- •ОДЕСЬКЕ ОБЛАСНЕ БАЗОВЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ КОМІСІЯ МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН Викладач анатомії: Гурульова О.М.
- •Актуальність:
- •План:
- •Скелетні м’язи - активна частина апарата руху. Скорочуються залежно від волі. Загальна кількість
- •Класифікація м'язів
- •Допоміжний апарат м’язів: фасції, синовіальні піхви, сесамоподібні кістки.
- •Синовіальні піхви: сухожилки є у ділянці променево зап’ясткового суглобів, суглобів кисті, стопи .
- •М'язи голови
- •М’яз - опускач кута рота(m. Depressor anguli oris)
- •Підпід’язикових м’язів 4:
- •Топографічна анатомія шиї
- •Фасції шиї
- •М'язи тулуба
- •3) Великий і малий ромбоподібний м'яз(mm. Rhomboidei major et minor)
- •Глибокі м ’язи спини
- •М'язи груди
- •Власні м'язи груди
- •Діафрагма(diaphragma)
- •М ’язи живота
- •3.Поперечний м’яз живота(m.transversus abdominis)
- •Слабкі місця передньої черевної стінки:
- •М'язи верхньої кінцівки
- •М'язи вільної верхньої кінцівки
- •Задня група:
- •Задня група м’язів передпліччя:
- •Фасції м’язів плечового поясу розвинені добре. Фасції плеча - вкриває всі м’язи плеча
- •Пахвова ямка
- •М'язи нижньої кінцівки
- •- зовнішні
- •М'язи вільної нижньої кінцівки поділяють на м'язи стегна, гомілки, стопи.
- •- задня група
- •М'язи гомілки поділяються на три групи: Передню Задню Бічну Всі м'язи гомілки переходять
- •М'язи стопи
- •Фасції:
- •Стегновий трикутник
- •Фізіологія м'язів
- •Рухові одиниці.
- •Види м’язових скорочень.
- •Сила м’язового скорочення залежить від сили
- •Функціональні різноманітності рухомих одиниць.
- •М’язовий тонус.
- •Непосмуговані м’язи.
- •Глосарій
- •Питання активізації
- •Проблемні завдання
- •Домашнє завдання
- •Література з теми лекції:
- •Література з наступної теми: "Нервова система. Спинний мозок."
М’яз - опускач кута рота(m. Depressor anguli oris)
Починається від нижньої шелепи і вплітається у шкіру кута рота та верхньої губи.
М’яз - опускач нижньої губи(m. Depressor labii inferior)
Починається від нижнього краю нижньої шелепи і вплітається у шкіру нижньої губи. Тягне нижню губу до низу та у бік.
Підборідний м ’яз(m. mentalis)
Починається від передньої поверхні нижньої шелепи, прикріплюється до шкіри підборіддя. Піднімає шкіру підборіддя та нижню губу.
Щічний м'яз(m. buccinators)
Починається верхньої та нижньої шелеп та вплітається у коловий м’яз рота, притискує щоку до зубів.
Коловий м ’яз рота. ( m. orbicularis oris )
Складає товщу губ, виконує роль сфінктера - закриває ротову щілину.
Носовий м ’яз ( m. nasalis )
Складається з поперечної та крилової частини, звужує носові отвори, опускає крила носа.
Фасції голови: вискова жувальна привушна
|
М’язи шиї |
|
З групи: |
|
Поверхневі |
||
|
|
|
Глибокі |
Поверхневі |
|
М'язи під'язикової кістки |
|
|
|
1.Підшкірний м’яз шиї (m. platysma) починається від фасції груді, прикріплюється до краю нижньої шелепи та вплітається у м’язи лиця. Функція - відтягує шкіру шиї, опускає кут рота.
2.Грудино-ключично-сосковий м'яз (m. sternocleidomastoideus) починається двома головками від грудини та ключиці прикріплюється до соскоподібного відростка вискової кістки.
Функція - при однобічному скороченні нахиляє голову у свій бік, а при двобічному- нахиляє голову назад.
М’язи під’язикової кістки
Діляться на м’язи вище під’язикової кістки - надпід’язикові м’язи та м’язи, які лежать нижче під’язикової кістки -під під’язикові м’язи. Надпід’язикових 4:
1. Двочеревцевий м’яз (m digastricus) має 2 черевця, які між з’єднуються собою сухожилком, яке прикріплюється до під’язкової кістки. Переднє черевце починається від нижньої шелепи, заднє - від соскоподібного відростка вискової кістки.
2. Щелепно-під'язиковий м'яз (m. mylohyoideus).Початок - від внутрішньої поверхні тіла нижньої щелепи. Передні пучки переплетаються з волокнами однойменного м’яза та утворюють дно порожнини рота. Задні пучки прикріплюються до під’язикової кістки.
3.Підборідно - під’язиковий м’яз (m. geniohyoideus) лежить над попереднім м’язом. Початок - від підборідної ості нижньої шелепи, прикріплення - до під’язикової кістки.
4.Шилопід’язиковий м’яз (m. stylohyoideus). Початок від шилоподібного відростка вискової кістки, прикріплення до під’язикової кістки. Функція надпід’язикових м’язів при фіксованої нижньої шелепи - піднімають під’язикову кістку, а також гортань, при фіксованої під’язикової кістки - опускають нижню шелепу.
Підпід’язикових м’язів 4:
1.Грудинопід’язиковий (m. sternohyoideus) Початок - ручка грудини.
Прикріплення - до нижнього краю під’язикової кістки.
2.Грудино- щитоподібний(m. sternothyreoideus) лежить під попереднім м'язом Початок - від ручки грудини та хряща 1-го ребра.
Прикріплення до щитоподібного хряща гортані
3.Щитопід’язиковий (m. thyrehyoideus)- продовження грудинощитоподібного.
Початок- від щитоподібного хряща . Прикріплення до під’язикової кістки.
4.Лопатково-під'язиковий м'яз (m.omohyoideus) починається від верхнього краю лопатки і прикріплюється до під’язикової кістки Функція-тягне під’язикову кістку вниз .
Функція підпід’язикових м’язів-опускають під'язикову кістку та
Глибокі м’язи шиї.
1.Передній драбинчастий( m. scalenus anterior)
2.Середній драбинчастий(m.scalenus medius)
3.Задній драбинчастий (m. scalenus posterior) Початок від поперечних відростків шийних хребців.
Прикріплення передній - до горбка на 1-му ребрі попереду борозни підключичної артерії, середній-до 1-го ребра назад від цієї борозни, задній - до ІІ-го ребра Функція: піднімають ребра, допоміжні дихальні м’язи. При фиксованих ребрах при двобічному скорочені м’язів нахиляє шию, а при однобічному - нахил шиї
уперед.
Топографічна анатомія шиї
Межі шиї:
Верхня - край нижньої шелепи, верхівка соскоподібного відростка, найвища каркова лінія, зовнішній потиличний горб, Нижня - верхній край ручки грудини, ключиця, лінія, яка з’єднує акроміон з остистим відростком VII шийного хребця.
Ділянки шиї:
-передня
-Латеральна
-грудино-ключично-соскового м'яза
Передня ділянка
Обмежена зверху нижньою шелепою, зовні грудино-ключично-сосковим м’язом, спереду серединною лінією шиї.
Поглиблення поза гилкою та кутом нижньої шелепи зветься задньонижньошелепною ямкою - містить більшу частину привушної слинної залози, судини, нерви.
Впередній ділянці є трикутники:
-сонний трикутник - обмежений грудино-ключично-сосковим м’язом, лопатково- під’язиковим м’язом та заднім черевцем двочеревцевого м’яза. В ньому розташований судино-нервовий пучок шиї (загальна сонна артерія, внутрішня яремна вена, блукаючий нерв).
-піднижньощелепний трикутник - обмежений двома черевцами одноіменного м’яза та краєм нижньої шелепи. В ньому розмішена піднижньощелепна залоза.
-лопатково - трахеальний трикутник - обмежений серединною лінією шиї, лопатково-під’язиковою та грудино-ключично-соскового м’язами. Тут розташовани гортань, трахея, судини, нерви.
Латеральна ділянка
Має 2 трикутника.
-Лопатково-ключичний - обмежений ключицею, грудиноключичнососковим та лопатково -під’язиковим м’язами.
-Лопатково - трапеціподібний - обмежений лопатково під’язиковим , трапецієподібним та грудино- ключичнососковим м’язами.
Попереду переднього драбинчастого м’яза розташована підключична вена. Між переднім та середнім драбинчастим м’язами та 1-м ребром - підключична артерія, та плечове сплетення.
Фасції шиї
5 фасцій.
1.Поверхнева фасція - розташована під шкірою, утворює футляр для підшкірного м’яза.
2.Власна фасція - в передньому відділі вкриває трахею та утворює футляр для піднижньошелепної залози, грудинно-ключичнососкового м’яза. Унизу прикріпляється до грудини та ключиці догори переходить в фасцію жувального м’яза та привушної залози
3.Лопатково-ключична - натягнута між двома лопатково - під’язиковими м’язами, ключицами, ручкою грудини та під’язиковою кісткою та утворює піхву для підпід’язикових м’язів. При скороченні м’язів ця фасція сприяє від току крові по венах.
4.Внутрішньошийна фасція - охоплює внутрішні органи шиї: гортань, трахею, стравохід, щитоподібну залозу, великі судини, нерви; має 2 пластинки вісцеральну - для кожного з тих органів та парієтальну - охоплює всі ті органи загальним мішком.
5.Передхребтова - знаходиться попереду шийних хребців. Прикріплюється до їх поперечних відростків. Утворює піхву для передхребтових та драбинчастих м’язів.
Між пластинами внутрішньошийної фасції є передтрахеальний простір, який сполучається з переднім середостінням, а між 4 та 5 фасціями ззаду глотки - позаглотковий простір - сполучається з заднім середостінням (можливо розповсюдження гнійних процесів).
М'язи тулуба |
М'язи тулуба поділяються на: |
м'язи спини |
м'язи груди м'язи живота
М'язи спини
Поділяються на поверхневі та глибокі
Поверхневі м'язи спини
1) Трапеціеподібний (m. trapecius)
Початок: - остисті відростки усіх грудних хребців; верхня каркова лінія , каркові зв'язки Прикріплення: акром іон, акроміальний кінець ключиці, ость лопатки
Функція: верхня частина - підіймає лопатку нижня частина - опускає лопатку
скорочення всіх волокон - тягне лопатку до хребта.
2) Найширший м'яз спини (m. latissimus dorsі)
Початок - остисті відростки 4-5 нижніх грудних хребців;
-усіх поперекових хребців
-усіх крижових хребців
-гребінь клубової кістки
-4 нижні ребра
Прикріплення - гребінь малого бугра плечової кістки Функція: підняту руку опускає, обертає плече всередину