Сила м’язового скорочення залежить від сили
подразнення. На подразнення порогової сили, тобто на самий слабкий подразник,який може викликати збудження, м’яз відповідає скороченням мінімальної сили. Якщо силу подразнення поступово збільшувати,то сила скорочення також буде поступово зростати,поки не досягне визначеного максимуму,при якому подальше збільшення сили подразнення вже не буде збільшувати силу скорочення.
Залежність сили скорочення від сили подразнення пояснюється тим,що м’яз складається з волокон різноманітного збудження.На слабкі подразнення відповідають моторні одиниці з найбільшою збудженістю. По мірі збільшення сили подразнення збуджуються все нові моторні одиниці поки максимальний подразник не приведе їх всіх в стан дії.
Окремі м’язові волокна скорочуються за законом "все або нічого",тобто на порогове подразнення вони відповідають скороченням максимальної сили,а якщо подразнення нижче порогового -не відповідають зовсім. Цілий м’яз, який складається із багатьох моторних одиниць, підсилює скорочення при збільшенні сили подразнення.
Функціональні різноманітності рухомих одиниць.
Розрізняють два види рухових одиниць: швидкі і повільні, які складаються із швидких і повільних м’язових волокон. Деякі м’язи, наприклад м’язи очного яблука, складаються здебільшого із швидких волокон з довжиною скорочення 10-30мс. В інших м’язах більше повільних волокон (наприклад, камбалоподібна) з періодом скорочення ІООмс. Більшість м’язів змішані.
Повільні рухомі одиниці розвивають невелику силу скорочення, але можуть працювати довго без втомлення. Швидкі рухомі одиниці втомлюються швидко, однак дають більшу силу скорочення.
М’язовий тонус.
М’язи людини не бувають зовсім розслаблені, вони завжди в стані деякої напруги, яка називається м’язовим тонусом. При цьому повільні рухомі одиниці скорочуються з невеликою частотою і підтримують відповідне положення тіла в необхідному для фазних короткочасних рухів. М ’язовий тонус робить великі перешкоди хірургам. Після перелому стегна необхідно забезпечити витяжку ноги, для того, щоб кості зрослись кінець в кінець. Без витяжки під дією м’язового тонусу кістки зростаються неправильно, що приведе до скорочення кінцівки.
Непосмуговані м’язи.
За своїми фізіологічними властивостями вони відрізняються від посмугованих м’язів.
1) Збудження гладких м’язів значно нижче. Для їх збудження треба більш сільніший і більш тривалий збудник.
2)Збудження вони проводять дуже повільно. Так, наприклад, у людини в м’язовій оболонці тонкої кишки воно розповсюджується із швидкістю Ісм/с. В органах які мають довгі непосмуговані м'язові клітини, наприклад, в сечоводах кролика, збудження розповсюджується скоріше - 18см/с.
3)Скорочуються непосмуговані м’язи дуже повільно. Період скорочування таких м’язів складає 60- 80 с. при цьому період скорочення - 20с. а розслаблення -60с., тобто в 3 рази довше періоду скорочення.
4)Крім того, непосмугованим м’язам на відміну від посмугованих властивий автоматизм, тобто вони здібні скорочуватися під впливом імпульсів збудження , які в них народжуються.
5)Непосмугована мускулатура володіє великим розтягненням. У відповідь на повільне розтягнення м’яз подовжується, а напруга його не збільшується. Дякуючи цьому при наповненні внутрішнього органу тиск в його порожнині не підвищується, як це відбувається, наприклад, при розтягуванні резинової камери, в якій по мірі ії роздування росте тиск. Так, тиск в шлунку буде 7 см вод.ст. при мистимості в ньому і 200 мл, і 500 мл рідини.
6)Здібність зберігати надану розтягуванням довжину без змін напруги називають пластичним тонусом. Він виявляється важливою фізіологічною здібністю непосмугованих м’язів.
7)Для непосмугованих м’язів характерні повільні рухи і тривалі тонічні скорочення. Прикладом повільних рухів можуть служити перистальтичні хвилі травного тракту.
Тонічне скорочення стінок судин піддержує постійний визначений рівень кров’яного тиску. Стан постійного тонічного скорочення характерний для сфінктерів порожнистих органів; шлунку, жовчного і сечового міхурів, прямої кишки. Тонічна форма скорочення потребує невеликих витрат енергії і на відміну від тетанусу не супроводжується стомленням.
8)Головним подразнювачем для непосмугованих м’язів є швидке і сильне розтягування. Ця властивість гладких м’язів реагувати на розтягування скороченням грає важливу роль в діяльності травного тракту,сечоводів, порожнистих органів, сфінктерів.
9)Непосмугована м’язова тканина відрізняється високою чутливістю до деяких хімічних подразників: ацетилхоліну, адреналіну, норадреналіну, серотоніну та ін.
10)інервується гладка мускулатура симпатичними і парасимпатичними нервами, які чинять на неї регулюючий вплив, а не пусковий, як на скелетні м’язи.
Глосарій
Musculus
Tendo
m. masseter
m. temporalis
m. pterygoideus lateralis
m. pteygoiceus medialis
m. trapecius
m. latissimus dorsi
m. rhomboideus major et minor
m. levator scapulare
m. serratus posterior superior
m. serratus posterior inferior
m. erector spinae
m. splenius capitis et m. splenius cervicis
m. pectoralis major
m. subclaviculus m. serratus anterior
m m intercostales externi
M obturator internus et externus
Mm gluteus maximus, minimus, medius
M tensor fasciae latae
Питання активізації
1.З якої м'язової тканини побудовані скелетні м'язи ?
2.З якої тканини побудовані сухожилки ?
3.Чому скелетні м'язи звуться свавільними ?
4.Яке значення мають скелетні м'язи ?
5.До якої кістки прикріплюються жувальні м'язи ?
6.Який суглоб оточують м'язи плечового поясу ?
7.До яких м'язів за формою відносяться м'язи кінцівок ?
8.Які основні дихальні м'язи ви знаєте ?
9.Чим обмежений стегновий трикутник ?
10.Яке значення мають м'язи живота ?
Проблемні завдання
1.Чому після тривалого переходу з вантажем за плечима туристи відчувають різкий біль у шиї ?
2.Чому під час швидкого тривалого писання ми відчуваємо біль у м'язах руки ? Що слід зробити, щоб біль швидше минув ?
3.Чому при взятті крові на аналіз ніколи не роблять прокол мізинця ?
Домашнє завдання
1.Виписати анатомічні терміни у словник
2.Підготувати СРС з теми: Фізіологія скелетних м'язів .
3.Заповнити таблицю:
Групи м’язів |
Функції |
М’язи голови М’язи шиї
М’язи грудної клітки М’язи спини М’язи верхньої кінцівки
М’язи нижньої кінцівок
Література з теми лекції:
основна Воробйова Е.А. "Анатомія і фізіологія" стор. 121-133 Гаврилов Л.Ф. "Анатомія" стор. 108-140 додаткова Очкуренко О.М. "Анатомія людини" стор. 109-140
Липченко В.Я. "Атлас нормальної анатомії людини" стор.110-133