Конспект залікового лекційного заняття

з курсу «Реабілітаційна педагогіка»

магістранта Кушнір Марії Василівни

проведеного 16.03.2012 року в 201групі

спеціальності: «Соціальна педагогіка»

факультету: « Педагогіки, психології та соціальної роботи»

Тема: Загальна характеристика інвалідів (людей з обмеженими можливостями) як соціальної групи.

План

1. Основні причини інвалідизації.

2. Класифікації інвалідності.

3. Критерії визначення інвалідності.

4. Бар'єри, які ставить перед людиною інвалідність.

Тип заняття: лекція.

Мета: ознайомити студентів із причинами інвалідності , проаналізувати класифікацію інвалідності, а також розкрити критерії визначення інвалідності зокрема типологію інвалідності та визначити бар'єри, які ставить перед людиною інвалідність

Обладнання: текст лекції, роздатковий дидактичний матеріал (таблиці, схеми).

Основні структурні елементи та дозування часу:

1. Привітання, перевірка присутності студентів, ознайомлення їх з темою та планом заняття – 5 хвилин.

2. Виклад матеріалу лекційного заняття згідно з планом – 70 хвилин.

3. Підведення підсумків заняття, повідомлення студентам домашнього завдання – 5 хвилин.

Методи і прийоми ведення заняття: індуктивний метод з застосуванням механізму зворотнього зв’язку.

Хід заняття

1.Основні причини інвалідизації

Інвалідність у дітей визначається вченими як стійка соціальна дезадаптація, зумовлена хронічними захворюваннями чи патологічними станами, що різко обмежує можливість включення дитини в адекватні до її віку виховні і педагогічні процеси, у зв'язку з чим вона постійно потребує догляду та допомоги. Це значне обмеження життєдіяльності, що призводить до соціальної дезадаптації внаслідок порушень розвитку і росту дитини, здібностей до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, навчання, спілкування, трудової діяльності у майбутньому.

Фактори зовнішнього середовища є визначальними у появі хвороб, тому що вони не тільки впливають безпосередньо на організм, але й можуть викликати зміни його внутрішніх властивостей. Ці зміни у майбутньому поколінні можуть самі спричинювати хвороби (спадковість, вроджені вади).

Основними причинами інвалідизації у дітей є:

- травма під час пологів, неврологічні порушення, що виникли в період пологів;

- соматичні захворювання (онкологічні, інфекційні т таке інше);

- травми різного характеру (опіки, механічні травми і таке інше);

- вроджені патології (генетичні порушення, алкогольне ураження плоду і таке інше).

2.Класифікації інвалідності

Розрізняють такі обмеження дитячої життєдіяльності. Діти з:

• порушеннями слуху і мови (глухі, слабочуючі, логопати);

• порушеннями зору (сліпі, слабозорі);

• порушеннями інтелектуального розвитку (розумово відсталі, з затримкою психічного розвитку);

• порушеннями опорно-рухового апарату;

• з комплексними порушеннями психофізіологічного розвитку (сліпоглухонімі, ДЦП, з розумовою відсталістю та ін.);

• хронічними соматичними захворюваннями;

• психоневрологічними захворюваннями.

Показниками для інвалідності у дітей є патологічні стани, які розвиваються при уроджених, спадкових, набутих захворюваннях та після травм. Питання про встановлення інвалідності розглядаються після проведення діагностичних, лікувальних та реабілітаційних заходів. Рішення про визнання дитини (підлітка) інвалідом в Україні приймають республіканська, обласні, міські, спеціальні дитячі лікарні та відділення (ортопедо-хірургічне, відновного лікування, неврологічне, психіатричне, туберкульозне, отоларингологічне, офтальмологічне, урологічне, неврологічне та ін.). Рішення спеціалістів фіксується у картці стаціонарного хворого, консультативному висновку або витягу з історії хвороби. Консультативний висновок (витяг), видається на руки батькам (опікуну) дитини (підлітка)-інваліда для лікарсько-контрольної комісії (ЛКК) лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання дитини. Медичний висновок оформлюється ЛКК дитячих лікувально-профілактичних закладів.

За видами розрізняють вроджену та придбану інвалідність. Природжена інвалідність є результатом порушення внутріутробного розвитку плоду, а також родовою травмою; придбана інвалідність виникає в пізньому періоді після народження в результаті хвороби або травми. Великий ризик набуття інвалідності припадає від народження до трьох років.

В основі класифікації інвалідів лежать:

1. Причини, що викликали інвалідність, наприклад, природжена патологія, хвороба, травма та ін.

2. Тривалість інвалідності - тимчасова, довгострокова, постійна.

3. Характер пошкодження, наприклад, функціональна обмеженість, порушення соціальної поведінки та ін.

4. Наслідки для самої особистості - обмеження або втрата незалежності, соціальної інтеграції, професійних можливостей і таке інше.

5. Наслідки для сім'ї - необхідність догляду за інвалідом, фінансове навантаження на сім'ю, порушення соціальних зв'язків.

6. Наслідки для суспільства - необхідність фінансової підтримки, втрата працездатного члена суспільства та ін.

7. Ступінь зниження працездатності - обмеженість в самообслуговуванні, можливість участі в трудовому процесі та інше [197].

За ступенем виразності функціональні розлади підрозділяють на:

- помірно виражені;

- виражені;

- значно виражені.

Види відхилень у здоров'ї

Види відхилень	Сутність відхилення
Фізичні	хронічні соматичні захворювання; інфекційні захворювання.
Психічні	Тимчасові чи постійні відхилення в психічному розвитку людини (порушення мови; пошкодження мозку; порушення розумового розвитку; затримка психічного розвитку; психопатії).
Складні	Поєднують в собі фізичні та психічні відхилення (дитячий церебральний параліч тощо).
Важкі	Таке поєднання фізичних та психічних відхилень при яких оволодіння освітою в обсязі державних стандартів є неможливим (ідіотія, аутизм тощо).