
- •3. Плани семінарських занять
- •Проблема світової історії в філософії екзистенціалізму
- •Виникнення і розвиток марксистської історичної науки
- •Основні напрямки розвитку і проблематика радянської історіографії
- •Криза традиційного історизму та способи її подолання
- •Розвиток національних історіографій в другій половині XX ст.
- •4. Методичні вказівки і тематика контрольних робіт
- •4.1 Методичні рекомендації та тематика контрольних робіт для студентів денної форми навчання
- •Тематика контрольних робіт
- •4.2 Методичні рекомендації та тематика контрольних робіт для студентів заочної форми навчання
- •Тематика контрольних робіт
- •5. Методичні вказівки і тематика курсових робіт
- •5.1 Методичні вказівки
- •4.2. Тематика курсових робіт
Криза традиційного історизму та способи її подолання
Розвиток теоретичних основ “нової історичної науки” в другій половині XX ст.
Еволюція неокантіанства. Історичні праці Г. Ріттера, Ф. Мейнеке, Д. Реніра, О. Хендліна.
Неопозитивістська течія в сучасній історіографії (К. Поппер, К. Гемпель, К. Фішер).
Релігійно-філософські концепції історії на сучасному етапі.
Основні поняття: структуралізм, презентизм, кліометрія, історичний комп’ютинг, психоісторія, проспографія, компаративістика, історія ментальностей, мікроісторія, гендерна історія, контент-аналіз.
Проблемні питання:
В чому полягає неоднорідність методологічної бази “нової історичної науки?
З’ясуйте можливості і переваги нових методів історичного дослідження?
Яку роль в сучасній історичній науці відіграють історико-соціологічні ідеї М. Вебера?
Які вектори застосування традиційно-провіденціалістських методологічних підходів у сучасній історичній науці?
Теми повідомлень та рефератів:
Центри і школи “нової історичної науки”.
Нові методи історичних досліджень.
Рекомендована література: 1.4, 1.6, 1.8, 1.9, 1.10, 2.1, 2.2, 2.6, 2.13, 2.17, 2.21 2.21, 3.6, 3.9, 3.6, 3.9, 3.11, 3.12, 3.13, 3.14, 3.15, 3.16, 3.21, 3.23, 3.24, 3.26, 3.29, 3.33, 3.35, 3.38, 3.39, 3.40, 3.41, 3.44, 3.48, 3.58, 3.61.
Семінарське заняття №8
Розвиток національних історіографій в другій половині XX ст.
Історіографія США в другій половині XX ст.
Основні тенденції розвитку історичної науки в Великобританії.
Провідні центри і школи у французькій історіографії.
Особливості розвитку німецької історіографії.
Основні поняття: школа “консенсусу”, “реальної політики”, неолібералізм, неоконсерватизм, гельдельбузька школа, “нова соціальна історія”, “нова робітнича історія”, “нова робітнича історія”, історія ментальностей.
Проблемні питання:
З чим пов’язано зростання ролі історичної науки США в світовій історіографії?
Які основні надбання “нової соціальної історії”?
Як теорія антлантичної єдності вплинула на проблематику історичних досліджень?
З’ясуйте особливості розвитку німецької історіографії.
Теми повідомлень та рефератів:
Розвиток історіографії в країнах Східної Європи.
Історіографія країн Сходу на сучасному етапі.
Рекомендована література: 1.4, 1.8, 1.9, 1.10, 3.2, 3.4, 3.6, 3.7, 3.9, 3.11, 3.13, 3.14, 3.16, 3.19, 3.21, 3.23, 3.29, 3.38, 3.39, 3.43, 3.48, 3.52, 3.55, 3.56, 3.62.
4. Методичні вказівки і тематика контрольних робіт
4.1 Методичні рекомендації та тематика контрольних робіт для студентів денної форми навчання
Контрольні роботи є однією з форм поточного, модульного та підсумкового контролю, а також ректорських перевірок (комплексні контрольні роботи). Виконуються по завершенню змістового модуля, а також в процесі вивчення дисципліни. Контрольна робота дає можливість оцінити знання, які досяг студент в опануванні знаннями з навчальної дисципліни.
Питання (як правило, 3) передбачають відповіді з основних проблем вивченого студентами навчального матеріалу. При виконанні контрольних робіт необхідно дотримуватися таких вимог:
чітко формулювати основний зміст проблеми, не зміщувати акценти на другорядні питання;
переконливо і доказово висвітлювати суть проблеми, бажано порівняти різні точки зору на неї;
викладаючи своє бачення проблеми слід показати здатність аналізувати фактичний матеріал, оперувати статистичними та іншими матеріалами, уміння робити самостійні узагальнення і висновки;
звертати увагу на грамотність та науковість викладу.