6. Домашнє завдання

Характеризувати образи драми.' Аналізувати композицію твору.

Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення про прототип образу Нори.

VII. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон*

Закінчіть речення:

• Я не вірю, що...

• Мені сподобалася думка про те... Я думаю, що в наш час...

Тема. Новаторство драматурга Генріка Ібсена, художні особливості його твору «Ляльковий дім». Роль письменника в розвитку нової європейської драматургії («ібсенізм»)

Мета: повторити й узагальнити вивчене; допомогти учням усвідомити новаторські риси у творчості драматурга, художні особливості п'єси; розвивати аналітичне, образне мислення, уміння ви­словлювати свої думки та толерантно їх відстоювати, наводячи цитати й приклади з тексту; виховувати повагу до людської гідності, особистості, прагнення до самовдосконалення. Обладнання: портрет письменника; видання твору; ілюстрації до нього. Тип уроку: систематизація й узагальнення вивченого.

ХІД УРОКУ

1. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. «Чоловік і жінка, немов цар і цариця, увінчані кожен своєю ко­роною. І він, і вона правлять своїм світом посеред роду людського. У кожного з них — свої особливі права. Чоловік — це зовнішній бік світу, а жінка — вну­трішній, прихований, чоловік завойовує і підкоряє, а жінка як невичерпне під­земне джерело, яке дає силу дереву життя»,— говорив мудрець Еліягу Кі. Ми можемо з цим погоджуватися чи не погоджуватися, але всі, напевне, визнають ту істину, що чоловік і жінка — рівноправні представники роду людського, які не можуть обійтися одне без одного. Тому несправедливо, коли хтось когось ува­жає істотою нижчого сорту, рангу.

Це довела ібсенівська героїня Нора, яка різко виступила проти свого при­ниження як людської особистості, незважаючи на традиції та існуючу мораль. «Ляльковий дім» їй не підійшов. Про це та багато іншого — сьогодні на уроці.

2. Оголошення теми й мети уроку

III. Повторення, систематизація й узагальнення вивченого

1. Повідомлення учня про прототип образу Нори

— Образ Нори має цілком реальний прототип — дансько-норвезьку пись­менницю Лауру Кілер (1849-1932). Під впливом ібсенівської п'єси «Бранд» 19-річна дівчина написала книжку «Дочки Бранда», яка вийшла 1869 року під псевдонімом. Ібсен познайомився з Лаурою і порадив їй зайнятися літературою; між ними зав'язалася дружба.

Лаура одружилася з кохання, але її неврівноважений чоловік болісно сприй­мав нестачу грошей. Дружина намагалася захистити його від матеріальних проблем і, коли він захворів, звернулася по допомогу до свого багатого батька, однак той відмовив дочці. Тоді вона, таємно від усіх, позичила гроші в одному з норвезьких банків, а поручився за неї впливовий друг.

Коли були витрачені й ці гроші, Лаура позичила знову, але не змогла повер­нути борг вчасно. У відчаї жінка хотіла видати фальшивий вексель, та вчасно схаменулася.

Згодом про все дізнався чоловік, який спочатку співчував Лаурі, а потім під впливом родичів, друзів та знайомих різко змінив своє ставлення до дружини й почав вимагати розлучення. Дітей у неї відібрали, а її оголосили психічно хво­рою. (Пізніше, на прохання чоловіка, Лаура повернулася і в сім'ю, і в літературу.)

Нора і Лаура мають багато спільного, але є й істотна різниця: Нора сама йде з дому, сама протиставляє себе суспільству — це її свідоме рішення.

2. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

Які повороти сюжету можливі (інші ситуації, відмінні від авторської)?