Тема 2 Митна політика, її сутність та форми
1. Зовнішньоекономічна діяльність як основа митної політики держави.
2. Митна політика держави та підходи до її трактування
3. Організаційно-правова основа реалізації митної політики.
4. Характеристика форм митної політики
1. Зовнішньоекономічна діяльність як основа митної політики держави
На відміну від внутрішньогосподарської діяльності, вихід на зовнішній ринок передбачає більш жорсткі вимоги до укладання міжнародних комерційних угод, що потребує оволодіння технікою міжнародних розрахунків, уміння вибирати партнерів, визначення вартості контрактів, виконання строків та вимог до якості взаємних поставок, знання всіх нюансів підприємництва у сфері ЗЕД.
Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:
- фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;
- юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності;
- об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;
- структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення, тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;
- спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;
- інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.
З метою ефективного проведення в життя митної політики України в частині захисту її економічних інтересів, посилення митного контролю за здійсненням ЗЕД суб’єктів господарювання запроваджено обов’язковий облік суб’єктів ЗЕД. Митні органи забезпечують ведення обліку суб’єктів ЗЕД, які здійснюють переміщення товарів через митний кордон України. Обліку в митному органі підлягають суб'єкти ЗЕД, які знаходяться в зоні діяльності цього митного органу незалежно від форми власності. Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності при необхідності здійснювати митне оформлення будь-яких вантажів до моменту здійснення митного оформлення повинен звернутись до митного органу за місцем своєї державної реєстрації і стати на облік. Тобто постановка на облік проводиться за місцем розташування суб’єкта ЗЕД.
Відсутність облікової картки суб'єкта ЗЕД є підставою для відмови у митному оформленні вантажів.
Для ведення обліку суб'єкту ЗЕД потрібно подати в митницю оригінали та завірені копії документів згідно з законодавчо затвердженим переліком.
Перелік документів, що подаються суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності до митних органів України при обліку:
Установчі документи:
рішення власника майна або уповноваженого ним органу про створення суб'єкта ЗЕД. Якщо власників або уповноважених ними органів два і більше, такими рішеннями є установчий договір;
статут підприємства (якщо відповідно до законодавства це необхідно для створюваної організаційної форми суб'єкта підприємництва), (реєструється в органах виконавчої влади).
Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності у виконавчому комітеті міської, районної в місті Ради або в районній, міській міст Києва і Севастополя державній адміністрації за його місцезнаходженням (місцем проживання); свідоцтво про реєстрацію представництва іноземного суб'єкта господарської діяльності в Україні.
Довідку органів статистики про занесення суб'єктів підприємницької діяльності - юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) та присвоєння кодів території – КОАТУУ (Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України), форми власності – ЗКФВ (Загальний класифікатор форм власності).
Довідку уповноваженого банку про наявність гривневого та (або) валютного рахунків, прізвище, ім'я, по батькові головного бухгалтера підприємства, №№ телефонів.
Наказ по підприємству про призначення відповідальних працівників за роботу з митницею, їх прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані, зразки підписів, зразок печатки, яка використовується при оформленні документів в митних органах.
Крім зазначених документів суб’єкт ЗЕД подає два примірники облікової картки. Облікова картка повинна бути заповнена з використанням комп'ютера.
Посадова особа митного органу, яка займається постановкою суб’єкта ЗЕД на облік звіряє копії з оригіналами поданих документів та завіряє обидва примірники "Облікової картки суб'єкта ЗЕД" особистою номерною печаткою, після чого один примірник картки залишає в справах митниці разом з копіями поданих на облік документів, а другий - видає на руки заявникові, як свідоцтво про облік в митних органах.
Оригінали документів повертаються суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності. Інформація по обліковій картці вноситься до Єдиної автоматизованої Інформаційної системи (ЄАІС) ДМСУ та їй присвоюється порядковий номер.
Обліковий номер, будується за схемою: код митного органу (5 цифр)/порядковий номер вантажного відділу (1 цифра) /останні дві цифри року обліку в митному органі/ порядковий номер облікової картки (5 цифр), наприклад:
40300/2/11/00001
Нумерація здійснюється в хронологічному порядку по мірі подання суб'єктами ЗЕД документів на облік за принципом наростання номерів протягом року
Облікова картка учасника ЗЕД обліковується в окремому журналі. Засобами електронно-обчислювальної техніки відомості про суб'єкта ЗЕД вносяться до електронної бази даних за допомогою спеціальної комп'ютерної програми. Дані про облік суб'єкта ЗЕД щотижнево передаються до територіального інформаційно-аналітичного митного управління ДМС України.
Відповідальність за достовірність заявлених в обліковій картці відомостей несе керівник підприємства, на яке оформлена картка. Відповідальність за наявність вказаних у обліковій картці відомостей несе інспектор митниці, що здійснює облік.
Організація зовнішньоекономічної діяльності передбачає наявність певних форм організації комерційної діяльності з погляду поступовості проникнення суб’єктів ЗЕД на закордонні ринки.
На території України згідно з Законом "Про зовнішньоекономічну діяльність" запроваджуються такі правові режими для іноземних суб'єктів господарської діяльності:
- національний режим, який означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності мають обсяг прав та обов'язків не менший, ніж суб'єкти господарської діяльності України. Національний режим застосовується щодо всіх видів господарської діяльності іноземних суб'єктів цієї діяльності, пов'язаної з їх інвестиціями на території України, а також щодо експортно-імпортних операцій іноземних суб'єктів господарської діяльності тих країн, які входять разом з Україною до економічних союзів;
- режим найбільшого сприяння, який означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності мають обсяг прав, преференцій та пільг щодо мит, податків та зборів, якими користується та/або буде користуватися іноземний суб'єкт господарської діяльності будь-якої іншої держави, якій надано згаданий режим, за винятком випадків, коли зазначені мита, податки, збори та пільги по них встановлюються в рамках спеціального режиму, визначеного нижче. Режим найбільшого сприяння надається на основі взаємної угоди суб'єктам господарської діяльності інших держав згідно з відповідними договорами України та застосовується у сфері зовнішньої торгівлі;
- спеціальний режим, який застосовується до територій спеціальних економічних зон згідно із статтею 24 цього Закону, а також до територій митних союзів, до яких входить Україна, і в разі встановлення будь-якого спеціального режиму згідно з міжнародними договорами за участю України відповідно до статті 25 цього Закону.
В Україні згідно з цим Законом запроваджуються такі правові режими для товарів, що імпортуються з держав - членів Світової організації торгівлі (далі - СОТ):
національний режим, який означає, що стосовно імпортованих товарів походженням з держав - членів СОТ надається режим не менш сприятливий, ніж для аналогічних товарів українського походження щодо податків, зборів, встановлюваних законами та іншими нормативно-правовими актами правил та вимог до внутрішнього продажу, пропозиції до продажу, купівлі, транспортування, розподілу або використання товарів, а також правил внутрішнього кількісного регулювання, які встановлюють вимоги щодо змішування, переробки або використання товарів у певних кількостях чи пропорціях;
режим найбільшого сприяння, який стосується мит, митних зборів, методів стягнення таких мита і зборів, правил і формальностей у зв'язку з імпортом і означає, що будь-яка перевага, сприяння, привілей чи імунітет, які надаються стосовно будь-якого товару, що походить з будь-якої держави, повинні негайно і безумовно надаватися аналогічному товару, який походить з території держав - членів СОТ або держав, з якими укладено двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння.
Виключення щодо режиму найбільшого сприяння в формі преференцій можуть бути зроблені для товарів, що походять з держав, з якими Україна уклала угоди про вільну торгівлю або митний союз чи проміжні угоди, що у майбутньому призведуть до створення зон вільної торгівлі або митних союзів у межах розумного періоду часу (10 років), чи угоди про прикордонну торгівлю та застосування генеральної системи преференцій.