- •Спеціальності 7.070904 –"Землевпорядкування
- •Вихідні дані до виконання лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № I-1 визначення добових витрат води
- •Сельбищна зона
- •Господарчо-питне водоспоживання населення
- •Промислова зона
- •Місто в цілому ( сельбищна та промислова зони )
- •Лабораторна робота № I-2
- •Сельбищна зона
- •Лабораторна робота № іі-1 визначення витрат дощових вод
- •Лабораторна робота № іі-2
- •Розрахункова таблиця щодо визначення стоків побутових вод
- •Лабораторна робота № іі-3 визначення витрат від промислових підприємств
- •Kw1hr, Kw2hr – коефіцієнти погодинної нерівномірності водовідведення:
- •Визначення технологічних, господарчо-побутових та душових стічних вод
- •Практичне заняття № ііі-1
- •Практичне заняття № ііі-2
- •Середні погодинні витрати води
- •Практичне заняття № ііі – 4 Розрахунок водопідігрівачів та акумуляторів
- •IV. Газопостачання
- •V. Вентиляція
V. Вентиляція
За розділом “Вентиляція” передбачається проведення 1 практичного заняття з лімітом часу 4 години.
Практичне заняття № V – 1
розрахунок повітропроводів системи природньої витяжної вентиляції
Необхідно розрахувати повітропроводи системи природної витяжної вентиляції, що обслуговує лікарські кабінети двоповерхової поліклініки. Аксонометрична схема системи вентиляції з зазначенням об’ємів повітря, що проходить по кожній ділянці, довжин і номерів ділянок показана на рис. V.1.
Рис. V.1. Схема системи витяжної вентиляції
Повітря видаляється із верхньої зони приміщення на висоті 0,5 м від стелі. Висота поверхів, включаючи товщину перекриття, 3,3 м. Висота горища під коньком даху 3,6 м.
Розв’язок
Температура зовнішнього повітря для розрахунку витяжної системи природної вентиляції приймається рівною +5 ºС (ρ5 = 12,46 Па). Внутрішня температура повітря в лікарських кабінетах згідно СниП повинна бути 20 ºС (ρ20 = 11,82 Па).
При висоті горища 3,6 м приймаємо висоту витяжної шахти, вимірюючи її від осі горизонтального повітропроводу до вихідного отвору шахти, 4,6 м.
Наявний природний тиск в системі вентиляції для приміщень другого поверху визначаємо за формулою
, Па, (V. 1)
де: ρз і ρв – щільність (об’ємна маса) відповідно зовнішнього ρ5 і внутрішнього ρ20 повітря ;
Δρ2 = 5,5· (12,46 – 11,82) = 3,52 Па.
Для приміщень першого поверху
Δρ1 = 8,8· (12,46 – 11,82) = 5,63 Па.
Розрахунок повітропроводів розпочинаємо з найбільш несприятливо розташованого каналу, для якого можливі витрати тиску мають найменше значення.
Із схеми системи вентиляції (див. рис. V.1.) видно, що таким буде канал другого поверху правої гілки, позначений № 1.
Дійсно, можливі питомі витрати тиску для ділянок 1, 2, 3, 4, 5 і 6 при загальній їх довжині
Σl = 0,9 + 0,5 + 3,0 + 0,5 + 1,4 + 4,6 = 10,9 м
будуть
;
а для ділянок 7, 3, 4, 5 і 6 при загальній їх довжині
Σl = 4,2 + 3,0 + 0,5 + 1,4 + 4,6 = 13,7 м
.
Переходимо до розрахунку ділянок 1, 2, 3, 4, 5 і 6, для яких питомий тиск має менше значення.
Ділянка 1. Для визначення площі перерізу канала ділянки 1 і задаємось швидкістю руху повітря в ньому υ = 0,6 м/с. При цій швидкості і кількості видаляємого повітря по каналу V= 80 м3/год, площа перерізу канала Ак, м2, визначається за формулою
.
Приймаємо для ділянки 1 цегляний канал 1/2× 1 цеглину. Площа перерізу канала з урахуванням швів Ак = 0,038 м2. При цій площі перерізу фактична швидкість повітря
.
Так як цей канал прямокутного перезізу, то для визначення втрат тиску на тертя необхідно за додатком 14 встановити еквівалентний діаметр. Він буде рівним 180 мм.
Користуючись номограмою (див. додаток 15) знаходимо, що при швидкості 0,58 м/с у повітропроводі діаметром 180 мм втрати тиску на тертя на 1 пог. м рівні 0,004 кгс/м2 (0,04 Па), а на всій ділянці 1 довжиною 0,9 м з урахуванням коефіцієнту шорсткості (див. додаток 16) ці витрати становитимуть
.
Далі, за додатком 17, знаходимо суму коефіцієнтів місцевих опорів ділянки:
вхід у жалюзійну решітку ξ = 2;
два прямокутних коліна у верхній частині каналу
.
Сума коефіцієнтів місцевих опорів для ділянки 1
Динамічний тиск hдин. Знаходимо по швидкості 0,58 м/с на номограмі справа (див. додаток 15); він дорівнює 0,019 кгс/м2 = 0,19 Па.
Втрати тиску на місцеві опори Z ділянки 1 визначаємо, перемноживши величину Σξ на hдин.:
.
Загальні витрати тиску на ділянці 1 складають
.
Ділянка 2. На ділянках 1 і 2 кількість рухомого повітря однакова (80 м3/год.), але переріз цегляного каналу і горизонтального гіпсошлакового короба різні.
Для горизонтального гіпсошлакового короба приймаємо розмір 220×220 мм (А= 0,048 м2). Еквівалентний діаметр dекв.=220 мм. Швидкість повітря на ділянці 2:
,
що при довжині ділянки 0,5 м можна допустити, враховуючи, що шлакогіпсові подвійні короба не виготовляються розміром менше, ніж 220×220 мм.
При dекв.=220 і υ=0,46 м/с витрати тиску на тертя на цій ділянці з врахуванням шорсткості поверхні
.
На ділянці 2 є один місцевий опір через трійник. За додатком 17 знаходимо, що опір трійника на прохід ξ=1,24.
Динамічний тиск hдин. при швидкості 0,46 м/с дорівнює 0,13 Па. Втрати тиску на місцеві опори
.
Загальні втрати тиску на ділянці 2
.
Ділянка 3. На підставі розрахунків для ділянок 1 і 2 задаємося швидкістю на ділянці 3 в 1 м/с. Тоді при кількості повітря, що видаляється, V=154 м3/год. по ділянці 3 переріз короба повинен бути рівним
.
Приймаємо короб із гіпсошлакових плит розміром 220×220 мм, еквівалентний діаметру dекв.=220 мм. Фактична швидкість в повітропроводі буде
.
При цих умовах втрати тиску на тертя на ділянці 3 рівні
.
На ділянці 3 є лише місцевий опір при переході через трійник у наступну ділянку 4.
За додатком 17 інтерполяцією знаходимо, що коефіцієнт опору трійникаξ=1,744; динамічний тиск при швидкості 0,88 м/с дорівнює 0,49 Па.
Втрати тиску на місцевий опір ділянки 3
.
Загальні витрати тиску на ділянці 3 складають
.
Ділянка 4. На ділянці 4 розмір повітропроводу приймаємо 300×300 мм.
При кількості повітря, що видаляється, V=250 м3/год. та площі перерізу повітропроводу Ак=0,09 м2 швидкість повітря
.
При dекв.=300 мм і υ=0,77 м/с втрати стику на тертя на ділянці 4
.
На ділянці 4 є трійник на проході, й коефіцієнт місцевого тертя ξ дорівнює 10,302 (за додатком 17).
Динамічний тиск при швидкості 0,77 м/с дорівнює 0,37 Па (за додатком 15). Втрати тиску на місцевий опір ділянки 4 (в трійнику)
Загальні втрати тиску на ділянці
Ділянка 5. На ділянці 5 розміри короба не змінюємо, і швидкість повітря на цій ділянці
.
При υ=0,97 м/с і dекв.=300 мм втрати тиску на тертя складуть
.
На ділянці 5 є трійник на всмоктування з ξ=1,22. Динамічний тиск при швидкості 0,97 м/с дорівнює 0,57 Па.
Втрати тиску на місцевий опір на ділянці 5
.
Загальні втрати тиску на ділянці 5
.
Ділянка 6. На ділянці 6 розмір короба збільшуємо до 400×400 мм, тому що сумарна кількість повітря , що видаляється, системою вентиляції, дорівнює 610 м3/год.
Фактична швидкість повітря в шахті
.
При υ=1,06 м/с і dекв.=400 мм втрати тиску на ділянці складуть
На ділянці 6 є два види місцевого опору: утеплений клапан і дерев’яна утеплена шахта з зонтом. Коефіцієнт місцевого опору ξ утепленого клапану 0,1, а витяжної шахти з зонтом 1,3.
Динамічний тиск при швидкості 1,06 м/с дорівнює 0,66 Па (див. додаток 15).
Втрати тиску на подолання місцевих опорів
.
Загальні втрати тиску на ділянці 6
.
Загальні втрати тиску у відгалуженні 1-6
.
при наявному тиску в системі для другого поверху Δp2=3,52 Па.
На підставі виконаних розрахунків необхідно зробити висновок про ефективність функціонування запроектованої системи природньої вентиляції.
Додаток 1
Графік водоспоживання для населених пунктів
-
Години
доби
Водоспоживання у відсотках добових витрат при Кгод. max
1,20
1,25
1,30
1,35
1,40
1,45
1,50
1,80
1,90
2,0
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
0. . .1
1. . .2
2. . .3
3. . .4
4. . .5
5. . .6
6 . . 7
7. . .8
8. . .9
9. . .10
10. .11
11. .12
12. .13
13. .14
14. .15
15. .16
16. .17
17. .18
18. .19
19. .20
20. .21
21. .22
22. .23
23. .24
3,50
3,45
3,45
3,40
3,40
3,55
4,00
4,40
5,00
4,80
4,70
4,55
4,55
4,45
4,60
4,60
4,60
4,30
4,35
4,25
4,25
4,15
3,90
3,80
3,35
3,25
3,30
2,20
3,25
3,40
3,85
4,45
5,20
5,05
4,85
4,60
4,60
4,55
4,75
4,70
4,65
4,35
4,40
4,30
4,30
4,20
3,75
3,70
3,20
3,25
2,90
2,90
3,35
3,75
4,15
4,65
5,05
5,40
4,85
4,60
4,50
4,30
4,40
4,55
4,50
4,25
4,45
4,40
4,40
4,50
4,20
3,50
3,00
3,20
2,50
2,60
3,50
4,10
4,50
4,90
4,90
5,60
4,90
4,70
4,40
4,10
4,10
4,40
4,30
4,10
4,50
4,50
4,50
4,80
4,60
3,30
2,50
2,65
2,20
2,25
3,20
3,90
4,50
5,10
5,35
5,85
5,35
5,25
4,60
4,40
4,60
4,60
4,90
4,60
4,70
4,50
4,40
4,20
3,70
2,70
2,00
2,10
1,85
1,90
2,85
3,70
4,50
5,30
5,80
6,50
5,80
5,70
4,80
4,70
5,05
5,30
5,45
5,05
4,85
4,50
4,20
3,60
2,85
2,10
1,50
1,50
1,50
1,50
2,50
3,50
4,50
5,50
6,25
6,25
6,25
6,25
5,00
5,00
5,50
6,00
6,00
5,50
5,00
4,50
4,00
3,00
2,00
1,50
0,90
0,90
0,90
1,00
2,35
3,85
5,20
6,20
5,50
4,85
5,00
6,50
7,50
6,70
5,35
4,65
4,50
5,50
6,30
5,35
5,00
3,00
2,00
1,00
0,85
0,85
0,85
1,00
2,70
4,70
5,35
5,85
4,50
4,20
5,50
7,50
7,90
6,35
5,20
4,80
4,00
4,50
6,20
5,70
5,50
3,00
2,00
1,00
0,75
0,75
1,00
1,00
3,00
5,50
5,50
5,50
3,50
3,50
6,00
8,50
8,50
6,00
5,00
5,00
3,50
3,50
6,00
6,00
6,00
3,00
2,00
1,00
Всього
100,00
100,00
100,00
100,00
100,00
100,00
100,00
100,00
100,00
100,0
Додаток 2
Значення коефіцієнта Z в залежності від характеру поверхні
Поверхня |
Коефіцієнт Z |
Покрівля будівель і споруд, асфальтобетонні покриття доріг
Брусчаті мостові та чорні щебеневі покриття доріг Кам’яні мостові (бруківки) Щебеневі покриття, не оброблені в’яжучими Гравійні садово-паркові доріжки Грунтові поверхні (сплановані) Газони |
Приймається за додатком 3
0,224 0,145 0,125 0,09 0,064 0,038 |
Примітка. Наведені значення коефіцієнта Z допускається уточнювати за місцевими умовами на підставі відповідних досліджень.
Додаток 3
Значення коефіцієнта Z для водонепроникливих поверхонь
в залежності від параметра А
Параметр А |
Коефіцієнт Z для водонепроникливих поверхонь |
300 400 500 600 700 800 1000 1200 1500 |
0,32 0,30 0,29 0,28 0,27 0,26 0,25 0,24 0,23 |
Додаток 4
Визначення параметрів n, mr і γ
Район забудови |
Значення n при |
mr |
γ |
|
р≥1 |
р<1 |
|||
Рівнинні області України |
0,71 |
0,64 |
110 |
1,54 |
Схід України, Південний Крим |
0,67 |
0,57 |
60 |
1,82 |
Додаток 5
Визначення параметра Р для території населених пунктів
Умови розташування колекторів |
Період одноразового перевищення розрахункової інтенсивності дощу Р, роки, для населених пунктів при значеннях q20 |
||||
На проїздах місцевого значення |
На магістраль-них вулицях |
до 60 |
від 60 до 80 |
від 80 до 120 |
понад 120 |
Сприятливі та середні |
Сприятливі |
0,33-0,5 |
0,33-1 |
0,5-1 |
1-2 |
Несприят-ливі |
Середні |
0,5-1 |
1-1,5 |
1-2 |
2-3 |
Особливо несприятливі |
Несприят-ливі |
2-3 |
2-3 |
3-5 |
5-10 |
- |
Особливо несприятливі |
3-5 |
3-5 |
5-10 |
10-20 |
Примітки:
Сприятливі умови розташування колектора : басейн площею не більше 150 га має плоский рельєф при середньому ухилі поверхні 0,005 і менше ; колектор проходить по водорозділу або верхній частині ухилу на відстані від водорозділу не більше 400 м.
Середні умови : басейн площею більше 150 га має плоский рельєф з ухилом 0,005 і менше; колектор проходить у нижній частині ухилу за тальвегом з ухилом 0,02 і менше, при цьому площа басейну не перевищує 150 га.
Несприятливі умови: колектор проходить у нижній частині ухилу, площа басейнку не перевищує 150 га; колектор проходить за тальвегом із стрімким ухилом із середнім ухилом схилів більше 0,02.
Особливо несприятливі умови: колектор відводить воду із замкненої котловини.
Додаток 6
Визначення параметра Р для території промислових підприємств
Результат короткочасного перенаповнення мережі |
Період одноразового перевищення розрахункової інтенсивності дощу Р, роки, для території промислових підприємств при значеннях q20 |
||
≤ 70 |
70 < q20 ≤ 100 |
> 100 |
|
Технологічні процеси виробництва: не порушуються порушуються |
0,33 - 0,5 0,5 - 1 |
0,5 – 1 1 - 2 |
2 3 - 5 |
Примітка: для підприємств, розташованих в замкнутій котловині, період однократного перевищення розрахункової інтенсивності дощу слід визначати розрахунком або приймати рівним не менше 5 рокам. |
Додаток 7
Значення коефіцієнта k3 в залежності від типу системи теплопостачання
Системи теплопостачання |
Значення коефіцієнта k3 |
Відкрита з тепловим потоком, МВт: 100 і більше менше 100
Закрита з тепловим потоком, МВт: 100 і більше менше 100 |
0,6 0,8
1,0 1,2 |
Додаток 8
Норми витрат води санітарними приладами
Санітарний прилад |
Витрати води, л/с |
Мінімальний вільний напір перед приладом hроб., МПа ( м вод ст. ) |
Погодинні витрат води приладом |
Витрати стоків від прилада, л/с qoK |
||
загальні qo |
холодної або гарячої води qoBI, qoT3 |
загальні qгод.прил.BO |
холодної або гарячої води qгод.прил.BI, qгод.прил.T3
|
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Раковина з водорозбірним краном dу = 15 мм |
0,15 |
0,15 |
0,02 (2) |
50 |
50 |
0,3 |
Умивальник із змішувачем |
0,12 |
0,09 |
0,02 (2) |
60 |
40 |
0,15 |
Мийка із змішувачем в квартирах |
0,12 |
0,09 |
0,02 (2) |
80 |
60 |
0,6 |
Мийка із змішувачем в громадських будівлях |
0,3 |
0,2 |
0,03 (3) |
560 |
280 |
0,6 |
Ванна із змішувачем ( в тому числі з загальним для ванни і умивальника ) |
0,25 |
0,18 |
0,03 (3) |
300 |
200 |
1,1 |
Те ж, з водогрійною колонкою |
0,22 |
0,22 |
0,03 (3) |
300 |
- |
1,1 |
Ванна медична із змішувачем dу = 20 мм |
0,4 |
0,3 |
0,05 (5) |
700 |
460 |
2,3 |
Душова кабіна з мілким піддоном |
0,12 |
0,09 |
0,03 (3) |
100 |
60 |
0,2 |
Душ в групових установах |
0,2 |
0,14 |
0,03 (3) |
500 |
270 |
0,2 |
Трап dу = 50 мм dу = 100 мм |
- - |
- - |
- - |
- - |
- - |
0,7 2,1 |
Унітаз із змивним бачком |
0,1 |
0,1 |
0,02 (2) |
81 |
- |
1,6 |
Унітаз із змивним краном |
1,4 |
1,4 |
0,08 (8) |
81 |
- |
1,4 |
Пісуар |
0,035 |
0,035 |
0,02 (2) |
36 |
- |
0,1 |
Гігієнічний душ ( біде ) із змішувачем і аератором |
0,08 |
0,05 |
0,05 (5) |
75 |
54 |
0,15 |
Ванна ножна із змішувачем |
0,1 |
0,07 |
0,03 (3) |
220 |
165 |
0,5 |
Питний фонтанчик |
0,04 |
0,04 |
0,03 (3) |
72 |
- |
0,05 |
Поливний кран |
0,3 |
0,3 |
0,02 (2) |
1800 |
1086 |
0,3 |
Додаток 9
Норми витрат води
Об”єкт |
Споживач або одиниця виміру |
В добу найбільшого водоспоживання |
В годину найбільшого водоспоживання |
|||
загальні qдоб.витр. |
гарячої води qдоб.витр..T3 |
загальні qгод.витр.
|
гарячої води qгод.витр.T3 |
холодної води q1 год.витр. |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Житлові будинки з водопроводом, каналізацією з ваннами, з газовими водонагрівачами |
Один житель |
225 |
- |
10,5 |
- |
10,5 |
Те ж, з швидкодіючими газовими нагрівачами і багатоточковим водорозбором |
Один житель |
250 |
- |
13 |
- |
13 |
Житлові будинки квартирного типу з централізованим гарячим водопостачанням, обладнані умивальниками, мийкам і душами |
Один житель |
230 |
100 |
12,5 |
7,9 |
4,6 |
Те ж, з ваннами довжиною від 1500 до 1700 мм, обладнаними душем |
Один житель |
300 |
120 |
15,6 |
10 |
5,6 |
Те ж, при висоті будівель більше 12 поверхів і підвищених вимогах до їх благоустрою |
Один житель |
400 |
130 |
20 |
10,9 |
9,1 |
Гуртожитки з загальними душами |
Один житель |
100 |
60 |
10,4 |
6,3 |
4,9 |
Готелі, пансіонати і мотелі з загальними ваннами і душами |
Один житель |
120 |
70 |
12,5 |
8,2 |
4,3 |
Лікарні, санаторії загального типу і будинки відпочинку ( з загальними ваннами і душами ) |
Одне ліжко |
115 |
7,5 |
8,4 |
5,4 |
3,0 |
Пральні механізовані |
1 кг сухої білизни |
75 |
25 |
25 |
25 |
50 |
Адміністративні будівлі |
Один працюючий |
16 |
7 |
4 |
2 |
2 |
Лазні: миття в мильній з тазами на лавах з обмиванням в душах |
Один відвідувач |
180 |
120 |
180 |
120 |
60 |
Душові в побутових приміщеннях промислових підприємств |
Одна душова решітка |
- |
- |
500 |
270 |
230 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Крани умивальників загального користування на підприємствах громадського харчування |
Один відвідувач |
- |
- |
200 |
80 |
120 |
Цехи з тепловиділенням понад 84 кДж (20 ккал ) на 1 м куб./год |
Одна людина за зміну |
45 |
24 |
14,1 |
8,4 |
5,7 |
Інші цехи |
Те ж |
25 |
11 |
9,4 |
4,4 |
5 |
Підприємства громадського харчування: а) приготування їжі, що вживається на підприємстві; б) те ж, що продається додому |
Одне блюдо
Те ж |
12
10 |
2
1,5 |
12
10 |
2
1,5 |
10
8,5 |
Підприємства громадського харчування, що випускають напівфабрикати :
|
1 т 1 т 1 т 1 т |
6 700 6 400 4 400 7 700 |
3 100 700 800 1 200 |
- - - - |
- - - - |
- - - - |
Витрати на полив:
|
м2
м2
м2
м2 |
1,5
3
0,4 - 0,5
3 - 6 |
-
-
-
- |
-
-
-
- |
-
-
-
- |
-
-
-
- |
Додаток 10
Коефіцієнт, що враховує витрати тепла трубопроводами
Вид системи |
Квт |
|
З квартальними мережами від ЦТП |
Без квартальних мереж |
|
Системи без рушникосушілок
|
0,15 |
0,1 |
Система з рушникосушілками
|
0,25 |
0,2 |
Система з неізольованими стояками і рушникосушілками
|
0,35 |
0,3 |
Додаток 11
Основні розміри і технічні дані водо-водяних швидкісних секційних водонагрівачів за ОСТ 34588-68
Позначення водонагрівача |
Площа поверхні нагріву однієї секції Sнаг., м2 |
Площа “живого” перерізу, м2 |
Маса однієї секції, кг |
||
кількість трубок, nтр.
|
трубок Sтруб. |
між- трубного простору, Sм. n |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
02 ОСТ 34588 - 68 |
0,75 |
4 |
0,00062 |
0,00116 |
45,2 |
04 ОСТ 34588 - 68 |
1,31 |
7 |
0,00108 |
0,00233 |
61,6 |
06 ОСТ 34588 - 68 |
2,24 |
12 |
0,00185 |
0,00287 |
80,1 |
08 ОСТ 34588 - 68 |
3,54 |
19 |
0,00293 |
0,005 |
114 |
10 ОСТ 34588 - 68 |
6,9 |
37 |
0,0057 |
0,0122 |
207 |
12 ОСТ 34588 - 68 |
12 |
64 |
0,00985 |
0,02079 |
322 |
14 ОСТ 34588 - 68 |
20,3 |
109 |
0,1679 |
0,03077 |
487 |
16 ОСТ 34588 - 68 |
28 |
151 |
0,02325 |
0,04464 |
863 |
18 ОСТ 34588 - 68 |
40,1 |
216 |
0,03325 |
0,05781 |
901 |
20 ОСТ 34588 - 68 |
52,5 |
281 |
0,04356 |
0,07191 |
1138 |
22 ОСТ34588 - 68 |
83,4 |
450 |
0,06927 |
0,11544 |
1683 |
Додаток 12
Коефіцієнти теплопередачі площі нагріваємої поверхні,
Вт / ( м2 · град ) [ккал / ( м2 · град · год ) ]
Водонагрівач |
Теплоносій |
При швидкості |
Труби |
||
теплоносія |
Нагріває- мої води |
стальні і чавунні |
латунні |
||
Швидкісний |
Пар тиском 0,07-0,2 МПа (0,7 – 2 кгс/см2 ) Вода температурою 80 – 115 °С |
-
0,5-2,5 |
0,75-1,5
0,5-2 |
-
- |
2520-3480 [2200-3000]
1168-3000 [1000-2600] |
Ємнісний |
Пар тиском 0,07-0,2 Мпа (0,7-2 кгс/см2 ) Вода температурою 80 – 115 °С |
-
< 0,5 |
< 0,75
< 0,1 |
700 [600]
290 [250] |
840 [720]
348 [300] |
Примітка: при утворенні на стінках труб накипу коефіцієнт теплопередачі для
швидкісних водонагрівачів знижується на 20 % при латунних трубах
і на 30 % - при стальних.
Додаток 13
Номограма для визначення середньої логарифмічної різниці температур при розрахунку швидкісних поточних водонагрівачів
Додаток 14
Еквівалентні за тертям діаметри для цегляних каналів при одинаковій швидкості в прямокутному та круглому каналах ( з урахуванням швів кладки )
Цегляні канали |
d екв., мм |
|
Розмір в цеглинах |
Площа перерізу, м2 |
|
½ х ½ |
0,02 |
140 |
½ х 1 |
0,038 |
180 |
1 х 1 |
0,073 |
265 |
1 х 1½ |
0,11 |
320 |
1 х 2 |
0,14 |
375 |
2 х 2 |
0,28 |
545 |
Додаток 15
Номограма для розрахунку круглих стальних трубопроводів
Додаток 16
Значення коефіцієнтів шорсткості β
-
Швидкість повітря, м/с
При матеріалі повітропроводу
шлакогіпсі
шлакобетоні
цеглі
штукатурці по сітці
0,4
1,08
1,11
1,25
1,48
0,8
1,13
1,19
1,4
1,69
1,2
1,18
1,25
1,5
1,84
1,6
1,22
1,31
1,58
1,95
2
1,25
1,35
1,65
2,04
2,4
1,28
1,38
1,7
2,11
3
1,32
1,43
1,77
2,2
4
1,37
1,49
1,86
2,32
5
1,41
1,54
1,93
2,41
6
1,44
1,58
1,98
2,48
7
1,47
1,61
2,03
2,54
8
1,49
1,64
2,06
2,58
Додаток 17
Значення коефіцієнтів місцевих опорів для деяких
фасонних частин повітропроводів
-
Опір
Ескіз
Коефіцієнт місцевого опору
1
2
3
Раптове розширення
ξ = ( 1 - )
Раптове звуження
ξ = 0,5 ( 1 - )
Відводи круглі,
квадратні та прямокутні
α
30
45
60
75
90
R/d = 1
ξ
0,09
0,13
0,16
0,21
0,25
R/d = 2
ξ
0,07
0,09
0,12
0,15
0,18
Для прямокутних відводів помножити на коефіцієнт С
в/а
0,25
0,5
1
1,5
2
С
1,3
1,17
1
0,9
0,85
Коліно кругле, квадратне та прямокутне
α 0
30
45
60
90
ξ
0,16
0,32
0,56
1,2
Для прямокутних колін помножити на коефіцієнт С
в/а
0,25
0,5
1
1,5
С
1,1
1,07
1
0,95
-
1
2
3
Вихід з поворотом повітря ( у отвір з гост-
рими краями)
ξ = 2
Вихід з поворотом повітря
ξ = 2,5
Трійник під кутом 900 на витяжці повітря
Для пропуску повітря
ξ при Vп / Vc
0,2
0,4
0,6
0,7
0,8
0,1
0,5
1,5
4,4
8,4
20
0,4
0,4
1
2,8
5,2
12,3
1
0,4
0,7
1,6
2,8
6,3
Для відгалуження
ξ при Vп / Vc
0,1
0,2
0,4
0,5
0,7
0,1
0,3
0,9
1
1
1
0,2
-1,7
0,6
1
1
1
0,4
-9,4
-0,6
1
1
1,1
0,6
-2,1
-2,7
0,9
1,1
1,2
Список використаної літератури
СниП 2.04.02-84. Водоснабжение. Наружные сети и сооружения. М. Стройиздат, 1985.
Снип 2.04.01-85. Внутренний водопровод и канализация зданий. М., ЦИТП, 1986.
Абрамов Н.Н. Водоснабжение. М. Стройиздат, 1982.
Абрамов Н.Н., Поспелов М.М. Расчет водопроводных сетей. М., Стройиздат, 1983.
Абрамов Н.Н., Поспелов М.М. Расчет водопроводных сетей. М., Стройиздат, 1962.
Снип 2.04.03-85. Канализация. Наружные сети и сооружения. М., Гостройиздат, 1986.
Федоров Н.Ф., Волков Л.Е. Гидравлический расчет канализационных сетей. Расчетные таблицы. Л., Стройиздат, 1968.
СниП 2.04.07-86. Тепловые сети. М. Стройиздат 1987.
СниП 2.01.01-82 Строительная климатология и геофизика. М., Стройиздат, 1983.
Пальгунов П.П., Исаев В.Н. Санитарно-технические устройства и газоснабжение зданий. М., Стройиздат, 1991.
СниП 2.04.08-87. Газоснабжение. М., Гостройиздат, 1988.
З М І С Т
Стор.
Передмова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
І Водопостачааня. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
Лабораторна робота № І - 1. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
Лабораторна робота № І - 2. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
Лабораторна робота № І - 3. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14
Лабораторна робота № І - 4. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17
ІІ Каналізація. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
Лабораторна робота № ІІ - 1. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
Лабораторна робота № ІІ - 2. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24
Лабораторна робота № ІІ - 3. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28
ІІІ Теплопостачання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33
Практичне заняття № ІІІ - 1. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33
Практичне заняття № ІІІ - 2. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36
Практичне заняття № ІІІ - 3. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39
Практичне заняття № ІІІ - 4. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41
ІV Газопостачання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46
Практичне заняття № ІV - 1. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46
V Вентиляція. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50
Практичне заняття № V - 1. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50
Додаток 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57
Додаток 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 58
Додаток 3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 58
Додаток 4 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59
Додаток 5 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59
Додаток 6 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60
Додаток 7 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61
Додаток 8 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62
Додаток 9 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63
Додаток 10 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65
Додаток 11 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65
Додаток 12 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 66
Додаток 13 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67
Додаток 14 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67
Додаток 15 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 68
Додаток 16 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 68
Додаток 17 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 69
Список використаної літератури. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71
Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт та проведення практичних занять з дисципліни “Інженерне обладання” для студентів зі спеціальності 7.070904 – “Землевпорядкування та кадастр” денної та заочної форм навчання.
Укладач М.С.Жорняк
Відповідальний за випуск М.С.Жорняк
Видавничий відділ КДПУ Тираж 75 прим.
Кременчук 2002
Рецензія
На Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт та проведення практичних занять з дисципліни “Інженерне обладнання населених пунктів” для студентів зі спеціальності 7.070904 – “Землевпорядкування та кадастр” денної та заочної форм навчання.
Автор – проф. М.С.Жорняк
Обсяг вказівок 71 стор.
Представлені на рецензію Методичні вказівки повністю відповідають, як по змісту так і по обсягу, робочій навчальній програмі дисципліни “Інженерне обладнання населених пунктів”. Вказівки складаються з двох частин: лабораторні роботи з розділів водопостачання та каналізація; практичні заняття з розділів теплопостачання, газопостачання та вентиляція. Зазначені розділи практично майже повністю охоплюють теоретичний курс.
Методичні вказівки, що рецензуються, полегшать студенту вирішувати практичні питання в їх майбутній інженерній діяльності.
Рекомендую до тиражування у видавничому відділі університету прорецензовані Методичні вказівки у кількості 75 ( сімдесят п”ять ) примірників.
Доцент кафедри
геодезії, землевпорядкування
та кадастру,
канд.. техн. наук В.І.Козарь
В И Т Я Г
з протоколу № 9 засідання кафедри
геодезії, землевпорядкування та кадастру
від 25 січня 2002 р.
Слухали: проф. Жорняка М.С. про рекомендацію до друку підготовлених
ним Методичних вказівок щодо виконання лабораторних робіт та
проведення практичних занять з дисципліни “Інженерне обладнання населених пунктів” для студентів зі спеціальності 7.070904 – “Землевпорядкування та кадастр” денної та заочної форм навчання.
Ухвалили: рекомендувати до тиражування у видавничому відділі
університету вищезазначених Методичних вказівок проф. Жорняка М.С. у кількості 75 ( сімдесят п”ять ) примірників.
Секретар кафедри Л.М.Козарь