою роль та відповідальність у цій справі і підтверджують своє прагнення відповідно до цього самоорганізуватися в ме­жах автономії.

Європейські заклади вищої освіти закликають уряди своїх держав та в контексті Європи сприяти змінам, надати загальну схему для координації та керівництва до зближення. Вони підтверджують свою спроможність та бажання спільними зусил­лями розпочати та підтримати позитивні зрушення у такому:

• знайти нове визначення вищій освіті та науковій діяль­ності для всієї Європи;

• реформувати програми і вищу освіту загалом;

• посилити та взяти за основу у вищій освіті наукову ро­боту;

• запровадити загальноприйнятні механізми оцінювання, забезпечення та сертифікації якості;

• виходити зі спільних ознак в європейському контексті та забезпечити подібність між різними закладами освіти, про­грамами та ступенями;

• сприяти мобільності студентів та викладацького складу, а також влаштуванню випускників на європейському ринку праці;

• підтримувати зусилля на шляху модернізації універси­тетів у країнах, де існують проблеми побудови Європейського простору вищої освіти;

• не зупинятися перед проблемами визнання, привабли­вості та конкурентоспроможності у своїй країні, в Європі і світі;

• надалі розглядати вищу освіту як безумовний грома­дянський обов'язок.

Підписались

Саsраr ЕINЕМ

Minister of Science and Transport

(Австрія)

Gerard SCHMIT

Director General of French Com-

munity Ministry for Higher Edu-

cation and Research

(Бельгія, Французька

спільнота)

Jan ADE

Director General

Ministry of the Flemish Commu-

nity Department of Education

(Бельгія, Фламандська

спільнота)

Anna Mmia TOTOMANOVA

Vise Minister of Education and

Science (Болгарія)

Eduard ZEMAN

Minister of Education, Youth and

Sport (Чеська Республіка)

Margrethe VESTAGER

Minister of Education (Данія)

Tonis LUKAS

Minister of Education (Естонія)

Маija RASK

Minister of Education and Science (Фінляндія)

Claude ALLEGRE

Minister of National Education,

Research and Technology (Франція)

Wolf-Michael CATENHUSEN

Parliamentary State Secretary

Federal Ministry of Education and

Research (Німеччина)

Ute ERDSIEK-RAVE

Minister of Education, Science,

Research and Culture

Land Scheswing-Hol stein

(Постійна конференція

міністрів культури німецьких

земель)

Gherssimos ARSENIS

Minister of Public Education and

Religious Affairs

(Греція)

Adam KISS

DeputyState Secretary for Higher

Education and Science

(Угорщина)

Gudridur SIGURDARDOTTIR

Secretary General,

Ministry of Education, Science

and Culture

(Ісландія)

Pat BOWLING

Principal Officer

Ministry for Education and

Science (Ірландія)

Ortensio ZECCHINO

Minister of University and Scien-

tific and Technological Research

(Італія)

Tatiana KOKEK

State Minister of Higher Education

And Science (Латвія)

Kornelijus PLATELIS

Minister of Education and

Science (Литва)

Etna HENNICOT-SCHOEPGES

Minister of National Education and

Vocational Training (Люксембург)

Louis GALEA

Minister of Education

(Мальта)

Loek HERMANS

Minister of Education, Culture

and Science (Нідерланди)

Jon LILLETUN

Minister of Education, Research

and Church Affairs

(Норвегія)

Wilibald WINKLER

Under Secretary of State of

National Education

(Польща)

Eduardo Marzal GRILO

Minister of Education

(Португалія)

Andrei MARGA

Minister of National Education

(Румунія)

Milan FTACNIK

Minister of Education

(Словаччина)

Pavel ZGAGA

State Secretary for Higher

Education

(Словенія)

Djorge FERNANDEZDIAZ

Secretary of State of Education,

Universities, Research and

Development (Іспанія)

Agneta BLADH

State Secretary for Education

and Science

(Швеція)

Charles KLEIBER

State Secretary for Science

and Research

(Швейцарська конфедерація)

Baroness Tessa BLACKSTONE

Of Stoke

Minister of State for Education

and Employment

(Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії)