Середовище існування та його складові

Середовище – одне із основних екологічних понять. Воно охоплює весь комплекс природних тіл і явищ, якими організм безпосередньо чи непрямо взаємозв’язаний.

Характеризуючи природне середовище Землі з екологічної точки зору, еколог насамперед повинен визначити типи і особливості існуючих у цьому середовищі взаємозв'язків між усіма природними процесами та явищами (даного об'єкта, району, ландшафту і регіону), а також характер впливу на такі процеси живих організмів і людської діяльності.

Тому, вивчаючи особливості основних складових природного середовища, треба пам'ятати, що всі вони тісно пов'язані між собою, залежать одне від одного та чутливо реагують на будь-які зміни, а довкілля – це дуже складна, багатофункціональна, споконвічна збалансована єдина система, котра живе і постійно самовідновлюється завдяки своїм особливим законам обміну речовин та енергії.

Природне середовище – це мегаекосистема постійних взаємодій і взаємопроникнення елементів і процесів чотирьох оболонок Землі (атмосфери, літосфери, гідросфери, біосфери) під впливом екзогенних (зокрема космічних) та ендогенних факторів і діяльності людини. Іншими словами – це вся сукупність природних і змінених діяльністю людини факторів живої та неживої природи, які можуть впливати на організм.

Оточуюче середовище — це сукупність зовнішніх умов, які впливають на живі організми або угруповання їх (біоценози) в місцях їхнього існування (екотопи).

Все живе і неживе, що оточує рослини, тварин та мікроорганізми та з чим вони безпосередньо взаємодіють, називається середовищем або місцем існування (перебування).

Компоненти того чи іншого середовища різноманітні, і значення їх для існування різних організмів неоднакові. Місце існування — це частина природи, яка оточує живі організми та справляє на них прямий або опосередкований вплив. Тому одним із завдань екології є виявлення впливу тих чи інших факторів на живі організми.

Сукупність усіх природних факторів середовища, котрі впливають на дану рослину або вид у даному місці (місцезнаходження), є місцем існування (оселення). Така сукупність без урахування біоти являє собою екотоп, а разом з біотою — екобіотоп.

Елементи середовища, які впливають на організм, називаються екологічними факторами. Вони мають різну природу та специфіку дії, у зв'язку з чим прийнято поділяти їх на групи:

• часом (еволюційний, історичний, чинний нині);

• періодичністю (періодичний, неперіодичний);

• виникнення (первинний, вторинний черговістю);

• походженням (космічний, абіогенний, біогенний, природно-антропогенний, антропогенний, у тому числі техногенний);

• середовищем виникнення (атмосферний, водний, геоморфологічний, едафічний, фізіологічний, генетичний, популяційний, біоценотичний, екосистемний, біосферний).

Також існує група факторів, які розрізняють за:

• спектром (вибірковий, загальної дії);

• об'єктом дії (індивідуальний, груповий, етологічний, соціальний);

• характером (інформаційний, предметно-енергетичний, фізичний, геофізичний, хімічний, географічний тощо);

• ступенем дії (летальний, екстремальний, обмежувальний, мутагенний, тератогенний) та інші.

Залежно від природи, походження та характеру впливу на рослинний організм найважливішими є абіотичні, біотичні та антропогенні (антропічні) фактори.

Абіотичні фактори — це компоненти і властивості неживої природи, які прямо чи опосередковано впливають на окремі організми та їхні угрупо- вання.

Серед них виділяють такі групи факторів:

• кліматичні (світло, температура, опади, сніговий покрив, вологість повітря, сольовий склад води, вітер, газовий склад атмосфери тощо);

• грунтові (фізичні та хімічні властивості материнської породи, механічний склад, фізичні властивості, мікроорганізми грунту, підземні грунтові води);

• орографічні (структура рельєфу, висота над рівнем моря). Важливе значення має також наявність доступної для організмів води, а також режим її надходження з різних джерел (опади, підземні води).

Усі зазначені фактори часто впливають на організм водночас. Чітко розмежувати їхню дію практично неможливо, оскільки один і той самий фактор може по-різному впливати на життєдіяльність рослин і тварин. Тому з різноманітної кількості факторів важливо виокремити ті, що мають визначальний вплив на розвиток організму й екосистеми в цілому.

Біотичні фактори — це фактори впливу живих істот одна на одну, різні форми взаємодії між особинами в популяціях і між популяціями в угрупо-! ваннях.

Кожен із організмів постійно взаємодіє з особинами свого (внутрішньовидові зв'язки) та інших (міжвидові зв'язки) видів. Такі взаємодії можуть бути антагоністичними (конкуренція, паразитизм, хижацтво), взаємовигідними (мутуалізм) чи нейтральними. Біотичні фактори поділяють на:

фітогенні — взаємовпливи вищих і нижчих рослин (симбіоз, паразитизм тощо);

зоогенні — вплив тварин на рослини (поїдання, витоптування, запилення тощо);

грунтові — взаємовплив ґрунтових рослин і тварин.

До окремої групи екологічних факторів належать різні форми господарської діяльності людини, що змінюють стан середовища існування різних видів живих істот, у тому числі й самої людини (антропогенні) фактори.

Антропогенні — це фактори, походження яких пов'язане з діяльністю лю-1 дини (запланованою, випадковою, минулою тошо).

Зміни екологічних факторів можуть бути:

• періодичними, залежно від часу доби, пори року, положення Місяця відносно Землі тощо;

• неперіодичними, як, наприклад, виверження вулканів, землетруси, урагани та інше;

• спрямованими протягом значних історичних періодів, наприклад, зміни клімату Землі, пов'язані з перерозподілом співвідношення площ суходолу та Світового океану.