Правомірність цієї теорії підтверджується клінічними спостереженнями. При ураженні будь- якої ділянки кори випадає функція, але вона може відновитися за рахунок діяльності нейронів периферичних частин сусідніх центрів. Ця здатність кіркових нервових клітин заміщати функцію ділянок, які випали, пов'язана з великою пластичністю кори великих півкуль.
Отже, розглянемо топографію деяких кіркових кінців різних аналізаторів(ядер)відносно часток і звивин півкуль великого мозку у людини.
1.У корі зацентралізованої звивини знаходиться ядро кіркового аналізатора загальної чутливості (больової,
температурної, тактильної)і пропріоцептивної. Причому, у верхній її частині знаходиться проекція ниніх кінцівок і
тулуба, нижче-верхніх кінцівок і зовсім внизу- голови.Аферентні імпульси від тактильних, температурних, больових і пропріорецепторів
направляються сюди у складі висхідних чутливих шляхів. Переключення цих трактів відбувається на рівні
специфічних ядер таламуса.
Головна функція сенсорної зони кори полягає в інтегративній критичній оцінці чутливої інформації, яка надходить з таламуса. Кора оцінює інтенсивність відчуттів, визначає просторові взаємозв'язки ділянок тіла, що подразнюються.
Оскільки висхідні чутливі шляхи перехрещуються на
шляху до кори, то при ураженні кори однієї з півкуль
порушується чутливість протилежної половини тіла.
2.Ядро рухового аналізатора розташоване в передцентральній закрутці. Звідси від пірамідних клітин Беца починається кірково-спинномозковий шлях. На рівні довгастого мозку цей руховий тракт перехрещується і закінчується на мотонейронах передніх рогів спинного мозку, а потім уже по їхніх волокнах надходить до скелетних м'язів.
Внаслідок перехресту цього тракту при ураженні однієї з півкуль головного мозку настає парез (часткове випадання рухів) або параліч (повна відсутність рухів) протилежної половини тіла. Морфофункціональна організаці рухового центру кори має свої особливості. Центри різних м'язових груп представлені неоднаково і займають нерівномірні ділянки. Найбільша регуляторна
ділянка у звивині відведена м'язам голови (язик,
3.Ядро аналізатора співдружнього повороту голови та очей в протилежний бік залягає у задніх відділах середньої лобової звивини.
4.Ядро рухового аналізатора письмових знаків("центр письма")розташоване у задніх відділах середньої лобової звивини.
5.Ядро рухового аналізатора артикуляції мови (центр Брока) знаходиться у задніх відділах нижньої лобової звивини зліва.
6.Ядро аналізатора стереогнозії (упізнавання предметів на дотик) залягає у верхній тім'яній часточці.
7.Ядро рухового аналізатора цілеспрямованих координованих рухів, набутих у процесі трудової
діяльності (центр праксії) знаходиться в
8.Ядро зорового аналізатора письмових знаків (центр читання) розташоване в кутовій звивині.
9.Ядро кіркового аналізатора зору залягає по "берегах" острогової борозни у язиковій звивині та клині. В цю зону надходить зорова інформація від фоторецепторів (паличок та колбочок) сітківки у складі зорових трактів.
У людини порушення зорової ділянки однієї з півкуль викликає випадання зору кожного ока. Якщо уражена зорова ділянка лівої півкулі, то випадають функції носової частини сітківки правого і скроневої частини сітківки лівого ока. Така особливість пояснюється частковим перехрестом зорового тракту: перехрещуються лише медіальні волокна тракту, а латеральні не
10.Ядро кіркового аналізатора слуху знаходиться у звивині Гешля (середній відділ на медіальній поверхні верхньої скроневої звивини).У цьому кірковому центрі звукові сигнали, що приходять із завитки внутрішнього вуха по слухових шляхах, сприймаються як звуки, що відрізняються за тоном, якістю і гучністю.
11.Ядро слухового аналізатора мовних сигналів знаходиться у задніх відділах верхньої скроневої звивини(центр Вернікс).
12.Ядро кіркового аналізатора нюху та смаку розташоване у гачку, зубчастій звивині, гіпокампі.
8.2. Нюховий мозок
Нюховий мозок у людини представлений рудиментарними утворами, що становлять найстаріші ділянки кори півкуль. Вони добре розвинуті у тварин. Розрізняють периферичний відділ нюхового мозку і центральний. До периферичного відділу належить нюхова цибулина, нюховий шлях, нюховий трикутник та передня пронизана речовина, до центрального-поясна, парагіпокампальна, зубчаста звивини та гачок. Усі ці відділи є складовими частинами лімбічної системи, яка разом з усією підкіркою є джерелом енергії для кори і відповідає за основні життєво важливі реакції людини, регулює діяльність усіх внутрішніх органів. Цю систему називають "вісцеральним мозком", тому що сюди надходить
8.3.Базальні ядра
Базальні ядра являють собою скупчення сірої речовини
всередині півкуль. До них належать: смугасте тіло, що складається із хвостатого(розташоване збоку від згір'я) та сочевицеподібного (знаходиться латеральніше від згір'я і
хвостатого ядра) ядер, мигдалеподібне тіло (знаходиться у
передніх відділах скроневої частки)та огорожа. Між базальними ядрами знаходяться прошарки білої речовини, які становлять внутрішню, зовнішню та найбільш зовнішню
капсули. У внутрішній капсулі розрізняють переднє і заднє стегно, а між ними-коліно. Через внутрішню капсулу проходять провідні шляхи. Базальні ядра відповідають за
автоматичні, звичні рухи (біг, ходьба), тонус м'язів. Це
підкіркові рухові центри.
Базальні ганглії (вузли) відіграють велику роль у регуляції складних рухів, наприклад, рук хірурга, піаніста, рухи під час письма, танців, тобто таких, які потребують попереднього
навчання і тренувань.
Базальні ядра регулюють певні рухові моделі, зокрема швидкість і величину рухів. При ураженні смугастого тіла з'являються насильницькі рухи- гіперкінези (хорея, тік, тремор, атетоз), а при ураженні .