ОДЕСЬКЕ ОБЛАСНЕ БАЗОВЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ КОМІСІЯ МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН Викладач анатомії: Гурульова О.М.

Актуальність:

рух є одною з ознак життя, її обов'язковою умовою. В організмі людини апарат руху представлений кістками їх з'єднаннями та скелетними м'язами. Скорочення скелетних м'язів не тільки забезпечує рух, але й сприяє поліпшенню крово- та лимфообігу, впливає на розвиток та форму кісток. Знання анатомії та фізіології м'язової системи дають зрозуміти розвиток патологічних процесів в них, забезпечити догляд за хворими, професійні заходи для запобігання хвороб.

План:

1.Загальні дані про скелетні м’язи. Класифікація.

2.М’язи голови і шиї. Трикутники шиї.

3.М’язи тулуба.

4.М’язи кінцівок.

5.Фізіологія м’язів.

А фізіологія скелетних м’язів Б рухові одиниці

В графічна реестрація м’язових скорочень Г види м’язових скорочень Д закон «все або нічого», правило градації Е тетанус, види Ж робота та сила м’язів

З не посмуговані м’язи И м’язова втомлюваність

Допоміжний апарат м’язів: фасції, синовіальні піхви, сесамоподібні кістки.

Фасції - сполучнотканинні оболонки, які вкривають м’язи та групи м’язів та утворюють навколо них футляри - фіброзні піхви, краще всього фасції розвинені на кінцівках.

В ділянці тулуба з багатошаровим розташуванням м’язів фасції складаються з декількох листків.

Прикріплюються фасції до кісток за допомогою фасціальних міжм’язових перетинок, при цьому м’язи чи група м’язів знаходяться у футлярах, утворених не тільки фасцією, але і кісткою – кістково - фіброзні піхви.

Значення фасції:

-утворюють навколо м’язів м’який скелет (роль опори)

-перешкоджають зміщенню м’язів у бік

-сприяють изольованому скороченню м’язів у відповідному напрямку

-при запаленні фасції обмежують його своїми фасціальними листками.

Фасції, які вкривають внутрішні органи судини, нерви- звуться власними. Підшкірна фасція оточує кожну частину тіла.

Синовіальні піхви: сухожилки є у ділянці променево зап’ясткового суглобів, суглобів кисті, стопи . В ціх місцях фасція утворює потовщення, під якими знаходяться кістково-фіброзні канали, у них проходять сухожилки м’язів, оточені синовіальними піхвами. В кожнїй піхви є 2 листка: внутрішній - зрощений з сухожилком, а зовнішній - з стінками кістково-фіброзного каналу. Значення - полегшення рухів сухожилка при скороченні м’язів.

Синовіальна сумка

Знаходиться біля суглобів під м’язами та їх сухожилками, мають форму мішочків, які містять рідину.

Значення - як у синовіальних піхв.

Сесамоподібні кістки

Розташовуються у товщі сухожилок біля їх прикріплення. Виконують роль блока, завдяки чому збільшується сила тяжіння м’язів. Найбільша кістка - надколінок.

Жувальний м’яз (m. masseter)

Починається від нижнього краю виличної кістки і виличної дуги та прикріплюється до зовнішньої поверхні кута нижньої щелепи. Функція : піднімає нижню щелепу і притискує ії до верхньої.

Висковий м 'яз (m. temporalis)

Починається широкою основою від луски вискової кістки, частково від тім’яної кістки, лобової кістки та вискової фасції. Заповнює вискову ямку і прикріпляється до вінцевого відростка нижньої щелепи.

Бічний крилоподібний м 'яз (m. pertygoideus lateralis)

Починається від крилоподібного відростка клиноподібної кістки і прикріплюється до шийки виросткового відростка, частково до суглобовій капсулі та диску висково - нижньощелепного суглоба.

Присередній крилоподібний м'яз (m. pterygoideus medialis)

Починається від крилоподібної кістки, прикріпляються до крилоподібної горбистості на внутрішній поверхні гілки нижньої шелепи.

Функції: жувальна. Висковий, присередній крилоподібний м’яз при двобічному скорочені піднімають нижню щелепу, бічні крилоподібні при двобічному скороченні висувають нижню шелепу вперед.

Мімічні м 'язи

Особливості будови :

-це тонкі м’язові пучки не мають фасції.

-вони мають лише одну точку прикріплення на кістках, а іншими кінцями вплітаються у шкіру чи в інші мімічні м’язи, тому при скорочені вони зміщають шкіру, утворюючи на ній складки, що надає лицю того чи іншого виразу.

-Більшість м’язів розміщуються навколо природних отворів лиця (ротового, носового, очних, вушних) та виконують роль сфінктерів чи дилататорів.

Беруть участь у акту мови, у переміщенні їжі у порожнині рота під час жування.

Надчерепний м'яз (m.epicranius)

Складається з апоневрозу - сухожилкового шолома , лобового черевця , потиличного черевця, вушних м'язів. Лобове черевце починається від шкіри, брів та при скорочені піднімає брова.

Потиличне черевце починається від найвищої каркової лінії та зміщує сухожилковий шолом позаду. Вушні м'язи у людини розвинуть слабко.

М'яз гордіїв (m. procerus)

Починається з носових кісток та закінчується у шкірі надперенісся, утворює поперечні складки.

Коловий м ’яз ока (m. Orbicularis oculi)

Розміщується навколо входу в очну ямку та складається з 3-х частин: повікової , очноямкової та слізної.

Повікова частина смикає повіки, одночасне скорочення очноямковоі та повікової частині призводить до зажмурювання очей, сприяє відтоку сльози у слізний мішок.

М ’яз - підіймач верхньої губи(m .levator labii superioris)

Починається від підочноямкового краю верхньої шелепи та закінчується у шкірі носогубної складки, піднімає верхню губу.

Малий та великий виличні м’язи - починаються від виличної кістки, прикріпляються до шкіри кута рота, частково вплітаються у коловий м'яз, зміщує кут рота до гори та убік.