- •Предмет і метод цивільного права.
- •Поняття цивільного права та система цивільного права.
- •Цивільне законодавство. Аналогія права і закону в цивільному праві.
- •Наука цивільного права, її методи, система. Зв'язок з іншими науками.
- •Поняття та особливості цивільних правовідносин.
- •Елементи цивільних правовідносин.
- •Види цивільних правовідносин.
- •Правоздатність громадян як суб’єктів цивільного права. (ст. 25 цку)
- •Цивільна дієздатність та її види.
- •Підстави, порядок і наслідки визнання особи обмежено дієздатною.
- •Підстави, порядок і наслідки визнання фізичної особи недієздатною.
- •Місце проживання фізичної особи. Умови, порядок, наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
- •Підстави, порядок, наслідки оголошення фізичної особи померлою.
- •Поняття та ознаки юридичної особи.
- •Порядок виникнення юридичних осіб.
- •Порядок припинення юридичних осіб.
- •Правоздатність юридичної особи. Момент виникнення та зміст.
- •Види юридичних осіб.
- •Держава і територіальна громада як суб’єкти цивільного права.
- •Поняття та види об’єктів цивільного права.
- •Речі та класифікація речей
- •Глава 13 цку.
- •Цінні папери як об’єкти цивільного права. Поняття. Види.
- •Загальна характеристика особистих немайнових прав.
- •Види юридичних фактів.
- •Поняття та види правочинів.
- •Форма правочинів та наслідки її недотримання.
- •Недійсність правочину та її правові наслідки.
- •Межі, способи здійснення суб’єктивних цивільних прав.
- •Принципи виконання цивільного обов’язку.
- •Поняття представництва та його види.
- •Поняття, форма та зміст довіреності.
- •Способи захисту суб’єктивних цивільних прав.
- •Поняття правового захисту, його форми.
- •Поняття і значення строків у цивільному праві, їх види.
- •Характеристика позовної давності.
- •Поняття і значення спадкування. Основні поняття спадкового права.
- •Відкриття спадщини, час і місце відкриття спадщини.
- •Коло спадкоємців за законом та за заповітом.
- •Загальна характеристика спадкування за законом.
- •Загальна характеристика спадкування за заповітом.
- •Особливі заповідальні розпорядження заповідача.
- •Недійсність заповіту.
- •Здійснення спадкових прав.
- •Загальна характеристика речового права.
- •Власність та право власності. Зміст права власності.
- •Способи набуття та припинення права власності.
- •Момент виникнення права власності. Ризик випадкової загибелі речі.
- •Характеристика права приватної власності фізичної особи. Об’єкти та суб’єкти.
- •Характеристика права приватної власності юридичних осіб. Суб’єкти та об’єкти.
- •Право державної та комунальної власності. Поняття, суб’єкти та об’єкти. Підстави виникнення.
- •Право спільної власності. Поняття, види та їх суб’єктивний склад.
- •Витребування майна з чужого незаконного володіння.
- •Захист прав власника від порушень, не поєднаних з позбавленням володіння.
Держава і територіальна громада як суб’єкти цивільного права.
Держава - це особливий суб´єкт цивільного права, це не юридична особа. До держави як суб´єкту цивільних правовідносин не можливо застосувати загальні положення, що є характерними для юридичних осіб. Держава може виступати суб´єктом цивільного права у випадках, передбачених законом. Наприклад, ст. 1170 ЦК України покладає на державу відшкодування шкоди, завданої власникові прийняттям закону, що припиняє право власності на певне майно. Держава може бути суб´єктом цивільного права у відносинах спадкування, якщо є спадкоємцем за заповітом (ч. 1 ст. 1235 ЦК України). Також держава стає суб´єктом цивільних правовідносин, які виникають при зверненні на користь держави скарбу, що є пам´яткою історії та культури (ч. 4 ст. 343 ЦК України).
В юридичній літературі немає єдності щодо визначення характеру правоздатності держави. Деякі автори вважають, що держава має спеціальну правоздатність, і, відповідно, може мати лише ті права та нести лише ті обов´язки, що визначені законом.
Однак, у зв´язку з тим, що держава є носієм публічної влади і повинна діяти в інтересах усього суспільства, у юридичній літературі цивільну правоздатність держави називають цільовою. Крім держави, у цивільних правовідносинах можуть брати участь територіальні громади і Автономна Республіка Крим. Названі утворення діють у цивільних правовідносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. їх участь у цивільних правовідносинах, як і участь у названих відносинах держави, повинна бути спрямована як на інтереси окремих громадян, що приживають на певних територіях, так і народу в цілому. Відповідно до ст. 140 Конституції України територіальними громадами є жителі міста, селища, села чи добровільно об´єднані у сільську громаду жителі кількох сіл. Такі громади вправі самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Автономна Республіка Крим і територіальні громади є суб´єктами коштів відповідних бюджетів, суб´єктами права власності права власності на майно, яке належить відповідно Автономній Республіці Крим чи територіальним громадам, суб´єктами відповідних корпоративних та інших прав. Відповідальність за неправомірні дії органів та посадових осіб АРК чи територіальних громад покладається відповідно на Автономну Республіку Крим чи територіальні громади.
Від імені держави як суб´єкта цивільних правовідносин виступають її органи. Найчастіше такими органами є Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів і Фонд державного майна України. Повноваження державних органів, які представляють державу у цивільних правовідносинах, закріплені у законодавстві України. Так, повноваження Кабінету Міністрів України закріплені у ст. 116 Конституції України. Крім того, відповідно до ч. З ст. 11 Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок» від 23 лютого 2006 року, емітентом казначейських зобов´язань України виступає держава в особі Міністерства фінансів України за дорученням Кабінету Міністрів України.
Територіальна громада села, селища, міста є первинним суб´єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень. Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов´язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, яка встановлюється законом.
Автономна Республіка Крим також набуває і здійснює цивільні права та обов´язки через відповідні органи влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Від імені Автономної Республіки Крим може діяти Верховна Рада Автономної Республіки Крим. Зокрема, відповідно до ст. 9 Закону України «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим» до її компетенції належить прийняття рішень щодо випуску місцевих позик. Також, відповідно ч. 2 ст. 38 Конституції Автономної Республіки Крим здійснювати цивільні права і обов´язки АРК може Рада міністрів АРК.
Держава, АРК і територіальні громади приймають участь у різного роду цивільних правовідносинах. Зокрема, вказані суб´єкти вступають у відносини власності щодо майна, яке перебуває відповідно у державній чи комунальній власності. Так, держава, АРК і територіальні громади виконують функції власника щодо коштів відповідних бюджетів. Держава виступає суб´єктом речового права власності при набутті права власності на скарб, що є пам´яткою історії та культури.
Також державі, АРК і територіальним громадам належать особисті немайнові права, такі як право на інформацію, ділову репутацію та інші. Особливий статус у особистих немайнових відносинах займає держава, яка має право на державну таємницю.
Держава, АРК і територіальні громади виступають також суб´єктами зобов´язальних відносин. Так, вони можуть вступати у відносини по спадкуванню за заповітом, якщо визначені як спадкоємці. Держава є суб´єктом зобов´язальних відносин щодо відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.