Судові процеси

Освіта

• Держава повністю тримала під контролем. Просвітницька пропагандистська робота серед населення

• Кампанія «всеобуч»

• Дефіцит учителів

• Скорочення українських шкіл, політика русифікації

• Держава поставила собі за мету готувати нову інтелігенцію.

• Відкриття робітничих факультетів.

• Лікнеп згорнув діяльність, неписемність було ліквідовано

• Зростала кількість середніх спеціальних навчальних закладів

• 1930 р. – обов’язкове чотирирічне навчання

• На поч.. серпня 1931 р. – радянська школа поверталася до старих класичних форм організації навчально-виховного процесу, орієнтованого на озброєння учнів великим обсягом міцних знань. Було введені обов’язкові державні навчальні програми, стабільні підручники, жорсткий розпорядок навчального процесу. Школа ставала ідеологізованою.

• У 1933 р. відновилася діяльність Київського, Одеського, Дніпропетровського та Харківського університетів.

• 1935 – створення піонерських організацій

• Наприкінці 1935 р. – влада, намагаючись підвищити рівень абітурієнтів, пішла на скасування обмежень, пов’язаних з їхнім соціальним походженням.

• 1936 – комсомол

• 1937-1938 – обов’язкова семирічна освіта

• 20 квітня 1938 р. – обов’язкове вивчення російської мови

Наука

• Становлення української фундаментальної науки

• Посилення ідеологічного контролю за діяльністю науковців

• 1930 – ВУАН очолив Богомолець (патологоанатом)

• 1933-1934 – реорганізація академії наук, ліквідовано відділи, натомість створено 21 науково-дослідний інститут

• 1934 – почав діяльність Лисенко

• 1932 – вперше розщеплення атомів Літію вчені Українського фізико-технічного інституту

• Термоядерний синтез – Ландау і Бродський

• Нелінійна механіка (математика) – Граве, Крилов, Боголюбов

• Теорія кінетичної плазми - Курчатов і Ландау, 1931-1932

• Електрозварювання - Патон

• Теорії космічних польотів – Кондратюк

• Медицина – Стражеский

• Генетика і селекція – Холодний, Сапегін, Юр’єв

• Суспільні науки – Грушевський, Яворський, Багалій, Яворницький

• Біохімік Палладін

• Репресії щодо вчених: академік ВУАН геолог Світальський, генетик Агол, математик Кравчук, історики Грушевський, Горбань, Яворський, філософи Демчик, Семковський, педагоги Дурдуківський, Залужний

Література

• 1922-1933 – розстріляне Відродження. Термін ввів літературознавець Лавріненко, автор антології «Розстріляне відродження» (1959 р.)

• Жорстка цензура

• Стиль соціалістичного реалізму

• Для літераторів-початківців створювалися курси, відкривалися консультаційні пункти

• 1930 р. – всесоюзна акція із залучення робітників-ударників до літератури.

• 1932 – «Про перебудову літературно-художніх організацій», згодом було ліквідовано літературно-художні об’єднання

• 1933 р. – наклав на себе руки Хвильовий

• 1934 – Спілка радянських письменників України

• Репресії 1933 – 1934 рр.: Яловий, Слісаренко, Остап Вишня, Ірчан, Досвітній, Косинка, Фальківський, Буревій, Влизько, 1935 – за грати Зерова, 1937 – розстріляно Семенка

• Поезія - Тичина, Рильський, Сосюра, Бажан, Малишко,

• Прозові твори Панча, Яновського, Ле, Смолича

• Талановита молодь – Нагнибіда, Нехода, Муратов, Шпак

• Тичина «Партія веде», «Сталь і ніжність» - присвячена Сталіну

Музика і театр

• Масові пісні та хорові жанри, став посилюватися агітаційно-пропагандистський стиль

• Творчі об’єднання: Всеукраїнське товариство революційних музикантів, Асоціація революційних композиторів України, Асоціація пролетарської музики України

• 1932 – ліквідація художніх об’єднань та створення Спілки композиторів України

• Твори хорової музики Козицького («10 шкільних хорів», «Волошки», «Червоним шляхом»), Вериківського («10 українських народних пісень», Червоні заграви», «На майдані»), Ревуцького («Уперед, хто не хоче конати», «Гукайте їх»)

• Драматург Куліш – «Патетична соната» (1930). У 1934 р. був заарештований та відправлений на заслання, де згодом і помер.

• Драматург Микитенко, писав п’єси для ідеологічних замовлень, «Кадри» (1930), «Вугілля» (1931), «Дівчата нашої країни» (1932), «Соло на флейті» (1936). Остання п’єса була заборонена, а її автор, незважаючи на попередні заслуги, розстріляний.

• 1933 – перестав існувати «Березіль» Леся Курбаса

• 1934 – розстріл лірників і кобзарів

• 1935 – пам’ятник Шевченкові в Харкові, скульптор Манізер

• Хорова капела «ДУМКА», Городовенко

• Живопис - Бойчук

Релігія

• 1 січня 1928 – адміністративний кодекс України «Правила про культи»

• 1930 – синод УАПЦ прийняв рішення про саморозпуск, але це не врятувало священників від сталінських репресій

• Друга п’ятирічка - «п’ятирічка знищення релігії»

• 1934-1935 – інтенсивна руйнація храмів та церков. Знищено такі пам’ятки, як: Золотоверхий Михайлівський монастир, Братський монастир на Подолі та Духовна академія при ньому, Десятинна церква, церква Різдва Христового на Подолі, Трьохсвятительська церква, Аскольдова могила, Свято-Миколаївський монастир у Харкові, Успенський собор у Полтаві, Покровський собор у Запоріжжі.