5.3. Основна частина роботи

Ця частина роботи за обсягом є найбільшою. У ній розкриваються послідовно всі питання за планом, який може бути простим або складним. Досвід організації науково-пошукової роботи показує, що доцільніше працювати за складним планом. Необхідно враховувати, що зміст розділів основної частини повинен відповідати темі дослідження, повністю її розкривати, але назва розділів не повинна дублювати назви теми курсової чи дипломної роботи, Зверніть увагу: якщо текст основної частини ділиться на кілька складових, тоді маємо в назві «Розділ І», підрозділи − відповідно: 1.1.; 1.2.; і т.д.

Рукопис основної частини роботи виконується із дотриманням цілого ряду вимог. Починається вона назвою глави або розділу роботи. Якщо план є складним, то зазначається і назва підрозділу. Заголовки виконуються великими літерами і віддаляються на 2-3 см від тексту. Розділ як і кожен з підрозділів закінчується коротким чітким висновком із досліджуваного питання (обсяг 0,5 − 1 сторінка).

З'ясування питань досліджуваної проблеми повинно здійснюватися аргументовано з посиланнями на першоджерела та літературу. Бажано, не менше 3-х посилань на сторінці тексту

З існуючих різновидів посилань на джерела радимо користуватися післятекстуальними посиланнями, виконаними відповідно до сучасних правил ведення бібліографії. (Детальніше див. розділ VI методичних рекомендацій).

5.4. Висновки

Заключні висновки, що вміщуються на 3-4 сторінках, є основним підсумком часткових узагальнень, зроблених у розділах (підрозділах) роботи. Особливо важливо, щоб на ті питання, які були порушені студентом у вступній частині (завдання), було дано аргументовані відповіді, і щоб та мета, яку ставив перед собою автор, знайшла свою реалізацію у формі конкретних науково-правових положень і практичних рекомендацій. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі розкриваються методи вирішення поставлених завдань, їх практичний аналіз. Наводяться пропозиції теоретичного чи практичного характеру щодо удосконалення та застосування норм чинного законодавства.

5.5. Список використаних джерел та літератури

Завершальним етапом підготовки дослідження є складання списку першоджерел і літератури. Така робота повинна бути виконана з дотриманням певних вимог і правил. (Див. додаток В). Насамперед, до списку включаються всі законодавчі та нормативно-правові акти та література, які були використані автором у процесі підготовки дипломної роботи і на які є посилання у роботі. Загалом список має включати не менше 60 найменувань.

Залежно від характеру теми, поставлених завдань та джерельного забезпечення, список використаних джерел та літератури може мати такі розділи:

I.Законодачі та нормативно-правові акти:

а) Конституція України;

б) кодекси

в) закони та підзаконні акти

г) інші нормативно-правові акти

д)матеріали судово-слідчих органів

ІІ. Література (складається в алфавітному порядку прізвищ авторів, а в разі відсутності автора − за назвою книги, збірників тощо). Список літературних джерел можна згрупувати за таким принципом:

1) Монографії, збірники, брошури − з розміщенням в алфавітному порядку назв книг: автор, назва книги, місто видання, видавництво, рік видання, загальна кількість сторінок у книзі. Зверніть увагу: в даному випадку − "с." − з маленької літери. (Напр.: − 467 с.)

2) Матеріали наукової періодики (статті) − з розміщенням в алфавітному порядку за прізвищами авторів із вказівкою на видання (назва журналу, рік, номер, від якої і до якої сторінки опубліковано в ньому цю статтю, а не лише ті сторінки, які використав автор). Зверніть увагу: в даному випадку "С." − з великої літери. (Напр.:С. 5-18).

Студенти можуть також використовувати загальний алфавітний порядок із наскрізною нумерацією.