6. Науково-методичні основи вивчення територіальної рекреаційної системи

Щодо методичних основ дослідження ТРС можна виділити наступні положення:

• вивчення ТРС повинно бути системним;

• ТРС є в основному системою невиробничої сфери;

• в залежності від мети вивчення, кількості учасників, які досліджують ТРС, їх складу система може вивчатися як велика і складна або як мала і проста.

Можливі два шляхи системного підходу до дослідження ТРС:

• ТРС вивчається на міждисциплінарній основі колективом вчених різних спеціальностей, перед якими стоїть завдання не тільки власне вивчення, а й у першу чергу моделювання і проектування ТРС як великої і складної системи.

• На початковому етапі формування ТРС доцільне вивчення її одним вченим, перед яким стоїть завдання дослідити загальні тенденції і структуру (в тому числі просторову) ТРС, особливості її формування і територіальної організації із застосуванням традиційних методів економічної географії.

7. Територіальні рекреаційні системи України і світу

Україна характеризується значними відмінними рисами в розвитку і розміщенні рекреаційного господарства, порівняно з сусідніми державами. Це пов'язано як з унікальністю її природно-рекреаційних ресурсів, так і з особливостями їх територіального розміщення. У зв'язку зі значною територіальною концентрацією надання рекреаційних послуг у певних регіонах в Україні формуються фактично всі зазначені раніше типи ТРС, відбувається функціонування системних і комплексних утворень на всіх регіональних рівнях країни — від економічних районів і підрайонів до низових адміністративних районів.

ТРС України виділених у 1978 р. І. Родічкіним:

• Київсько-Дніпровська,

• Волинська,

• Сіверсько-Донецька,

• Придніпровська,

• Приазовська,

• Одесько-Чорноморська,

• Дніпровсько-Бузька,

• Карпатська,

• Кримська.

У рекреаційно-туристичному господарстві України утворюються різні підгалузеві (спеціалізовані) ТРС, що мають неоднаковий рівень сформованості, характер концентрації, спеціалізації і розміщення установ. Найвищий рівень територіальної організації і сезонної стабільності мають ТРС, які базуються на використанні певних видів бальнеологічних ресурсів. До середньо-сформованих спеціалізованих систем належать ті, які ґрунтуються на використанні переважно сезонних природних умов і ресурсів, наприклад рекреаційні системи узбережжя морів. ТРС, що формуються в складі нерекреаційних відомств, де цей вид діяльності не основний, є слабо сформованими і в сучасний період відіграють другорядну роль.

Галузеві (інтегральні) ТРС в Україні дотепер все ще недостатньо сформовані. Об'єктивно вони мають всі умови для складної та ефективної територіальної організації. Підгалузеві (спеціалізовані) ТРС, що об'єднуються спільністю використання одного виду рекреаційного ресурсу або одним призначенням їх послуг, розвиваються переважно відособлено.

Нині найвищий рівень сформованості інтегральних ТРС серед дев'яти, виділених ще у 1978 р. І. Родічкіним мають лише три: Одесько-Чорноморська, Карпатська і Кримська.

Теперішній етап розвитку рекреаційно-туристичного господарства України характеризується тим, що найповніше ідентифікуються елементарні ЕТРС. Це свідчить про початковий період формування у нас різних типів ТРС. Не сприяє їх подальшому розвитку і відсутність загальнодержавної програми ефективності територіальної організації рекреаційно-туристичного господарства.

У наш час в Україні найінтенсивніше розвиваються територіальні рекреаційні комплекси ТРК. Роль, місце і значення рекреації і туризму в господарських комплексах міст багато в чому подібні, але разом з тим можна констатувати і чимало відмінностей. Перш за все необхідно зазначити, що в Україні, як і у світі в цілому, зі збільшенням міст підвищується роль рекреації і туризму. Зростання чисельності населення супроводжується збільшенням частки рекреації і туризму в галузевій структурі господарства міста. Отже, чим більше місто, тим сильніший вплив галузі на формування його господарського комплексу.

Взагалі дотепер, що підтверджує і світовий досвід, великі міста є найважливішими і найефективнішими формами територіальної організації виробництва. У всій сукупності одиниць територіальної організації велике місто — винятково складна форма комплексного і пропорційного розвитку продуктивних сил. Рекреація і туризм — не тільки одна з найбільших галузей міст, а й галузь, яка все активніше долучає до єдиного комплексу інші виробництва. Якраз у ній відбувається матеріалізація постіндустріальних ідей нинішнього суспільства. ТРК, які формуються у великих містах, розвиваються нині випереджальними темпами. Тому найбільший територіально-рекреаційний комплекс України сформувався у Києві як найбільшому місті та столиці держави. Такі самі комплекси, тільки іншого масштабу, формуються в усіх обласних центрах і містах з чисельністю населення понад 100 тис. жителів.

ТРС України і світу складаються з окремих елементів" зв'язків і відносин, як безпосередніх, так і опосередкованих, між ними. Таким чином, до ТРС можуть входити не лише конкретні рекреаційні об'єкти, а й рекреаційні території різного таксономічного рангу (об'єкти та просторово-територіальні зв'язки між ними, а також з територією).

Висновки:

Визначення "система" ґрунтується на таких поняттях: 1) наявність певної множини (не менше двох) взаємопов'язаних елементів; 2) утворення множинного єдиного цілого; 3) певна мета або призначення, характерні для всієї сукупності в цілому; 4) прагнення поєднання об'єктів до збереження структури; 5) прагнення до відновлення елементів, яких "бракує" множині; 6) виконання кожним елементом сукупності певних функцій, які працюють як на себе, так і на все поєднання в цілому.

Територіальна рекреаційна система — це певним чином просторово організована на території якогось таксономічного рангу сукупність рекреаційних установ, які функціонують на основі використання ресурсів цієї території і просторово-територіально між собою поєднані.

Виділення різних типів ТРС на основі особливостей взаємовідносин рекреаційних установ передбачає наявність доволі значної множини варіантів господарсько-територіального системоутворення. Найбільш значними є безпосередні зв'язки рекреаційних установ, спільність управління і території.

В Україні і світі залежно від характеру і параметрів розвитку системоформуючих елементів — рівня концентрації надання послуг, напряму спеціалізації, відомчої підпорядкованості чи приватної належності, їх територіального поєднання і взаємозв'язку можна виділити такі типи ТРС: а) підгалузеві (спеціалізовані); 6) галузеві (інтегральні); в) елементарні; г) територіальні рекреаційні комплекси.

Запитання та завдання для самоперевірки:

1. Які ТРС в Україні е найбільш сформованими і сезонно стабільними?

2. Назвіть дев'ять ТРС, виділених в Україні І. Родічкіним.

3. Де в Україні і світі формуються ТРК?

4. Що є елементами ТРС в Україні і світі?

5. Позначте на контурній карті рекреаційні вузли України.

6. Який ранг ТРС у світі, на вашу думку, е найвищим?

Тестовий контроль:

1. Які з цих тверджень правильні:

а) кожен з елементів системи також є системою;

б) поняття "система" є більш загальним стосовно поняття "комплекс";

в) елементи системи не об'єднуються певною спільною метою?

2. Певний рівень просторової упорядкованості, узгодженості і взаємодії господарських об'єктів на конкретній території — це:

а) аура;

б) комплекс;

в) територіальна організація.

3. Предметом дослідження рекреаційної географії є:

а) відпочинок людей;

б) територіальні рекреаційні системи;

в) рекреаційні потреби.

4. Рекреаційні установи беруть участь у реалізації такої кількості видів географічних зв'язків:

а) двох;

б) трьох;

в) п'яти.

5. Які з цих тверджень правильні:

а) ТРС виконують деякі територіальні функції;

б) ЕТРС — це одна рекреаційна установа разом із сукупністю її просторово-територіальних зв'язків;

в) ТРК формуються на основі великих міст?

6. У рекреаційно-туристичному господарстві України сформувалися:

а) лише спеціалізовані (інтегральні) ТРС;

б) лише ТРС;

в) всі типи ТРС.

7. До найбільш сформованих інтегральних ТРС України належать:

а) Одесько-Чорноморська;

б) Волинська;

в) Придніпровська.

8. Найпотужнішим ТРК України є:

а) Ялтинський;

б) Київський;

в) Трускавецький.

9. Сан-Ремо — це:

а) рекреаційний пункт;

б) рекреаційний підрайон;

в) рекреаційний центр.