2.2 Аналіз джерел формування капітальних вкладень

Діяльність підприємства в умовах ринкової економіки (будь-якої форми власності, організаційно-правового статусу і галузевої спрямованості) безпосередньо залежить від фінансового капіталу, обсяг і структура якого визнача ються рядом факторів. Основні серед них такі:

1) теоретична і практична можливості залучення додаткових фінансових ресурсів із різних джерел;

2) форми власності та організаційно-правові форми підприємництва;

3) галузева приналежність підприємства;

4) стратегічні цілі й поточні завдання підприємницької діяльності;

5) новостворене або чинне підприємство;

6) проектні чи фактичні розміри підприємства;

7) вартість фінансових ресурсів на ринку капіталів;

8) структура фінансового капіталу, то формується;

9) віддаленість від ринків ресурсів, товарів і капіталів;

10) загальноекономічна і політична ситуація н країні;

11) рівень загального керівництва підприємством.

Зазначені фактори впливають не тільки на обсяг і структуру фінансового капіталу, а й на вибір джерел його формування, який істотно відрізняється у новостворених і чинних підприємств.

Для новостворюваного підприємства коло можливих джерел формування фінансового капіталу залежить насамперед від форми власності, організацій но-правового статусу підприємства, його галузевої приналежності й проектних розмірів. Водночас як для чинних підприємств поряд із названими факторами істотне значення має стан виробничо-збутової і фінансової діяльності, що дає змогу використовувати внутрішні фінансові можливості підприємства. Однак форма власності й організаційно-правовий статус підприємства є виз начальними при виборі джерел формування фінансового капіталу незалежно від того, чи є дане підприємство чинним або заново організованим.

В умовах ринкової економіки для підприємств усіх форм власності й організаційно-правового статусу основними джерелами формування фінансового капіталу можуть бути як власні фінансові ресурси, так і позикові.

Утворення власного фінансового капіталу може відбуватися за рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел власних коштів.

До зовнішніх джерел формування власного фінансового капіталу належать, по-перше, кошти, що формуються як за рахунок особистих внесків, так і за рахунок можливостей фінансового ринку; по-друге, кошти, то формують ся у порядку розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів у масштабах економічної системи держави

Зовнішні джерела формування власного фінансового капіталу дають змогу новостворюваним підприємствам формувати свій початковий фінансовий капітал, а чинним суб'єктам господарювання — збільшувати розміри й удосконалювати його структуру. У ринковій економіці найбільше значення мають джерела фінансових ресурсів, що мобілізуються за рахунок можливостей фінансового ринку. У перехідній же економіці поки що значну роль відіграють кошти, які надходять шляхом перерозподілу фінансових ресурсів.

До внутрішніх джерел формування фінансового капіталу належать фінансові ресурси, які формуються в процесі виробничо-фінансової, діяльності підприємства.

Внутрішні джерела створення власних фінансових ресурсів мають велике значення для формування фінансового капіталу підприємства. Ними забезпечуються розширене відтворення і фінансова стабільність суб'єктів господарювання. Серед джерел створення власного фінансового капіталу найсуттєвішими є прибуток і амортизаційні відрахування. Саме ці зазначені джерела в основному забезпечують формування власного фінансового капіталу у масштабах економічної системи держави.

Позиковий фінансовий капітал підприємств може також утворюватися за рахунок двох основних груп джерел позикових коштів.

Перша група – зовнішні джерела позикових коштів. Ця група джерел складається з двох підгруп — зовнішні довгострокові й зовнішні короткострокові джерела позикового фінансового капітану.

Для формування довгострокового позикового фінансового капіталу використовуються зовнішні довгострокові фінансові ресурси і, у першу чергу, довгострокові облігаційні позики, довгострокові банківські кредити і фінансовий лізинг. У сніговій практиці активно використовується й довгостроковий податковий кредит і податкові пільги.

Зовнішні короткострокові позикові фінансові ресурси використовуються при формуванні короткострокового позикового фінансового капіталу, для чого придатні насамперед короткострокові банківські кредити і товарний (комерційний) кредит.

Друга група — внутрішні джерела позикових коштів, до яких входять полкові фінансові ресурси, що утворюються за рахунок відстрочених і прострочених зовнішніх довгострокових і короткострокових зобов'язань. При нормальній ринковій економіці обсяг таких позикових ресурсів не досить значний. Однак у перехідний період ці позикові кошти використовуються досить активно для формування довгострокового і короткострокового позикового фінансового капіталу.

Наявність основних фондів у господарстві свідчить про його економічний розвиток, про ефективність виробництва.

Фонди – це грошовий вираз усіх предметів матеріально- технічної бази. Останнім часом, коли у господарстві не вистачає трудових ресурсів та зменшується площа земельних ресурсів, досить важливо, щоб була достатня кількість фондових ресурсів. Забезпеченість ПСП «Промінь» основними фондами показано в таблиці 2.7

Таблиця №2.7 Забезпеченість і ефективність використання фондів у ПСП «Промінь»

Показники	2008р.	2009р.	2010р.
Вартість основних фондів, тис. грн.	3310,5	3440	3928
Вартість оборотних засобів, тис. грн.	3094,2	3900	5224
Чистий прибуток, тис грн.	-74,9	297	1905
Вартість валової продукції в співставних цінах, тис. грн.	4218,8	5742,6	5923
Виручка від реалізації всієї продукції, тис. грн.	3423,4	3688	7355
Фондозабезпеченість, тис. грн.	179,1	185,3	213,2
Фондоозброєність, тис. грн.	44,7	67,4	66,6
Фондомісткість, грн.	0,8	0,6	0,7
Фондовіддача, грн.	1,3	1,7	1,5
Норма прибутку, %	- 1,2	4	20,8
Коефіцієнт обігу оборотних засобів	1,1	0,94	1,4
Тривалість обороту оборотних засобів, днів	325,4	380,7	255,7

Аналізуючи таблицю 2.7, ми бачимо, що фондозабезпеченість найвища у 2010 році і становить 231,2 тис. грн., а в 2008 і 2009 роках воно була нижчою відповідно на 34,1 тис. грн. і 27,9 тис. грн. Це означає, що знизилась наявність фондів для обробітку сільськогосподарських угідь. Фондоозброєність у 2008 році становила 44,7 тис. грн., у 2009 році ця цифра збільшилась і становила 67,4 тис. грн., а у 2010 році фондоозброєність трішки пішла на спад і становить 66,6 тис. грн. Фондовіддача свідчить скільки одержано продукції на 1 грн. фондів і становить на 2010 рік на 1,5 грн., що на 0,2 грн. менше ніж у 2009 році. Фондомісткість є оберненим показником до фондовіддачі, вона показує скільки витрачено фондів на виробництво на 1 грн. продукції і становить 0,8 грн. у 2008 році, а у 2009 році ця цифра зменшилась на 0,2 грн. і становить 0,6 грн. У 2010 році цей показник збільшився на 0,1 грн. і становить 0,7 грн.

Коефіцієнт обігу оборотних засобів найбільший у 2010 році – 1,41.

Тривалість обороту становила у 2008 році 325,4 дні, у 2009 році цей показник збільшився до 380,7 днів, а потім впав до 255,7 днів.

Всі стадії виробництва продукції в сільському господарстві пов’язані з трудовою участю людей. Сільське господарство потребує великої кількості ручної та механізованої праці, тому досить актуальною проблемою підприємств є чисельність працюючих, їх кваліфікація.