Структура освітніх та наукових ступенів у деяких країнах Європи

Країна	Система вищої освіти		Структура університетських ступенів		Структура ступеня доктора
	унітарна	бінарна	однорівнева	дво­рівнева	однорівнева	дворівнева
Австрія		X	X		X(c)
Бельгія (Fr)		X	X(d)		X
Бельгія (Nl)		X	X(d)		X
Греція		X	X		X(b)
Данія		X		X		X
Ірландія		X		X	X
Іспанія	X		X		X
Ісландія		X		X		X
Італія		X(a)	X		X
Ліхтенштейн		X		X	X
Люксембург		X	Не використо-вується	Не використо-вується
Нідерланди		X(f)	X		X
Німеччина		X	X(e)		X(c)
Норвегія		X		X	X
Португалія		X		X	X
Об'єднане Королівство	X			X	X
Україна		X		X		X
Фінляндія		X		X	X(b)
Франція		X		X	X(b)(c)
Швеція	X			X	X(b)

Примітка: а - переважно бінарна система вищої освіти з відносно невеликим неуніверситетським сектором; b - пропонується «проміжний» ступінь, орієнтований на дослідження. У Фінляндії і Швеції це ступінь за вибором; після нього отримується нижчий докторський ступінь і він не є обов'язковою передумовою для продовження навчання на отримання ступеня доктора. У Франції і Греції «проміжний» ступінь - обов'язкова умова для навчання за докторською програмою; с - крім докторського ступеня, існує також: габілітація (Наbilitation); а - структура ступеня В (Fr) і В (Nl) може вважатися одночасно одно- та дворівневою. Навчання задля отримання більшості ступенів університету складається з двох циклів навчання. Після першого дво- трирічного циклу отримується ступінь Сапdidat/Каndidaat. Він вважається «проміжним»; є- перший ступінь — бакалавр, другий ступінь — магістр;f-) уведений ступінь Каndidaats (перший ступінь з 3-річним навчанням).

Таблиця 2.2