Виникнення і розвиток марксистської історичної науки

Питання для обговорення:

1. Виникнення марксистської історичної науки.

2. Праці Г. В. Плеханова з питань матеріалістичного розуміння історії.

3. Критика Г. В. Плехановим і В. І. Леніним народницької історіографії.

4. В. І. Ленін про загальні принципи історичного дослідження. Теорія імперіалізму.

Основні поняття: історичний матеріалізм, моно лінійність, спосіб виробництва, суспільно-економічна формація, базис, надбудова, п’ятичленна схема історичного розвитку, партійність історичної науки, сталінізм.

Проблемні питання:

1. Розкрити сутність і загальні риси історичного матеріалу.

2. В чому полягає утилітарний характер марксистського бачення пружин історичного процесу?

3. Порівняйте історіософські погляди Г. Плеханова і В. Леніна.

4. Простежте процес догматизації марксистської методології історії.

Теми повідомлень та рефератів:

1. Ленінська концепція російського історичного процесу.

2. Проблеми марксистського розуміння історії (історичного процесу) в працях К. Каутського.

Рекомендована література: 1.4, 1.6, 1.8, 1.9, 1.10, 1.12 ,2.1, 3.1, 3.3, 3.8, 3.15, 3.20, 3.21, 3.27, 3.28, 3.37, 3.42, 3.47, 3.53, 3.60, 3.64.

Семінарське заняття №5

Основні напрямки розвитку і проблематика радянської історіографії

Питання для обговорення:

1. Становлення марксистської історіографії в СРСР. М. М. Покровський.

2. Сталінізм та історична наука в СРСР. Наукові студії В. І. Невського, О. М. Панкратової, І. І. Мінца, Є. В. Тарле, В. І. Пічети, Б. Д. Грекова, С. В. Бахрушина.

3. Особливості розвитку радянської історіографії після Другої світової війни.

4. Дискусії в історичній науці СРСР в 60–80-х рр.

Основні поняття: ідеологічна біполярність, монодогматизм, “відлига”, “застій”, “перебудова”, методологічні дискусії, нове політичне мислення.

Проблемні питання:

1. Обгрунтуйте думку, що саме СРСР був центром марксистської історичної науки.

2. В чому полягали особливості методології радянської історичної науки?

3. Охарактеризуйте предмет методологічних дискусій 60–70-х рр.

4. Як відбувалась трансформація– методології історичної науки у другій пол. 80-х – поч. 90-х р.р. XX ст.?

Теми повідомлень та рефератів:

1. Висвітлення історичного процесу в працях Р. Ю. Віппера, Д. М. Петрушевського, О. С. Лаппо-Данилевського.

2. Методологічні аспекти історії в працях Б. Ф. Поршнева та А. Я. Гуревича.

Рекомендована література: 1.4, 1.6, 1.8, 1.9, 1.10, 1.12 ,2.1, 3.1, 3.3, 3.8, 3.15, 3.20, 3.21, 3.25, 3.27, 3.28, 3.30, 3.33, 3.37, 3.42, 3.47, 3.48, 3.53, 3.58, 3.59, 3.60, 3.64

Семінарське заняття №6

“Нова історична наука”

1. Історичні погляди Е. Дюркгейма і А. Берра.

2. Виникнення історичної школи “Анналів”.

3. Історико-теоретичні концепції Л. Февра і М. Блока.

4. Історики школи “Анналів” про взаємозв’язок історії з іншими науками.

Основні поняття: культурно-історичний синтез”, соціологія, ментальність, полідисциплінарність, антропоцентризм.

Проблемні питання:

1. Які досягнення школи “синтезу” А. Берра?

2. В чому полягав революційний характер методології школи “Анналів”?

3. Піддайте порівняльному аналізу погляди Л. Февра і А. Берра.

4. Охарактеризуйте нові підходи діячів школи “Анналів” вивчення джерел та їх видів.

Теми повідомлень та рефератів:

1. Л. Февр і М. Блок про предмет і методи історії.

2. Школа “синтезу” і її надбання.

Рекомендована література: 1.4, 1.8, 1.9, 1.10, 2.2, 2.7, 2.13, 2.21, 3.2, 3.6, 3.9, 3.11, 3.12, 3.13, 3.15, 3.18, 3.21, 3.26, 3.29, 3.40, 3.45, 3.48, 3.54, 3.55, 3.61.

Семінарське заняття №7