- •Предмет і метод цивільного права.
- •Поняття цивільного права та система цивільного права.
- •Цивільне законодавство. Аналогія права і закону в цивільному праві.
- •Наука цивільного права, її методи, система. Зв'язок з іншими науками.
- •Поняття та особливості цивільних правовідносин.
- •Елементи цивільних правовідносин.
- •Види цивільних правовідносин.
- •Правоздатність громадян як суб’єктів цивільного права. (ст. 25 цку)
- •Цивільна дієздатність та її види.
- •Підстави, порядок і наслідки визнання особи обмежено дієздатною.
- •Підстави, порядок і наслідки визнання фізичної особи недієздатною.
- •Місце проживання фізичної особи. Умови, порядок, наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
- •Підстави, порядок, наслідки оголошення фізичної особи померлою.
- •Поняття та ознаки юридичної особи.
- •Порядок виникнення юридичних осіб.
- •Порядок припинення юридичних осіб.
- •Правоздатність юридичної особи. Момент виникнення та зміст.
- •Види юридичних осіб.
- •Держава і територіальна громада як суб’єкти цивільного права.
- •Поняття та види об’єктів цивільного права.
- •Речі та класифікація речей
- •Глава 13 цку.
- •Цінні папери як об’єкти цивільного права. Поняття. Види.
- •Загальна характеристика особистих немайнових прав.
- •Види юридичних фактів.
- •Поняття та види правочинів.
- •Форма правочинів та наслідки її недотримання.
- •Недійсність правочину та її правові наслідки.
- •Межі, способи здійснення суб’єктивних цивільних прав.
- •Принципи виконання цивільного обов’язку.
- •Поняття представництва та його види.
- •Поняття, форма та зміст довіреності.
- •Способи захисту суб’єктивних цивільних прав.
- •Поняття правового захисту, його форми.
- •Поняття і значення строків у цивільному праві, їх види.
- •Характеристика позовної давності.
- •Поняття і значення спадкування. Основні поняття спадкового права.
- •Відкриття спадщини, час і місце відкриття спадщини.
- •Коло спадкоємців за законом та за заповітом.
- •Загальна характеристика спадкування за законом.
- •Загальна характеристика спадкування за заповітом.
- •Особливі заповідальні розпорядження заповідача.
- •Недійсність заповіту.
- •Здійснення спадкових прав.
- •Загальна характеристика речового права.
- •Власність та право власності. Зміст права власності.
- •Способи набуття та припинення права власності.
- •Момент виникнення права власності. Ризик випадкової загибелі речі.
- •Характеристика права приватної власності фізичної особи. Об’єкти та суб’єкти.
- •Характеристика права приватної власності юридичних осіб. Суб’єкти та об’єкти.
- •Право державної та комунальної власності. Поняття, суб’єкти та об’єкти. Підстави виникнення.
- •Право спільної власності. Поняття, види та їх суб’єктивний склад.
- •Витребування майна з чужого незаконного володіння.
- •Захист прав власника від порушень, не поєднаних з позбавленням володіння.
Межі, способи здійснення суб’єктивних цивільних прав.
Під способом здійснення суб’єктивного цивільного права слід розуміти дію або комплекс дій по використанню можливостей, закладених в цивільному суб’єктивному праві, що вказують, за допомогою яких рухів, прийомів, засобів, у якому порядку і по відношенню до яких матеріальних чи нематеріальних об’єктів здійснюється це право.
Особа здійснює вої цивільні права вільно на власний розсуд. На вибір способу здійснення цивільного права впливає ряд обставин об’єктивного та суб’єктивного характеру.
Способами здійснення суб’єктивних цивільних прав можуть бути: складання документа, вчинення правочину, споживання речі, звернення до відповідного державного органу тощо.
Залежно від правової регламентації – способи, що регламентовані нормами права, та такі, що не регламентовані нормами права;
В залежності від можливості здійснення цивільного права лише одним єдиним чи кількома способами здійснення – виключні та альтернативні;
В залежності від розподілу цивільних прав за підгалузями цивільного права – способи здійснення речових прав, зобов’язальних прав, спадкових прав, особистих немайнових прав, прав, що виникають у сфері інтелектуальної діяльності.
В залежності від правових наслідків використання – фактичні та юридичні.
Відповідно до правомочностей носія суб’єктивного цивільного права: способи, що полягають у вчиненні уповноваженою особою дій, спрямованих на використання закладених у даному праві можливостей, та способи, за допомогою яких уповноважена особа може захистити це суб’єктивне цивільне право у разі його порушення.
Загальні межі суб´єктивного права - це встановлені законодавством чи договором критерії, що визначають коло тих дій, які може вчинити носій цього права. Тобто такі межі визначають, що саме може вчинити носій права.
Спеціальні межі суб´єктивного права являють собою вимоги до здійснення суб´єктивного права, що вказують за дотримання яких умов можуть бути здійснені ті дії, які передбачені загальними межами.
Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватись від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоду довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в іншій формі. Особа повинна додержуватись моральних засад суспільства. Недопускається використанні цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем, недобросовісної конкуренції.
Принципи виконання цивільного обов’язку.
Цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або законом. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язком для неї. Виконання цивільних обов’язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю. Особа може бути звільнена від цивільного обов’язку або його виконання у випадках, встановлених договором або законом.
Принцип законності;
Принцип належного виконання обов’язку;
Принцип повноти виконання обов’язку;
Принцип реального виконання обов’язку.
Принцип законності передбачає, що зобов'язана особа повинна у своїй діяльності з виконання обов'язку дотримуватися та не порушувати норм права, якими регулюється порядок виконання обов'язку.
Принцип належного виконання обов'язку означає, що обов'язок має бути виконано у зазначений строк (термін), у вказаному місці та відповідно до інших істотних умов.
Принцип повноти виконання обов'язку полягає в тім, що зобов'язання має бути виконано повною мірою, оскільки виконання обов'язку, як правило, не здійснюється частинами.
Принцип реального виконання обов'язку має місце тоді, коли обов'язок має бути виконано в натурі, наприклад, надати послуги, виконати роботи, передати майно.
