- •Тема 1. Агроекологія - наукова основа сталого
- •1.Завдання та методи досліджень агроекології
- •2. Історичні етапи розвитку агроекології
- •3. Основні екологічні проблеми землеробства
- •4. Агроекологічні основи стійкого розвитку агропромислового комплексу
- •1.Завдання та методи досліджень агроекології
- •2. Історичні етапи розвитку агроекології
- •1. Проблема «монокультура - плодозміна».
- •Проблема погіршення водно-повітряного режиму грунтів за рахунок переущільнення.
- •Проблема погіршення поживного режиму грунтів за рахунок розбалансованого удобрення.
- •Проблема зростання екотоксикологічного навантаження в агроекосистемах.
- •Проблема порушення окисно-відновних умов агроекосистеми.
- •Проблема засолення ґрунтів.
- •Проблема антропогенного прискорення ерозійних процесів ґрунтового покриву.
- •4. Агроекологічні основи стійкого розвитку агропромислового комплексу
- •Тема 2. Організація та принципи функціонування агроекосистеми
- •1. Агроекосистема та її місце в біосфері
- •2.2. Класифікація агроекосистем
- •2.3. Основні принципи та екологічні закони функціонування агроекосистеми
- •2.4. Екологічні чинники агроекосистеми
- •2.5. Особливості взаємовідносин організмів у агробіоценозах
- •2.6.Природно-географічна характеристика умов формування агроекосистем України
- •Контрольні запитання і завдання
- •3. Клімат агроекосистеми
- •3.1.Основи біокліматології
- •3.2. Кліматичні чинники та їх вплив на організми агроекосистеми
- •1. Сонячна радіація.
- •2. Тепло.
- •3. Вода.
- •1. Екологічна роль води.
- •3. Кількісний та якісний вплив води на організми.
- •3.3. Вплив кліматичних чинників на живлення та ушкодження рослин
- •3.4. Оцінювання клімату агросфери
- •Оцінювання світло- та теплозабезпеченості рослин
- •Середні багаторічні показники фар для основних
- •Потреба різних сільськогосподарських культур у сумі активних температур, °с
- •3.5. Агрокліматичне районування
- •Агрокліматичне районування помірного підпоясу за типами зволоження
- •Контрольні запитання і завдання
1. Проблема «монокультура - плодозміна».
Монокультурою називається агротехнологія, за якої на одному і тому ж полі кілька років підряд вирощується одна і та ж культура.
Екологічними наслідками монокультури є:
однобоке виснаження грунту на окремі елементи мінерального живлення;
2) накопичення спеціалізованих шкідників, збудників хвороб, зростання втрат урожаю та екологічного навантаження на агроекосистему за рахунок застосування засобів захисту рослин ;
3) накопичення насіння та органів вегетативного розмноження бур'янів, які конкурують із оброблюваними рослинами за чинники зростання та зменшують продуктивність агроекосистеми; боротьба з бур'янами здорожує виробництво та збільшує екологічне навантаження. Таким чином, при монокультурі отримання високого урожаю ускладнюється з кожним роком. Спонукає до монокультури, як правило, економічний інтерес, коли немає рівноцінної заміни культури без втрати доходів. Істотне значення можуть мати політичні обставини. Наприклад, цілина у 1950-х р.р. освоювалася під монокультуру пшениці.
Плодозміна (сівозміна) – явище, за якого реалізується послідовна зміна культур у просторі та часі.
Плодозміна в агроекосистемах моделює умови природного фітоценозу, реалізує принцип еластичного використання чинників зростання, підвищує продуктивність.
Проблема погіршення водно-повітряного режиму грунтів за рахунок переущільнення.
Переущільнення грунтів і порушення водно-повітряного режиму часто викликається агрохімічними причинами (зміною рН, засоленням грунтів та ін. факторами пептизації колоїдів). Безпосередньою причиною переущільнення є надмірне навантаження на грунтовий комплекс від сільгоспмашин і знарядь.
Проблема погіршення поживного режиму грунтів за рахунок розбалансованого удобрення.
Низькі норми та порушення технологій застосування органічних і мінеральних добрив призводять до втрати родючості грунтів.
Проблема зростання екотоксикологічного навантаження в агроекосистемах.
Порушення технології застосування пестицидів призвело до їхньої акумуляції у грунтах, водах і т.д, що негативно впливає на біологічну активність, порушує біотичні взаємовідносини в агроекосистемі та прилеглих природних екосистемах. Іще однією причиною росту екотоксикологічного навантаження в агроекосистемі є привнесення забруднюючих речовин повітряними шляхами, зрошуваними водами та неякісними органічними добривами на основі осадів стічних вод та інших відходів.
Проблема порушення окисно-відновних умов агроекосистеми.
Проблема виявляється у прогресуючому збільшенні площ ґрунтів з низьким рН ґрунтового розчину (кислих). Найчастіше причинами цієї проблеми є необґрунтовані системи застосування мінеральних добрив за хімічними формами (гідролітично кислі) та зменшення обсягів вапнування ґрунтів.
Проблема засолення ґрунтів.
Проблема виникла внаслідок недостатньо обґрунтованих поливних норм на ґрунтах Степу і Лісостепу, які характеризуються ознаками реліктового засолення та низького рівня дренованості, що і зумовило вторинне засолення.