Контрольні запитання і завдання
Що таке «агроекосистема» та які принципи її функціонування?
Назвіть основні ранги, типи і види агроекосистем?
До якого рангу, типу та виду агроекосистем буде належати поле, зайняте сільськогосподарським посівом?
Які особливості взаємовідносин організмів у агрофітоценозах?
Які типи едифікаторів існують у агрофітоценозах та за якою ознакою вони розподіляються?
Охарактеризуйте особливості зооценозу агропромислової агроекосистеми та основні фактори його впливу на пасовищну агроекосистему.
Що таке «екологічний чинник» та за якими ознаками він класифікується?
Сформулюйте основні екологічні закони та поширте їхню дію на агроекосистему.
Охарактеризуйте основні відміннисті умов формування агроекосистем Полісся, Лісостепу, Степу, Українських Карпат та Гірського Криму.
3. Клімат агроекосистеми
3.1.Основи біокліматології
Ріст, розвиток і урожайність сільськогосподарських культур істотно залежать від кількості сонячного світла, тепла і вологи, особливостей клімату та погодних умов. Розміщення галузей сільського господарства, зон вирощування сільськогосподарських культур, спеціалізація господарств, системи машин і знарядь, які використовують у сільському господарстві, строки проведення польових робіт, технології значною мірою визначаються кліматом і погодою.
Клімат – це багаторічний режим погоди, характерний для даної місцевості, зумовлений кількістю сонячної радіації, її перетвореннями у верхньому шарі земної поверхні та пов'язаних із ними циркуляцій атмосфери й океанів.
Погодою називають фізичний стан атмосфери в певний момент або інтервал часу, який характеризується сукупністю метеорологічних елементів (величин) і атмосферних явищ.
Метеорологічні величини – це кількісні характеристики стану атмосфери (температура, вологість повітря, швидкість і напрямок вітру, кількість і товщина хмар, інтенсивність опадів, потік радіації і тепла та ін.).
Атмосферне явище є фізичним процесом, який супроводжується різкою (якісною) зміною стану атмосфери (туман, ожеледь, роса, опади, пилова буря, хуртовина тощо).
Рис.3.1. Схема класифікації основних категорій метеорології
Агрокліматологія розвивається як галузь кліматології у тісному зв’язку з іншою прикладною галуззю – біокліматологією – наукою, яка вивчає чинники, що визначають поширення, функціонування та чисельність організмів у середовищі.
Теоретичною основою біокліматології є принцип єдності організму і навколишнього середовища, сформульований І.М. Сєченовим (1861), згідно якого живий організм тісно пов'язаний зі своїм оточенням через процеси обміну матерією й енергією, і цей зв'язок двосторонній.
Кліматичні чинники поділяють на основні та другорядні.
Основні кліматичні чинники середовища здійснюють безпосередній і прямий вплив на рослини через ґрунт або атмосферу протягом усього періоду життя і на всій території (світло, тепло, волога).
Другорядні кліматичні чинники (вітер, хмарність, туман тощо) відіграють допоміжну роль, коригують дію основних чинників і впливають лише в окремі періоди і на невеликих територіях. Наприклад, вітер послаблює згубну дію приморозків, хмарність зменшує охолодження ґрунту вночі.
Більшість кліматичних чинників діє на організми градієнтно, тобто інтенсивність чинника визначає екологічну реакцію організмів.