4. Синэкология

4.1 Біоценоз

(Biocenosis,Biocenose) Від греч. bios - життя + koinos - загальний

Біоценоз - взаємозалежна сукупність мікроорганізмів, рослин, грибів і тварин, що населяють більш-менш однорідну ділянку суши або водойми. По систематичних ознаках біоценоз ділиться на фітоценоз, зооценоз і микробоценоз. Функціонально біоценоз ділиться по щаблях екологічної піраміди на групи організмів: продуцентів, консументов і редуцентов, об'єднаних трофічними зв'язками. Структурно біоценоз діляться на обрії, шари, яруси, пологи, меротопы. Біоценоз характеризується біомасою й біологічною продуктивністю. Разом з біотопом біоценоз становить біогеоценоз. Термін «Б.» був запропонований німецьким біологом К. Мебиусом (1877). Б. - комплекс організмів біогеоценозу, що формується в результаті боротьби за існування, природного добору й інших факторів організми стають субстратом для інших (топические зв'язку), створюють необхідний мікроклімат і т.п. Часто можна простежити в Б. групи видів, пов'язані з певним видом і цілком залежні від останнього (консорции).

Для Б. характерний поділ на більше дрібні підлеглі одиниці - мероценозы, тобто закономірно, що складаються комплекси, що залежать від Б. у цілому (наприклад, комплекс мешканців гниючих дубових пнів у діброві). Якщо енергетичним джерелом Б. служать не автотрофи, а тварини (наприклад, кажани в Б. печер), то такі Б. залежать від припливу енергії ззовні і є неповноцінними, представляючи в сутності мероценозы. У Б. можна виділити й інші підлеглі угруповання організмів, наприклад синузии. Для Б. також характерний поділ на угруповання організмів по вертикалі (яруси Б.). У річному циклі в Б. змінюються чисельність, стадії розвитку й активність окремих видів, створюються закономірні сезонні аспекти Б.

Б. - діалектично, що розвивається єдність, що міняється в результаті діяльності вхідних у нього компонентів, внаслідок чого відбуваються закономірні зміна й зміна Б. (сукцесії), які можуть приводити до відновлення різко порушених Б. (наприклад, лісу після пожежі й т.п.). Розрізняють насичені й ненасичені Б. У насиченому Б. всі екологічні ніші зайняті, і вселення нового виду неможливо без знищення або наступного витиснення якого-небудь компонента Б. Ненасичені Б. характеризуються можливістю вселення в них нових видів без знищення інших компонентів. Можна розрізняти первинні Б., що зложилися без впливу людини (цілинний степ, незайманий ліс), і вторинною, зміненою діяльністю людини (лісу, що виросли на місці зведених, населення водоймищ). Особливу категорію представляють агробіоценози, де комплекси основних компонентів Б. свідомо регулюються людиною. Між первинними Б. і агробіоценозами є вся гама переходів. Вивчення Б. важливо для раціонального освоєння земель і водних просторів, тому що тільки правильне розуміння регулятивних процесів у Б. дозволяє людині вилучати частина продукції Б. без його порушення й знищення.

4.2 Біогеоценоз

Для розуміння сутності поняття біогеоценоз доцільно почати вивчення питання з визначень рослинного співтовариства й біоценозу.

На екологічно однорідних територіях формуються певні сукупності рослин. Вхідні в їхній состав види не просто спільно ростуть, але між ними існує взаємовплив, здійснюване як прямо (специфічні виділення, затінення й т.д.), так і побічно (конкуренція за їжу, вологу й світло). Ця спільність видів складається в результаті боротьби за існування на основі екологічних особливостей рослин у конкретних умовах середовища. У подібних екологічних умовах ці сполучення рослин повторюються. Так, у лісовій зоні на піщаних ґрунтах звичайно розвиваються соснові ліси, на глинистих - ялинові.

Таким чином, рослинним співтовариством називається історично сформована стійка сукупність рослин на однорідній ділянці території, що характеризується певними взаєминами рослин один з одним і з умовами середовища, Рослинне співтовариство характеризується певним видовим составом.

Встречающиеся у великій кількості й види, що займають більшу площу, грають у співтоваристві провідну роль і називаються домінантами.

Одні рослини створюють для інших (биотический фактор) екологічні умови, тому види одного співтовариства розрізняються по своїй екології.

Рослинне співтовариство пов'язане із тваринами, що живуть у ньому.

Дерева й трави, що утворять ліс, і живуть у ньому тварини, птахи, незліченні комахи, гриби, бактерії й водорості, що живуть у ґрунті,- усі об'єднані між собою круговоротом речовин і енергії, що здійснюється через харчові й інші зв'язки.

Рослинне співтовариство разом з його мешканцями утворять біоценоз. Біоценози мають певний видовий состав і біомасу - загальна кількість живої органічної речовини, виражена в одиницях маси. Біоценози існують у нерозривному зв'язку з абиотической середовищем.

Біоценоз і його середовище перебування (відповідна ділянка земної поверхні з його атмосферою, ґрунтом і водним режимом) являють собою біогеоценоз. Границі біогеоценозу збігаються із границями рослинного співтовариства, що є його основою. Биотические (авто - і гетеротрофні організми) і абиотические (клімат, ґрунти, водний режим) компонента біогеоценозу зв'язані взаємодією, що здійснюється в процесі обміну речовин і енергії. Популяції організмів одержують із середовища необхідні для підтримки життя ресурси, виділяючи продукти життєдіяльності, що відтворять середовище. Біогеоценоз функціонує як цілісна система, що самовідтворюється.

Поняття про біогеоценоз уведено академіком В.Н. Сукачевым в 1940 р. Біогеоценоз - це однорідна ділянка земної поверхні з певним составом живих (біоценоз) і відсталих (приземный шар атмосфери, сонячна енергія, ґрунт і ін.) компонентів, об'єднаних обміном речовин і енергії в природний комплекс. Поняття «біогеоценоз» одержало поширення головним чином у вітчизняній літературі; за рубежем частіше використовується термін «экосистема».