- •Євроінтеграція україни як чинник
- •Соціально-економічного розвитку держави.
- •Роль освіти в розвитку партнерства україни з іншими державами
- •1.1. Європейський вибір України - невід'ємна складова її подальшого розвитку
- •Хронологія подій із налагодження співробітництва
- •1.2. Адаптація законодавства України до законодавства єс - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
- •1.3. Науково-технічне співробітництво України та єс
- •1.4. Входження освіти і науки України в європейське інформаційне та освітнє поле як вагомий чинник економічного, соціального, інтелектуального, інноваційно-технологічного та культурного розвитку
- •Тема 2 системи вищої освіти у країнах європи та америки
- •2.1. Загальні принципи формування систем вищої освіти європейських країн
- •2.2. Системи вищої освіти окремих країн
- •2.3. Вища освіта України
- •Структура ступеневості вищої освіти України
- •Структура мережі за типами навчальних закладів України
- •Структура освітніх та наукових ступенів у деяких країнах Європи
- •Характеристика механізму здобуття вищої освіти у деяких країнах Європи
- •Організація навчального року в університетах окремих країн
- •Оплата за навчання та фінансова підтримка студентів для навчання за кордоном в окремих країнах Європи
- •Кваліфікації вищої освіти в країнах єс
- •Тема 3 болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн європи. Основні підходи та етапи формування зони європейської вищої освіти
- •Хронологія подій Болонського процесу
- •1. Велика хартія університетів
- •Преамбула
- •Основні принципи
- •2. Конвенція про визнання кваліфікацій, що стосуються вищої освіти в Європейському регіоні
- •Розділ 1. Визначення
- •Розділ 2. Компетенція державних органів
- •Розділ 3. Основні принципи оцінки кваліфікацій
- •Розділ 4. Визначення кваліфікацій, які діють доступ до вищої освіти.
- •Розділ 5. Визнання періодів навчання
- •Розділ 6. Визнання кваліфікацій вищої освіти
- •Розділ7. Визнання кваліфікацій, власниками яких є біженці, переміщені особи і особи, що знаходяться у положенні біженців
- •Розділ 8. Інформація про оцінку вищих навчальних закладів і програм
- •Розділ 9. Інформація з питань визнання
- •Розділ 10. Механізми здійснення
- •Розділ 11. Заключні положення
- •3. Сорбоннська спільна декларація про узгодження системи вищої освіти в Європі
- •4. Спільна декларація міністрів освіти Європи
- •5. Конвенція вищих навчальних закладів Європи "Формування європейського простору вищої освіти"
- •Формування майбутнього
- •1. Основні положення
- •2. Основні питання
- •6. Конференція міністрів вищої освіти Європи
- •7. Конференція міністрів вищої освіти Європи "Утворення європейського простору вищої освіти"
- •Преамбула
- •Прогрес
- •Гарантія якості
- •Структура ступеня: прийняття системи, що базується на двох рівнях
- •Підвищення мобільності
- •Створення кредитної системи
- •Визнання ступенів: прийняття порівнянної та легко зрозумілої системи ступенів
- •Вищі навчальні заклади та студентство
- •Впровадження європейської тематики у вишу освіту
- •Підвищення привабливості Європейського простору вищої освіти
- •Можливість навчатися протягом усього життя
- •Додаткові дії
- •Перевірка результатів
- •Нові члени
- •Структура контролю
- •Програма роботи на 2003-2005 роки
- •Наступна конференція
- •8.Бергенське комюніке Міністрів вищої освіти Європи Берген 19-20 травня 2005 року.
- •1. Участь партнерів.
- •2.Оцінка результатів проведеної роботи.
- •3. Наступні завдання і пріоритети
- •4. Розгляд заходів на 2007 рік
- •5. Підготовка до 2010 року
- •Тема 4 основні завдання та принципи формування зони європейської вищої освіти
- •4.1. Принципи формування змісту кваліфікацій і структур ступенів. Компетентнісний підхід
- •Загальні компетенції
- •Спеціальні компетенції
- •Система рівневих індикаторів і система описів курсів за типами
- •Моделі розподілу навчального навантаження за типами курсів, рівнями і модулями
- •Розподіл навантаження за модулями, типами курсів і роками навчання з спеціальності «бізнес»
- •Основні принципи співпраці з розробки загальноєвропейської системи кваліфікацій і ступенів
- •Загальні принципи
- •Порівняльний огляд систем оцінки вищої освіти у країнах Східної Європи і снд: ліцензування, атестація, акредитація
- •4.4. Взаємовизнання дипломів як чинник інтеграції освіти. Європейський зразок додатка до диплома (diploma supplement)
- •Академічне і професійне визнання
- •Вказівки щодо створення Додатка до Диплома
- •Тема 5 європейська кредитно-трансфертна та система накопичення – естs
- •5.1. Загальна характеристика естs
- •5.2. Загальні умови користування естs
- •1. Зобов'язання навчального закладу
- •2. Вирішення проблем
- •5.3. Кредити естs
- •1. Загальна характеристика
- •2. Призначення кредитів естs
- •5.4. Присвоєння студентам кредитів естs
- •5.5. Перезарахування кредитів естs
- •5.6. Координатори естs
- •5.7. Інформаційний пакет
- •Перелік елементів інформаційного пакету
- •Пояснення щодо складання інформаційного пакета вступ. Що таке естs?
- •Характеристика системи естs
- •II. Загальна практична інформація
- •III. Факультет
- •IV. Словник
- •V. Приклади успішного впровадження
- •5.8. Опис структури курсу з присвоєння ступенів
- •5.9. Опис навчального плану на ступінь
- •Навчальний план на ступені бакалавра та магістра
- •5.10. Опис предмета курсу
- •5.11. Опис дисципліни курсу
- •5.12. Анкета-заява студента та угода про навчання анкета-заява студента
- •Угода про навчання
- •Зміни в узгодженій програмі навчання
- •Зразки анкет
- •Перелік оцінок вивчених дисциплін
- •Наступне навчання за кордоном
- •5.13. Оцінювання в системі естs
- •Шкала оцінювання естs
- •Європейська система «полегшеної шкали оцінювання»
- •Шкала оцінювання естs
- •5.14. Досвід використання естs у країнах Європи
- •Використання системи академічних кредитів в Європі
- •5.15. Деякі додаткові переваги та проблеми естs
- •Тема 6 принципи, шляхи й засоби адаптації європейської системи вищої освіти у вищу освіту україни
- •6.1. Стратегічні завдання розвитку освіти України
- •6.2. Завдання щодо удосконалення вищої освіти України у контексті вимог Болонського процесу
- •Першочергові кроки щодо запровадження кредитно-модульної системи у вищій освіті України
- •6.3. Формування інноваційного освітнього середовища у вищих навчальних закладах у контексті вимог Болонського процесу
- •Сучасні підходи до формування змісту підготовки фахівців
- •Організація та науково-методичне забезпечення навчального процесу
- •Інформатизація навчального процесу
- •2.Комп'ютерна система управління діяльністю внз.
- •4. Розроблення інтерактивних комплексів навчально-методичного забезпечення дисципліни (ікмзд).
- •Національне виховання та формування особистості студентів
- •Наукова діяльність
- •Міжнародне співробітництво
- •6.4. Освітньо-кваліфікаційні рівні (ступенева освіта) в Україні
- •Варіанти структурно-логічних схем навчання з присвоєння кваліфікацій і ступенів
- •6.5. Сприяння європейській співпраці в галузі гарантій якості освіти
- •6.6. Підвищення мобільності через подолання перешкод
- •Тема 7 запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (кмсонп) у вищу освіту україни
- •7.1. Програма дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України (затверджено наказом мон від 23.01.04 р. № 49)
- •Мета та основні завдання
- •Очікувані результати виконання заходів
- •7.3. Про проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу
- •На рівні Міністерства освіти і науки України
- •На рівні вищого навчального закладу
- •7.4. Науково-методичні засади впровадження кмсонп у вищу освіту України тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців
- •1. Основні терміни, поняття та їх визначення
- •2. Мета та завдання
- •3. Загальні положення
- •4. Принципи
- •5. Форми організації навчання
- •6. Організаційно-методичне забезпечення
- •7. Контроль успішності студента
- •8. Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання
- •9. Стипендіальне забезпечення студентів
- •10. Контроль за індивідуальним навчальним планом студента
- •11. Особливості нормування навчального навантаження
- •Програма
- •На рівні Міністерства освіти і науки України
- •Тимчасове положення
- •1. Основні терміни, поняття та їх визначення
- •2. Мета та завдання
- •3. Загальні положення
- •4. Принципи
- •5. Форми організації навчання
- •6. Організаційно-методичне забезпечення
- •7. Контроль успішності студента
- •8. Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання
- •9. Стипендіальне забезпечення студентів
- •10. Контроль за індивідуальним навчальним планом студента
- •11. Особливості нормування навчального навантаження
- •Ects – інформаційний пакет перелік елементів інформаційНого пакеТа
- •Б. Як потрапити до закладу
- •В. Індивідуальні розділи програми навчання
- •Роз’яснення до змісту інформаційного пакета
- •Вступ - що таке естs?
- •А. Назва й адреса
- •1 Сторінка
- •2 Сторінка
- •IV. Словник.
- •Вступ. Що таке естs?
- •І. Навчальний заклад
- •II. Загальна практична інформація
- •Ііі. Факультет (інститут тощо)
- •IV. Словник
- •Концептуальні засади
- •Система педагогічної освіти.
- •Освітні, освітньо-кваліфікаційні рівні та кваліфікації
- •Зміст педагогічної освіти
- •Організація навчального процесу
- •Післядипломна педагогічна освіта
- •Формування контингенту студентів педагогічних спеціальностей та їх працевлаштування
- •Література
- •Довідкові електронні ресурси
- •Додаткова
- •До розд1лу 2
- •До розділу 3.
- •До розділу 4
- •До розд1лу 5
- •До розділу 6
- •До розділу 7
Розділ 11. Заключні положення
Стаття 11. 1
1. Ця Конвенція відкрита для підписання
а) державами-учасниками Ради Європи;
б) державами-учасниками ЮНЕСКО регіону Європи;
в) будь-якою іншою, державою або Стороною, що підписала Європейську конвенцію з питань культури Ради Європи і / або Конвенції ЮНЕСКО про визнання навчальних курсів, дипломів про вищу освіту і наукові ступені у державах регіону, які були запрошені на Дипломатичну конференцію з метою прийняття цієї Конвенції.
2. Ці держави і Європейське співтовариство можуть висло вити свою згоду бути зв'язаними:
а) документами, що після підписання не потребують подальшої ратифікації чи затвердження.
б) документами, що після підписання потребують подальшої ратифікації затвердження.
в) поєднанням своїх дій.
3. Підписання здійснюється в одного з депозитаріїв. Ратифікаційні грамоти, документи про прийняття, схвалення чи приєднання віддаються на збереження одному з депозитаріїв.
Стаття 11.2
Ця Конвенція набирає сили в перший день місяця після закінчення періоду в один місяць від дня заяви п'ятьма державами, серед яких принаймні три держави-учасниці Ради Європи і / або держави-учасниці ЮНЕСКО Європейського регіону, про свою згоду бути зв'язаними положеннями Конвенції. Вона набирає сили для кожної іншої держави в перший день місяця після закінчення періоду в один місяць від дня висловлення ним своєї згоди бути зв'язаним положеннями Конвенції.
Стаття 11. 3
1. Після набрання чинності цієї Конвенції будь-яка держава, крім тих, котрі належать до категорій, перерахованих у статті 11.1, може звернутися з проханням про приєднання до цієї Конвенції. Такі прохання направляються одному з депозитаріїв, який передає його Договірним державам принаймні за три місяці до засідання Комітету Конвенції про визнання кваліфікацій стосовно вищої освіти в Європейському регіоні. Депозитарії також інформують про це Комітет міністрів Ради Європи і Виконавчу раду ЮНЕСКО.
Рішення про приєднання до Конвенції держави, яка звертається з таким проханням, приймається Сторонами більшістю у дві третини голосів.
Після набуття чинності цієї Конвенції Європейське співтовариство може приєднатися до неї на прохання своїх держав учасниць, що направляється одному з депозитаріїв. У цьому випадку стаття 11.3.2 не застосовується.
Стосовно кожної з держав, що приєднуються, або є членом Європейського співтовариства, ця Конвенція набирає сили в перший день місяця після закінчення терміну в один місяць від дня передачі на збереження документа про приєднання одному з депозитаріїв.
Стаття 11.4
1. Сторони цієї Конвенції, що тим часом є Сторонами однієї або декількох перерахованих нижче конвенцій:
Європейської конвенції про еквівалентність дипломів, що дають змогу до доступу в університети (1953 р., ЕТS 15) і Протоколу до неї (1964 р., ЕТS 49);
Європейської конвенції про еквівалентність періодів університетської освіти (1956 р., ЕТS 21);
Європейської конвенції про академічне визнання університетських кваліфікацій (1959 р., ЕТS 32);
Міжнародної конвенції про визнання навчальних курсів, дипломів про вищу освіту і вчених ступенів в арабських та європейських державах басейну Середземного моря (1976 р.);
Конвенції про визнання навчальних курсів, дипломів про вищу освіту і наукових ступенів у державах регіону Європи (1979 р.);
Європейської конвенції про загальну еквівалентність періодів університетської освіти (1990 р., ЕТS 138),
а) відповідають у своїх взаємних відносинах положенням цієї Конвенції;
б) продовжують відповідати названим вище конвенціям, сторонами яких вони є, у своїх відносинах з іншими державами, які є сторонами цих конвенцій, але не цієї Конвенції.
2. Сторони цієї Конвенції беруть на себе зобов'язання утримуватися від того, щоб ставати Сторонами будь-яких конвенцій, перерахованих у пункті 1, Сторонами яких вони ще не є, за винятком Міжнародної конвенції про визнання навчальних курсів, дипломів про вищу освіти і наукових ступенів у арабських і європейських державах басейну Середземного моря.
Стаття 11.5
Кожна держава може, у момент підписання або передачі на збереження ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, схвалення або приєднання, назвати територію або території, стосовно яких застосовується ця Конвенція.
2. Будь-яка держава може в будь-який час у подальшому, шляхом заяви, направленої одному з депозитаріїв, поширити застосування цієї Конвенції на будь-яку іншу територію, зазначену в заяві. Стосовно такої території Конвенція набирає сили в перший день місяця після закінчення терміну в один місяць від дня одержання такої заяви депозитарієм.
3. Будь-яка заява, зроблена на підставі двох попередніх пунктів, може, стосовно будь-якої із зазначених в такій заяві територій, бути відкликана шляхом повідомлення, направленого одному із депозитаріїв. Відкликання набирає сили в перший день місяця після закінчення терміну в один місяць із дня одержання такого повідомлення депозитарієм.
Стаття 11. 6
Кожен із учасників може в будь-який час денонсувати цю Конвенцію шляхом повідомлення одного з депозитаріїв.
Така денонсація набирає сили в перший день місяця після закінчення дванадцяти місяців від дня одержання повідомлення депозитарієм. Проте така денонсація не стосується рішень про визнання, прийнятих раніше згідно з положенням цієї Конвенції.
Питання про припинення або призупинення дії цієї Конвенції в результаті порушення Стороною будь-якого її положення, що є основним для досягнення завдання і мети Конвенції, вирішується відповідно до вимог міжнародного права.
Стаття 11. 7
1. Будь-яка держава, Найсвятіший Престол або Європейське співтовариство можуть у момент підписання або видання на збереження своєї ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, схвалення або приєднання, заявити, що вона зберігає за собою право не застосовувати загалом або частково одну чи декілька з таких статей цієї Конвенції:
Стаття 4. 8
Стаття 5.3
Стаття 6.3
Стаття 8.2
Стаття 9.3
Ніякі інші застереження не допускаються.
Будь-яка Сторона, що зробила застереження відповідно до попереднього пункту, може повністю або частково зняти його шляхом повідомлення, направленого одному з депозитаріїв. Зняття застереження набирає чинності починаючи від дати одержання такого повідомлення депозитарієм.
3. Сторона, що зробила застереження стосовно положення цієї Конвенції, не може вимагати застосування цього положення будь-якою іншою Стороною; вона може, проте, якщо п застереження є частковим або умовним, вимагати застосування такого положення в такій спосіб, у якій вона сама його прийняла.
Стаття 11.8
1. Проекти виправлень до цієї Конвенції можуть прийматися Комітетом Конвенції про визнання кваліфікацій, що стосуються вищої освіти в Європейському регіоні, більшістю в дві третини Сторін. Будь-який прийнятий у такий спосіб проект виправлення включається до Протоколу цієї Конвенції. У Протоколі вказуються умови настання його чинності, що у будь-якому випадку вимагають згоди Сторін бути з ним зв'язаними.
Не допускається ніяких виправлень до розділу 3 цієї Конвенції відповідно до процедури, передбаченої в пункті 1.
Будь-яка пропозиція про внесення виправлень доводиться до відома одного з депозитаріїв, що передає його Сторонам не пізніше ніж за три місяці до засідання Комітету. Депозитарій інформує також Комітет міністрів Ради Європи і Виконавчу раду ЮНЕСКО.
Стаття 11.9
Генеральний секретар Ради Європи і Генеральний директор Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури є депозитаріями цієї Конвенції.
Депозитарій, якому був переданий на збереження який-небудь документ, повідомлення або оповіщення, сповіщає про це Сторони цієї Конвенції, а також інших держав-учасниць Ради Європи і / або Європейського регіону в ЮНЕСКО про таке:
а) будь-яке підписання;
б) перевидання на збереження будь-якого документа про Ратифікацію, прийняття, схвалення або приєднання;
в) будь-яку дату настання чинності цієї Конвенції відповідно до положень статей 11.2 і 11.3.4;
і) будь-яке застереження, зроблене відповідно до положень статті 11.7, і про зняття будь-яких застережень, зроблених відповідно до положень статті 11.7;
д) будь-яку денонсацію цієї Конвенції відповідно до статті 11.6;
є) будь-які заяви, зроблені відповідно до положень статті 2. 1 або статті 2.2;
ж) будь-які заяви, зроблені відповідно до положень статті 4.5;
з) будь-яке прохання про приєднання, зроблене відповідно до положень статті 11.3;
і) будь-які пропозиції, зроблені відповідно до положень статті 11. 8;
й) будь-які інші дії, повідомлення або оповіщення, що стосуються цієї Конвенції.
3. Депозитарій, який одержав повідомлення або зробив повідомлення щодо виконання положень цієї Конвенції, негайно інформує про це іншого депозитарія.
На засвідчення усього викладеного представники, що підписалися нижче, будучи належно уповноваженими на те, підписали цю Конвенцію.
Надруковано у Лісабоні 11 квітня 1997 р. на англійській, іспанській, російській і французькій мовах, причому всі чотири тексти мають однакову силу, у двох примірниках, один із яких здається на збереження до Архіву Ради Європи, а інший — до архіву Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури. Належним чином засвідчені копії направляються всім державам, зазначеним у статті 11.1, Найсвятішому Престолу, Європейському співтовариству, а також Секретаріату Організації Об'єднаних Націй.
