- •Спеціальності 7.070904 –"Землевпорядкування
- •Вихідні дані до виконання лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № I-1 визначення добових витрат води
- •Сельбищна зона
- •Господарчо-питне водоспоживання населення
- •Промислова зона
- •Місто в цілому ( сельбищна та промислова зони )
- •Лабораторна робота № I-2
- •Сельбищна зона
- •Лабораторна робота № іі-1 визначення витрат дощових вод
- •Лабораторна робота № іі-2
- •Розрахункова таблиця щодо визначення стоків побутових вод
- •Лабораторна робота № іі-3 визначення витрат від промислових підприємств
- •Kw1hr, Kw2hr – коефіцієнти погодинної нерівномірності водовідведення:
- •Визначення технологічних, господарчо-побутових та душових стічних вод
- •Практичне заняття № ііі-1
- •Практичне заняття № ііі-2
- •Середні погодинні витрати води
- •Практичне заняття № ііі – 4 Розрахунок водопідігрівачів та акумуляторів
- •IV. Газопостачання
- •V. Вентиляція
Лабораторна робота № іі-1 визначення витрат дощових вод
Мета роботи: знаючи район забудови населеного пункту, навчитися визначати витрати дощових вод, необхідні для подальшого розрахунку колектора дощової каналізації.
Вихідні дані: район будівництва, рельєф місцевості, план населеного пункту з детальним планом вертикального планування.
Хід роботи: Розрахункові витрати дощових вод qr, л/с, визначають за методом граничних інтенсивностей за формулою (2) [6]
( ІІ.1 )
де: Zmid – середнє значення коефіцієнта, що характеризує поверхню басейна стоку, слід визначати як середньозважену величину залежно від коефіцієнтів Z, що характеризують поверхню і приймаються за табл. 9 і 10 [6] (див. додатки 2 і 3).
Параметри А і n необхідно визначати за результатами обробки багаторічних запасів самопишучих дощомірів, зареєстрованих у даному конкретному населеному пункті. За відсутності оброблених даних допускається параметр А визначати, за формулою (4) [6]
, ( ІІ.2 )
де: q20 – інтенсивність дощу, л/с на 1 га, для даної місцевості тривалістю 20 хв. при Р= 1 визначається за рис. ІІ-1;
n – показник ступеня, визначається за табл. 4[6] (див. додаток 4);
Mr – середня кількість дощів за рік, приймається за додатком 4;
Р – період однократного перевищення розрахункової інтенсивності дощу, роки, приймається: для населеного пункту за табл. 5[6] (див. додаток 5), для територій промислових підприємств – за табл. 6[6] (див. додаток 6);
γ – показник ступеня, приймається за табл. 4[6] (див. додаток 5);
F – розрахункова площа стоку, га, визначається на основі плану вертикального планування населеного пункту в межах ліній водорозділу;
tr – розрахункова тривалість дощу, рівна тривалості протікання поверхневих вод по поверхні та трубах до розрахункової ділянки, хв., визначається за формулою (5) [6]
tr = tcon +tcan + tp, ( ІІ. 3 )
де: tcon – тривалість протікання дощової води до вуличного лотка, або за наявності водоприймальних колодязів у межах квартала до вуличного колектора (час поверхневої концентрації), хв. Час поверхневої концентрації дощового стоку слід визначати розрахунком або приймати в населених пунктах за відсутності внутрішньо квартальних закритих дощових мереж рівним 5-10 хв., або при їх наявності – рівним 3-5 хв.;
tcan – тривалість протікання дощової води по вуличних лотках, хв., слід визначити за формулою (6) [6]
Рис. ІІ-1 Визначення параметра q20
tcan = 0,021 ∑ , ( ІІ.4 )
де: lcan – довжина ділянок лотка, м;
V - розрахункова швидкість протікання дощової води на ділянці, м/с, яка визначається гідравлічним розрахунком. Якщо коефіцієнт шорсткості знаходиться в межах 0,017 і потік наповнений шаром води висотою 6 см, то розрахункова швидкість визначається за формулою
( ІІ.5 )
в якій і – ухил лотка;
tp – тривалість протікання дощової води по трубах до розглядуваного перерізу, хв., визначається за формулою (7) [6]
( ІІ.6 )
де lp – довжина розрахункових ділянок колектора, м;
Vp - розрахункова швидкість на ділянці, м/с. За умов незамулення та міцності неметалевих труб приймають
Vp = ( 0,6 – 0,7) м/с ( ІІ.7 )