М'язи гомілки поділяються на три групи: Передню Задню Бічну Всі м'язи гомілки переходять на стопу.

Передня група складається з 3-х м'язів

1)Передня великогомілкова — розгинає та відвертає стопу

2)Довгий розгинач II — V пальців

3)Довгий розгинач великого пальця

Задня група

1)триголовий м'яз литки

2)Задній великогомілковий

3)Довгий згинач II - V пальців

4)Довгий згинач великого пальця

Триголовім м 'яз литки складається з двох м'язів Двох литкових та камбалоподібного

Вони внизу утворюють загальний сухожилок — Ахіллов, який прикріплюється до п'яткової кістки .

Функція: згинає у гомілковостопному суглобі (підіймає п'ятку, коли становляться на носки)

2,3,4 м'язи проходять ззаду при середньої кісточки на стопу. Задній великогомілковий м'яз згинає стопу, підіймає її внутрішній край.

Довгі згиначі - згинають пальці

Бічна група

-малогомілковий м'яз ділиться на довгий та короткий Функція : підіймають зовнішній та опускають внутрішній

край стопи (пронація стопи).

М'язи стопи

Поділяють на м'язи тилу та підошви М'язи тилу

- короткий розгинач пальців має 5 сухожилків

М'язи підошви поділяються на 3 групи:

1.М'язи підвищення мізинця

2.Середня група

3.М'язи підвищення великого пальця

М'язи підвищення мізинця — Короткий згинач Відвідний м'яз

М'язи підвищення великого пальця — Короткий згинач Відвідний м'яз Привідний м'яз

Середня група Короткий згинач пальців

Квадратний м'яз підошви 4 червоподібних м'яза

3 міжкісткових підошовних

4 міжкісткових тильних

Фасції:

Внутрішні м'язи таза вкриті фасцією, яка вистєляє стінки черевної порожнини Сідничні м'язи вкриті добре розвиненою фасцією, від якої товщу великого сідничного м'яза відходять сполучнотканинні перегородки

Фасція стегна - глибока фасція - найміцніша фасція, на зовнішній поверхні стегна

вона утворює потовщення у вигляді широкого пасма На передній поверхні стегна нижче пахвинної зв'язки є ділянка овальної форми

-

овальна ямка, де глибока фасція тонше. Тут через фасцію проходять велика підшкірна вена та лімфатичні судини — це решітчаста фасція .

Фасція гомілки у нижньої частині має потовшення - верхня зв'язка - підтримувач

м'язів - розгиначів Біля гомілковостопного суглоба сухожилки м'язів гомілки, які переходять на

стопу, знаходяться у синовіальних піхвах. На передній поверхні суглоба є 3 синовальних піхви, ззаду присередньої лодижки - З, та ззаду бічної кісточки — загальна піхва малогомілкових м'язів .

На тилі стопи фасція тонка, але біля гомілковостопного суглоба потовщується, утворює нижню зв'язку - підтримувач м'язів розгиначів

Фасція підошви стопи — підошовний апоневроз Велике практичне значення має стегновій трикутник, стегновій канал і підколінна ямка

Стегновий трикутник

Обмежений зверху пахвинною зв'язкою:із зовні - кравецьким м'язом, присередньо - довгим привідним м'язом.

Вділянці цього трикутника проходять великі судини стегна:

1)Стегнова артерія та вена

2)Глибока артерія та вена стегна

3)кінцевий відділ великої підшкірної вени

Стегновий канал

Розташований в ділянці стегнового трикутника, нижче внутрішнього відділу пахвинної зв'язки Як особливий простір він в нормі не існує і утворюється при виникненні стегнової грижі Довжина 2см.

Стінки — 2 листки широкої фасції стегна та стегнової вени

ВN-цей простір зайнятий клітковиною і лімфатичними судинами

Канал має отвори: внутрішній та зовнішній Внутрішній отвір — обмежений внутрішнім кінцем пахвинної зв'язки та

лобковою кісткою та прикритий фасцію та очеревиною

Зовнішньому отвору канала співвідноситься заглиблення на широкій фасції стегна

-

овальна ямка, тут є решітчаста фасція.

Підколінна ямка

Находиться на задній поверхні колінного суглоба. Вона обмежена сухожилками задніх м'язів стегна та двома головками литкових м'язів Тут проходять крупні судини — підколінна артерія і вена, нерви, які оточені клітковиною.

Фізіологія м'язів

М’язові тканини притаманні три фізіологічні властивості: збудження-здатність на подразнення відповідати збудженням, провідність - здібність проводити збудження і скорочення- здібність скорочуватися. При скороченні м’яз скорочується або в ньому розвивається напруга.

Скелетні посмуговані м’язи складаються з окремих багатоядерних волокон, які є поперечно посмугованими. Вздовж кожного м’язового волокна тягнеться в середньому 2500 міофібрілл, які складаються з двох типів нитей, що називаються міофіламентами (протофібріли). Товсті нитки збудовані з молекул білка міозину, а тонкі- з актину. Актинові нити закріплені на смужці Z, кінці їх заходять між міозиновими нитями. Поперечна посмугованність м’язів пояснюється різним світло переломленням актинових (1) і міозинових (А) дисків. Темні міозинові диски мають двоякий перелом променів.

При скороченні м’яза міофіламенти не скорочуються. Актинові нити вставляються поміж міозинових, ніби ковзають вздовж них, диск 1 скорочується, а диск А залишається без змін. Цей механізм м’язового скорочення отримав назву теорії зубчатого колеса. Викликає ’’ковзання” потенціал дії, котрий активизує кальцієві насоси м’язового волокна і концентрація Ca2+ в саркоплазмі збільшується. Кальцій запускає механізм ”ковзання” міофіламентів, тобто скорочення м’язів . Як тільки закінчилось скорочення, кальцієвий насос знижує концентрацію Ca2+ і міофібрили розслаблюються. Джерелом енергії, необхідної для м’язового скорочення, слугує процес розщеплення аденозинтрифосфата (АТФ). Його називають універсальним клітинним паливом.

Рухові одиниці.

В організмі скелетні м’язи збуджуються імпульсами, які проходять до них по рухових нервах від мотонейронів центральної нервової системи. Аксон , підходячи до м’яза, розгалжується на багато гілочок, які закінчуються кінцевими моторними бляшками на м’язових волокнах.

Кожний мотонейрон іннервує від декількох десятків до декількох тисяч м’язових волокон. Мотонейрон та іннервуючу ним групу м’язових волокон називають рухомою одиницею. Рухома одиниця працює як одне ціле, всі ії м’язові волокна скорочуються одночасно. Чим більш точні рухи може робити м’яз, тим дрібніша моторна одиниця.Тобто,моторні одиниці дуже великі в м'язах ніг і дрібні в м'язах,які керують рухами пальців.

Види м’язових скорочень.

Якщо м’яз при своєму скороченні може ставати коротшим і піднімати вагу, то таке скорочення називають ізотонічним. При цьому видові скорочення тонус, або напруга м’яза, не змінюється, а змінюється ії довжина. Якщо обидва кінці м’яза закріпити нерухумо і нанести подразнення, в ньому виникне напруга, а довжина залишиться незмінною. Таке скорочення називають ізометричним. Одиночні м’язові скорочення складаються з трьох фаз:

-прихованого періоду -періоду скорочення -періоду росслаблення.

Під прихованним періодом збудження або латентним періодом, розуміють час з момента нанесення подразнення до початку відповіді на нього. В м’язі жаби він дорівнює 0,01с. В цей час у м’язі реєструється потенціал дії, але скорочення ще нема. Висхідна частина кривої називається періодом укорочення, він триває 0,05 с. Нисхідне коліно кривої відповідає розслабленню м’яза, продовжується також 0,05с. Таким чином, тривалість одиночного скорочення м’яза жаби складає 0,11с. Одиничне скорочення м’язів людини і теплокровних тварин протікають скоріше і прихованний період коротше. Хвилі збудження та хвилі скорочення розповсюджуються по м’язу з одинаковою швидкістю- біля 10м/с.