3. Валовий національний продукт (внп). Валовий внутрішній продукт (ввп). Сутність і методи вимірювання. Недоліки показників внп і ввп.

Для обчислення обсягу національного продукту економічна наука використовує цілу низку показників, серед яких визначальне місце займає показник валового внутрішнього продукту (ВВП).

Так, на макроекономічному рівні провідними показниками динаміки економічного росту є:

• ріст обсягу ВВП;

• темпи росту ВВП, розраховуючи на душу населення;

• темпи зростання промислового виробництва: а) в цілому; б)по основних галузях; в)на душу населення.

Зазначте, підсумувавши додані вартості, створені на всіх підприємствах національної економіки, отримують Валовий національний продукт.

Валовий національний продукт (ВНП) – це сукупність вартостей усіх товарів і послуг, виготовлених упродовж певного періоду в (за 1 рік) без урахування повторного рахунку, як в середені країни, так і філіалами та відділеннями національних фірм за кордоном.

Модифікацією ВНП є ВВП.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) – сукупність вартостей усіх товарів і послуг (або доданих вартостей), створених усіма виробниками і резидентами. Резиденти – це ті, що мешкають на території країни, крім іноземців, які проживають тут менш ніж один рік.

Суть ВВП розкривають його загальні риси:

• ВВП є найбільш загальним показником кінцевого результату економічної діяльності в цілому в національній економіці;

• ВВП характеризує єдність взаємопов’язаних аспектів економічного процесу;

• ВВП охоплює результати діяльності всіх економічних суб’єктів;

• ВВП є вартісним, грошовим показником, вимірює ринкову вартість річного виробництва;

• ВВП має кількісний часовий вимір.

Обчислюючи ВВП, рахують лише продукт, виготовлений в середені країни.

В такому контексті ВНП відрізняється від ВВП на сальдо платіжного балансу

Сальдо позитивне – ВВП більше ніж ВНП. І якщо ВВП є меншим від ВНП, то сальдо платіжного балансу є негативним, зокрема, різниця + – 1% .

Коли ВНП обчислюють за ринковими цінами, то отримують його номінальне значення. А для отримання реального ВНП, ринкові показники ціни очищають від інфляції за допомогою індекса цін.

ВВП та ВНП можуть бути обчислені двома методами: (див. Додаток)

1. як сума витрат на купівлю всього обсягу виробленої в даному році продукції – метод кінцевого використання (за витратами);

2. як сума доходів отриманих від виробництва всього обсягу продукції даного року – розподільчий метод (за доходами).

Перший метод грунтується на тому, що весь кінцевий продукт купується домогосподарствами, бізнесом, державою та закордонними споживачами.

За методикою ООН кінцеве використання ВВП складається з:

споживчих витрат населення – С;

валових приватних інвестицій у національну економіку – І;

державних закупок товарів і послуг – G ;

сальдо експортно-імпортних операцій (чистий експорт) – Хп

ВВП = С + І + G + Хп

При обчисленні другим методом ВВП виступає як винагорода власників робочої сили та капіталу. Тут ВВП обчислюють як суму первинних доходів, створених у процесі виробництва товарів, а також витрат і платежів, не пов’язаних з виплатою доходів.

Первинні доходи мають таку структуру:

а) заробітна плата найманих робітників з нарахуванням на соцстрах;

б) доходи від власності

Виплати і платежі, не пов’язані з виплатою доходів – це відрахування на споживання капіталу (амортизаційні відрахування) та непрямі податки на бізнес (утворюють загальний податок з продажу, акцизний збір, податок на майно, ліцензійні платежі, мито – вони, тобто податки входять у структуру витрат виробництва, додаються до ціни товару, перекладаючи тягар цих податків на споживачів) .

Але, ВВП як вимірювач ринкової вартості обсягів виробництва не враховує:

-1.Витрати, пов’язані з доглядом за дітьми та хворими, що знаходяться дома;

-2.Витрати на написання вченими безоплатних наукових праць;

-3.Продукт виготовлений у тіньовій економіці;

-4.Бартерний обмін; -5.Оплату чайових тощо.

Недолік показників ВВП і ВНП є те, що реальний обсяг річного виробництва в них завищений на величину амортизаційних відрахувань та непрямих податків.

Для виміру того обсягу добробуту, який суспільство додало в результаті своєї річної економічної діяльності застосовують чистий національний продукт (ЧНП), який почитаєте в Додатку.

Зазначимо, що американські економісти Нордхауз, Тобін (лауреат Нобелівської премії 1981р.) висунили ідею введення показника чистого економічного добробуту ЧЕД – що відбиває як результати ВНП, так і результати тіньової економіки, домогосподарств, міру та спосіб використання вільного часу для підвищення освіти, виховання дітей, фізичного та духовного розвитку людини, а також стан довкіл