
- •Євроінтеграція україни як чинник
- •Соціально-економічного розвитку держави.
- •Роль освіти в розвитку партнерства україни з іншими державами
- •1.1. Європейський вибір України - невід'ємна складова її подальшого розвитку
- •Хронологія подій із налагодження співробітництва
- •1.2. Адаптація законодавства України до законодавства єс - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
- •1.3. Науково-технічне співробітництво України та єс
- •1.4. Входження освіти і науки України в європейське інформаційне та освітнє поле як вагомий чинник економічного, соціального, інтелектуального, інноваційно-технологічного та культурного розвитку
- •Тема 2 системи вищої освіти у країнах європи та америки
- •2.1. Загальні принципи формування систем вищої освіти європейських країн
- •2.2. Системи вищої освіти окремих країн
- •2.3. Вища освіта України
- •Структура ступеневості вищої освіти України
- •Структура мережі за типами навчальних закладів України
- •Структура освітніх та наукових ступенів у деяких країнах Європи
- •Характеристика механізму здобуття вищої освіти у деяких країнах Європи
- •Організація навчального року в університетах окремих країн
- •Оплата за навчання та фінансова підтримка студентів для навчання за кордоном в окремих країнах Європи
- •Кваліфікації вищої освіти в країнах єс
- •Тема 3 болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн європи. Основні підходи та етапи формування зони європейської вищої освіти
- •Хронологія подій Болонського процесу
- •1. Велика хартія університетів
- •Преамбула
- •Основні принципи
- •2. Конвенція про визнання кваліфікацій, що стосуються вищої освіти в Європейському регіоні
- •Розділ 1. Визначення
- •Розділ 2. Компетенція державних органів
- •Розділ 3. Основні принципи оцінки кваліфікацій
- •Розділ 4. Визначення кваліфікацій, які діють доступ до вищої освіти.
- •Розділ 5. Визнання періодів навчання
- •Розділ 6. Визнання кваліфікацій вищої освіти
- •Розділ7. Визнання кваліфікацій, власниками яких є біженці, переміщені особи і особи, що знаходяться у положенні біженців
- •Розділ 8. Інформація про оцінку вищих навчальних закладів і програм
- •Розділ 9. Інформація з питань визнання
- •Розділ 10. Механізми здійснення
- •Розділ 11. Заключні положення
- •3. Сорбоннська спільна декларація про узгодження системи вищої освіти в Європі
- •4. Спільна декларація міністрів освіти Європи
- •5. Конвенція вищих навчальних закладів Європи "Формування європейського простору вищої освіти"
- •Формування майбутнього
- •1. Основні положення
- •2. Основні питання
- •6. Конференція міністрів вищої освіти Європи
- •7. Конференція міністрів вищої освіти Європи "Утворення європейського простору вищої освіти"
- •Преамбула
- •Прогрес
- •Гарантія якості
- •Структура ступеня: прийняття системи, що базується на двох рівнях
- •Підвищення мобільності
- •Створення кредитної системи
- •Визнання ступенів: прийняття порівнянної та легко зрозумілої системи ступенів
- •Вищі навчальні заклади та студентство
- •Впровадження європейської тематики у вишу освіту
- •Підвищення привабливості Європейського простору вищої освіти
- •Можливість навчатися протягом усього життя
- •Додаткові дії
- •Перевірка результатів
- •Нові члени
- •Структура контролю
- •Програма роботи на 2003-2005 роки
- •Наступна конференція
- •8.Бергенське комюніке Міністрів вищої освіти Європи Берген 19-20 травня 2005 року.
- •1. Участь партнерів.
- •2.Оцінка результатів проведеної роботи.
- •3. Наступні завдання і пріоритети
- •4. Розгляд заходів на 2007 рік
- •5. Підготовка до 2010 року
- •Тема 4 основні завдання та принципи формування зони європейської вищої освіти
- •4.1. Принципи формування змісту кваліфікацій і структур ступенів. Компетентнісний підхід
- •Загальні компетенції
- •Спеціальні компетенції
- •Система рівневих індикаторів і система описів курсів за типами
- •Моделі розподілу навчального навантаження за типами курсів, рівнями і модулями
- •Розподіл навантаження за модулями, типами курсів і роками навчання з спеціальності «бізнес»
- •Основні принципи співпраці з розробки загальноєвропейської системи кваліфікацій і ступенів
- •Загальні принципи
- •Порівняльний огляд систем оцінки вищої освіти у країнах Східної Європи і снд: ліцензування, атестація, акредитація
- •4.4. Взаємовизнання дипломів як чинник інтеграції освіти. Європейський зразок додатка до диплома (diploma supplement)
- •Академічне і професійне визнання
- •Вказівки щодо створення Додатка до Диплома
- •Тема 5 європейська кредитно-трансфертна та система накопичення – естs
- •5.1. Загальна характеристика естs
- •5.2. Загальні умови користування естs
- •1. Зобов'язання навчального закладу
- •2. Вирішення проблем
- •5.3. Кредити естs
- •1. Загальна характеристика
- •2. Призначення кредитів естs
- •5.4. Присвоєння студентам кредитів естs
- •5.5. Перезарахування кредитів естs
- •5.6. Координатори естs
- •5.7. Інформаційний пакет
- •Перелік елементів інформаційного пакету
- •Пояснення щодо складання інформаційного пакета вступ. Що таке естs?
- •Характеристика системи естs
- •II. Загальна практична інформація
- •III. Факультет
- •IV. Словник
- •V. Приклади успішного впровадження
- •5.8. Опис структури курсу з присвоєння ступенів
- •5.9. Опис навчального плану на ступінь
- •Навчальний план на ступені бакалавра та магістра
- •5.10. Опис предмета курсу
- •5.11. Опис дисципліни курсу
- •5.12. Анкета-заява студента та угода про навчання анкета-заява студента
- •Угода про навчання
- •Зміни в узгодженій програмі навчання
- •Зразки анкет
- •Перелік оцінок вивчених дисциплін
- •Наступне навчання за кордоном
- •5.13. Оцінювання в системі естs
- •Шкала оцінювання естs
- •Європейська система «полегшеної шкали оцінювання»
- •Шкала оцінювання естs
- •5.14. Досвід використання естs у країнах Європи
- •Використання системи академічних кредитів в Європі
- •5.15. Деякі додаткові переваги та проблеми естs
- •Тема 6 принципи, шляхи й засоби адаптації європейської системи вищої освіти у вищу освіту україни
- •6.1. Стратегічні завдання розвитку освіти України
- •6.2. Завдання щодо удосконалення вищої освіти України у контексті вимог Болонського процесу
- •Першочергові кроки щодо запровадження кредитно-модульної системи у вищій освіті України
- •6.3. Формування інноваційного освітнього середовища у вищих навчальних закладах у контексті вимог Болонського процесу
- •Сучасні підходи до формування змісту підготовки фахівців
- •Організація та науково-методичне забезпечення навчального процесу
- •Інформатизація навчального процесу
- •2.Комп'ютерна система управління діяльністю внз.
- •4. Розроблення інтерактивних комплексів навчально-методичного забезпечення дисципліни (ікмзд).
- •Національне виховання та формування особистості студентів
- •Наукова діяльність
- •Міжнародне співробітництво
- •6.4. Освітньо-кваліфікаційні рівні (ступенева освіта) в Україні
- •Варіанти структурно-логічних схем навчання з присвоєння кваліфікацій і ступенів
- •6.5. Сприяння європейській співпраці в галузі гарантій якості освіти
- •6.6. Підвищення мобільності через подолання перешкод
- •Тема 7 запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (кмсонп) у вищу освіту україни
- •7.1. Програма дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України (затверджено наказом мон від 23.01.04 р. № 49)
- •Мета та основні завдання
- •Очікувані результати виконання заходів
- •7.3. Про проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу
- •На рівні Міністерства освіти і науки України
- •На рівні вищого навчального закладу
- •7.4. Науково-методичні засади впровадження кмсонп у вищу освіту України тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців
- •1. Основні терміни, поняття та їх визначення
- •2. Мета та завдання
- •3. Загальні положення
- •4. Принципи
- •5. Форми організації навчання
- •6. Організаційно-методичне забезпечення
- •7. Контроль успішності студента
- •8. Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання
- •9. Стипендіальне забезпечення студентів
- •10. Контроль за індивідуальним навчальним планом студента
- •11. Особливості нормування навчального навантаження
- •Програма
- •На рівні Міністерства освіти і науки України
- •Тимчасове положення
- •1. Основні терміни, поняття та їх визначення
- •2. Мета та завдання
- •3. Загальні положення
- •4. Принципи
- •5. Форми організації навчання
- •6. Організаційно-методичне забезпечення
- •7. Контроль успішності студента
- •8. Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання
- •9. Стипендіальне забезпечення студентів
- •10. Контроль за індивідуальним навчальним планом студента
- •11. Особливості нормування навчального навантаження
- •Ects – інформаційний пакет перелік елементів інформаційНого пакеТа
- •Б. Як потрапити до закладу
- •В. Індивідуальні розділи програми навчання
- •Роз’яснення до змісту інформаційного пакета
- •Вступ - що таке естs?
- •А. Назва й адреса
- •1 Сторінка
- •2 Сторінка
- •IV. Словник.
- •Вступ. Що таке естs?
- •І. Навчальний заклад
- •II. Загальна практична інформація
- •Ііі. Факультет (інститут тощо)
- •IV. Словник
- •Концептуальні засади
- •Система педагогічної освіти.
- •Освітні, освітньо-кваліфікаційні рівні та кваліфікації
- •Зміст педагогічної освіти
- •Організація навчального процесу
- •Післядипломна педагогічна освіта
- •Формування контингенту студентів педагогічних спеціальностей та їх працевлаштування
- •Література
- •Довідкові електронні ресурси
- •Додаткова
- •До розд1лу 2
- •До розділу 3.
- •До розділу 4
- •До розд1лу 5
- •До розділу 6
- •До розділу 7
1. Велика хартія університетів
Болонья, Італія 18 вересня 1988 року
Преамбула
Ректори європейських університетів, які зібралися в Болоньї з нагоди дев'ятисотліття найстарішого у Європі університету за чотири роки до остаточного скасування кордонів між країнами ЄСі підписалися нижче, висловлюючи надію на перспективу розширення співробітництва між усіма європейськими націями, переконані в тому, що народи і держави мають, як ніколи раніше, усвідомити роль, яку університети будуть покликані відіграти у суспільстві; що змінюється і стає дедалі інтернаціональнішим, вважають, що:
на завершальному етапі цього тисячоліття майбутнє людства значною мірою залежить від культурного, наукового і технічного розвитку, зосередженого в центрах культури, знань та досліджень, якими є університети;
завдання університетів щодо поширення знань серед нових поколінь передбачає, що в сучасному світі вони мають служити суспільству в цілому і; зокрема, робити значний внесок у подальшу освіту заради культурного, соціального й економічного майбутнього суспільства;
університети повинні забезпечити майбутнім поколінням освіту і виховання, що сприяло б справжній гармонії навколишнього середовища та самого життя.
У зв'язку з цим проголошується перед усіма державами та перед совістю всіх націй основні принципи, що мають відтепер і назавжди бути основоположними для університетів.
Основні принципи
1.Університет — автономна установа в суспільствах з різною організацією, що є наслідком розходжень у географічній та історичній спадщині. Університет створює, вивчає, критично осмислює та передає культуру за допомогою проведення досліджень і навчання.
Щоб відповідати вимогам сучасного світу, його дослідницька та викладацька діяльність має бути морально й інтелектуально "незалежною від будь-якої політичної й економічної влади.
Викладання та дослідницька робота в університетах повинні бути неподільні з тим, щоб навчання в них відповідало постійно змінюваним потребам і запитам суспільства, науковим досягненням, що змінюються.
Оскільки свобода викладання, досліджень і навчання є основним принципом університетського життя, то як керівні органи, так і університети, кожний у межах своєї компетенції, повинні гарантувати дотримання цієї фундаментальної вимоги.
Відкидаючи нетерпимість і будучи завжди відкритим для діалогу, університет стає, таким чином, ідеальним місцем зустрічі викладачів, які здатні передавати свої знання і володіють необхідними засобами для їх удосконалення за допомогою досліджень та інновацій, та студентів, які мають право, здатність і бажання збагатити свій розум цими знаннями.
Університет є хранителем традицій європейського гуманізму, тому він постійно прагне до досягнення універсального знання, перетинає географічні та політичні кордони, затверджує нагальну потребу взаємного пізнання і взаємодії різних культур.
Засоби
Реалізація цих завдань у світлі вищевикладених принципів потребує наявності ефективних засобів, що відповідають сучасним умовам.
1. Для забезпечення свободи досліджень і викладання всім членам університетської спільноти слід надати необхідні засоби.
2. Потрібно брати на роботу викладачів і визначати їх статус відповідно до принципу неподільності дослідницької та викладацької діяльності.
3. Кожен університет, з урахуванням конкретних обставин, має гарантувати своїм студентам дотримання свобод і умов, за яких вони могли б досягти своїх цілей у культурному розвитку знань.
4. Університети, особливо європейські, розглядають взаємний обмін інформацією та документацією, а також збільшення кількості спільних проектів для розвитку освіти як основний елемент постійного розвитку знань.
Тому, як і на початку своєї історії, вони стимулюють мобільність викладачів і студентів, а також розглядають загальну політику в питанні рівного статусу, звань, іспитів (без упередженого ставлення до національних дипломатів) і присудження стипендій як необхідний інструмент для здійснення своєї місії в актуальних на сьогодні умовах.
Ректори, що підписалися нижче, від імені своїх університетів беруть на себе зобов’язання зробити все від них залежне для того, щоб кожна держава, а також зацікавлені наднаціональні організації формували свою політику, спираючись на положення цієї Великої хартії, яка висловлює одностайне бажання кожного університету, вільно визначене та проголошене.