V. Вимоги до оформлення кваліфікаційної роботи:

5.1. Структура та обсяг роботи

Дипломна робота складається з таких структурних частин:

Титульна сторінка (додаток А)

Рецензія (додаток Д)

Відзив наукового керівника (додаток Г)

Зміст (додаток Б)

Перелік умовних скорочень (за необхідності)

Вступ

Розділи основної частини

Висновки

Список використаних джерел і літератури (додаток В)

Додатки (за необхідності).

Обсяг дипломної роботи залежить від теми та джерельної бази. Проте він має бути не меншим 70 сторінок машинописного тексту. Список джерел та літератури, а також додатки обліковуються за межами основного тексту. Відповідно обсяг структурних частин дипломної роботи складає:

вступ − 6-8 сторінок,

розділи (оптимальна кількість − три-чотири) − по 25-30 сторінок,

висновки − 4-5 сторінок.

Часто студенти запитують про кількість джерел та літератури до роботи. Мінімальний обсяг джерел визначається залежно від специфіки теми та широти поставлених завдань. Дослідник завжди повинен прагнути до використання якомога ширшого кола джерел та літератури (орієнтовно − не менше 60-ти найменувань). Звертаємо увагу, що в кваліфікаційних роботах до списку використаних джерел і літератури вносяться лише ті позиції, на які було зроблено посилання у тексті роботи. Зважаючи на використання при написанні дослідження значної кількості законодавчих та нормативних актів, доцільно перед вступом розміщувати перелік умовних скорочень їх назв, щоб не повторювати постійно в основній частині їх повну назву.

5.2. Написання вступної частини

Вступна частина представляє загальну характеристику дипломної роботи. Цей етап підготовки дипломної роботи надзвичайно важливий і складний. Хоча остаточний варіант вступу до дипломного дослідження вимальовується після тривалого і ґрунтовного опрацювання документів і матеріалів, проте його основні параметри повинні бути визначені з самого початку Мова йде про наступне.

Насамперед необхідно чітко сформулювати наукову та політико-правову актуальність теми. Шляхом аналізу та порівняння з вже відомими розв′язаннями проблеми дослідник має обґрунтувати доцільність розгляду обраної теми для розвитку певної галузі науки.

Наступною важливою складовою частиною вступу є характеристика джерел і літератури з теми (історіографія). Першочергово розкривається ступінь та повнота опрацьованої законодавчої бази. Зауважимо, що спочатку мають бути визначені статті Конституції України, що регулюють правовідносини певної законодавчої сфери; кодекси, окремі закони та інші нормативно-правові акти. При згадуванні джерел чи праць окремих дослідників доцільно вказувати посилання на них післятекстуальним способом із вказанням тільки номеру списку літератури.

Студент повинен простежити основні етапи у дослідженні обраної проблеми з самого початку, а проаналізувавши його, сказати, що нового доклав той чи інший дослідник у розробку порушеної проблеми.

Далі автор дипломної роботи визначає предмет і об'єкт дослідження. Об' єкт − це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію і є обраними для вивчення.

Предмет − це процес або явище, що міститься у межах об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, котра є предметом дослідження.

Виходячи з усього попереднього сказаного щодо теми, автор говорить про мету та завдання свого дослідження, його методологічні засади, основні методичні прийоми і наукову новизну.

Мета дослідження (тобто чого прагне досягти студент у своїй роботі) визначається дуже стисло (в межах буквально одного абзацу - речення). Після цього вказуються конкретні завдання, які випливають з мети (4 − 6 завдань). Завдання наукового дослідження є частиною мети, її конкретизацією і складають наперед визначений, запланований для практичного виконання обсяг робіт. Формулювання завдань зазвичай роблять у формі перерахування:

− дослідити..

− охарактеризувати..

− проаналізувати…

− показати роль...

− визначити ...

Серед методів наукового дослідження можна виділити дві основні групи: загальнонаукові − порівняльно-історичний, ретроспективний, синтезу, аналізу, порівняльний, узагальнюючий; та спеціальні − порівняльно-правовий, діалектичний, статистичний та ін.

Нарешті, зазначається наукова новизна дослідження, в якій автор пропонує власні рекомендації, пропозиції, систему подальшого розв′язання та удосконалення розглядуваної проблеми.

Практичне значення роботи розкриває можливості використання результатів дослідження у певній галузі права. За можливості автор вказує апробацію дослідження в матеріалах власних тез, доповідей та статей, що мали місце на студентських наукових конференціях.

Структура роботи розкриває основні структурні компоненти і вказується загальний обсяг роботи (кількість аркушів).