
- •1. Предмет загальної теорії держави і права.
- •2. Методологія загальної теорії держави і права.
- •3. Функції науки загальної теорії держави і права.
- •5. Поняття, ознаки і сутність держави.
- •7. Форма державного правління.
- •9. Державний (державно-правовий) режим.
- •11. Форми і методи здійснення функцій держави.
- •12. Види функцій держави.
- •1. За значенням для нормального функціонування і розвитку держави функції держави поділяються на основні й неосновні.
- •2. За сферами діяльності держави — внутрішньої або зовнішньої — її функції поділяються на внутрішні і зовнішні.
- •3. З точки зору тривалості здійснення в часі державних функцій є:
- •13. Поняття та елементи механізму держави.
- •14. Державний апарат
- •15. Органи держави: поняття і види
- •3. За способами створення:
- •6. За часом функціонування:
- •16. Поняття народовладдя та форми його здійснення.
- •17. Походження права.
- •18. Форми (джерела ) права.
- •19. Характеристика форм права.
- •20. Правовий звичай.
- •21. Правовий прецедент. Правова доктрина.
- •22. Поняття системи нормативної регламентації суспільних відносин.
- •23. Поняття, основні ознаки та види соціальних норм.
- •24. Поняття і основні ознаки права.
- •25. Сутність і зміст права.
- •26. Взаємодія права з іншими соціальними нормами.
- •27. Поняття і ознаки правової системи, співвідношення її із соціальною системою.
- •28. Структура правової системи.
- •29. Типи (сім'ї) правових систем світу.
- •4. Релігійний тип (сім'я) правових систем:
- •5. Традиційний тип (сім'я) правових систем:
- •31. Англо-американський тип (сім'я) правових систем: поняття, ознаки. Особливості правових систем Англії і сша.
- •33. Релігійний тип (сім'я) правових систем: поняття та основні ознаки.
- •34. Мусульманське право: поняття, ознаки, місце в сучасних правових системах арабських та інших країн.
- •35. Поняття і ознаки норми права.
- •36. Види норм права.
- •37. Спеціалізовані (нетипові) норми права.
- •38. Структура норми права і норми-розпорядження.
- •39. Поняття, основні ознаки і структура системи права.
- •40. Предмет і метод правового регулювання як підстава формування системи права.
- •41. Публічне і приватне право.
- •42. Матеріальне і процесуальне право як підсистеми права.
- •43. Галузь права.
- •44. Інститут і підгалузь права.
- •45. Система законодавства. Співвідношення системи права і системи законодавства.
- •46. Поняття галузі та інституту законодавства.
- •47. Структура системи законодавства. Види галузей законодавства.
- •48. Поняття і форми систематизації нормативно-правових актів.
- •49. Поняття правотворчості, її відмінність від законотворчості.
- •50. Принципи і функції правотворчості.
- •51. Види правотворчості держави.
- •52. Види правотворчості громадянського суспільства.
- •53. Судова правотворчість – особливий вид правотворчості.
- •54. Поняття та ознаки правовідносин.
- •1. Становлять різновид суспільних відносин, соціальний зв'язок.
- •55. Склад (структура) правовідносин.
- •56. Суб'єкти правовідносин.
- •58. Правосуб'єктність юридичних осіб.
- •59. Об'єкти правовідносин.
- •60. Види правовідносин.
- •61. Юридичний факт.
- •62. Поняття законності.
- •63. Принципи законності.
- •64. Вимоги законності.
- •65. Гарантії законності.
- •66. Поняття правопорядку.
- •67. Функції та принципи правопорядку.
- •68. Поняття, ознаки і види правової поведінки.
- •69. Правомірна поведінка.
- •70. Причини нестабільності правомірної поведінки.
- •5. Юридичні:
- •71. Склад і види правомірної поведінки.
- •72. Поняття і ознаки правопорушення.
- •73. Склад правопорушення.
- •74. Види правопорушень.
- •75. Зловживання правом.
- •76. Поняття і ознаки юридичної відповідальності.
- •77. Принципи і функції юридичної відповідальності.
- •1). Правоохоронна:
- •2). Виховна:
- •78. Види юридичної відповідальності залежно від галузевої структури права.
- •79. Підстави і стадії юридичної відповідальності.
- •80. Поняття тлумачення норм права.
- •81. Способи (методи) тлумачення норм права.
- •82. Види тлумачення норм права за суб'єктами.
- •83. Види тлумачення норм права за обсягом їх змісту.
- •84. Поняття і основні форми реалізації норм права.
- •85. Поняття і ознаки правозастосування.
- •86. Основні вимоги до правильного застосування норм права.
- •1. Законності (належного додержання законних процедур):
- •2. Обґрунтованості:
- •4. Справедливості:
- •87. Поняття і ознаки акта застосування норм права.
- •88. Види актів застосування норм права.
- •89. Прогалини в праві і способи їх усунення.
- •90. Поняття правосвідомості. Структура правосвідомості.
5. Поняття, ознаки і сутність держави.
Держава є одним із найскладніших суспільних явищ. Але в різні часи навіть саме поняття держави визначали по-різному. За далекої античності видатний давньогрецький учений і філософ Аристотель визначав державу як зосередження всіх розумових та моральних інтересів громадян. Давньоримський політичний діяч, оратор і письменник Цицерон розумів державу як союз людей, об'єднаних ідеями загальної корисності та справедливості. У вітчизняному правознавстві довгий час панував класовий підхід до оцінки всіх соціальних явищ.
В сучасному розумінні держава — це особлива політико-територіальна організація, що має суверенітет, спеціальний апарат управління й примусу і здатна надавати своїм велінням загальнообов'язкової сили.
Держава має ряд ознак, які принципово відрізняють її від усіх інших соціальних організацій — політичних партій, професійних спілок, релігійних організацій, органів місцевого самоврядування, інших об'єднань громадян. До таких основних ознак держави відноситься те, що вона:
є офіційним представником усього суспільства і виступає від його імені як
всередині країни, так і за її межами;
має політичний характер, тобто основним її призначенням є здійснення
владних, управлінських функцій у суспільстві. Ці функції реалізуються в діяльності спеціальних структур, які виступають від імені держави і називаються державними органами (державним апаратом);
організовує поділ населення за територіальною ознакою. Держава не може
існувати без певної території, тобто визначеної кордонами держави частини земної поверхні, на якій веління даної держави є загальнообов'язковими для всіх, хто на ній перебуває;
єдиний у суспільстві суб'єкт, що володіє суверенітетом, який слід розуміти
як верховенство, незалежність, єдність та неподільність державної влади;
організовує і здійснює збирання податків. Функціонування держави,
утримання й діяльність державного апарату вимагають певних коштів. Ці кошти формуються шляхом встановлення і збирання податків, тобто обов'язкових платежів, що стягуються державою з громадян та організацій до державного бюджету. Одержані таким чином кошти використовуються державою у відповідності з потребами усього суспільства;
має свою офіційну символіку. Державні символи — це встановлені
конституцією або спеціальними законами особливі розпізнавальні знаки конкретної держави, які уособлюють її суверенітет. Конституція України (стаття 20) встановлює такі символи нашої держави — Державний Прапор, великий і малий Державні Герби, Державний Гімн — і викладає їхню загальну характеристику.
6. (7+8+9 частково) Поняття та елементи форми держави.
У сучасній теорії держави категорія "форма держави" є однією з найбільш важливих і ємних понять. Вона має констатувати сукупність певного кола загальних ознак і взаємозв'язків, що характеризують державу як суспільний феномен.
Будучи складним поняттям, форма держави характеризує державу з погляду існуючих у ній форми правління, державного устрою та державного (державно-правового) режиму. Форма держави завжди має відповідне правове закріплення. Усі її елементи (форма правління, державний устрій, державний режим) мають правову основу — вони фіксуються в конституції, законах і підзаконних актах.