
- •Міністерство освіти і науки України
- •Електроніка та мікросхемотехніка конспект лекцій
- •Тема 1. Електроніка. Її одержання та застосування
- •1.1. Визначення
- •1.1.1. Фізична електроніка
- •1.1.2. Мікроелектроніка
- •1.1.3. Технологія виробництва дискретних напівпровідникових приладів і іс
- •1.2. Історичний огляд
- •1.2.1. Фізична електроніка і мікроелектроніка
- •1.2.2. Напівпровідникові і електровакуумні прилади, що передували транзистору
- •1.2.3. Історичний огляд з часу винаходу транзистора
- •Концептуальна діаграма розвітку електроніки
- •1.3. Сучасний стан електроніки
- •Моделі структур напівпровідників
- •1.4. Модель ковалентного зв'язку
- •1.4.1 Кристалічна решітка
- •Електрони і дірки
- •1.5. Модель енергетичних зон
- •Проста модель енергетичних зон
- •Тема 2. Напівпровідникові прилади
- •2.1. Принцип дії пп діодів
- •2.2. Фізичне значення параметрів діода
- •Тема 3. Випрямляючи та перетворювачі пристрої
- •Тема 4. Біполярні транзистори
- •Тема 5. Польові транзистори
- •Тема 6. ПідсилювачІ електричних сигналів
- •Тема 7. Основи мікроелектроніки і мікро схемотехніки
- •Тема 8. Аналогова мікросхемотехніка
- •Тема 9. Цифрова мікро схемотехніка Операції з|із| двійковими числами
- •Перетворення
- •Аналітично функції, які реалізуються логічними елементами, виражаються так:
- •Тема 10. Комбінаційна мікро схемотехніка
- •Шифратори і дешифратори.
- •Тема 11. Послідовна інтегральна мікро схемотехніка
- •Тема 12. Електронна схемотехніка
Тема 11. Послідовна інтегральна мікро схемотехніка
До послідовних схем відносяться ІС, що містять елементи пам’яті, які здатні зберігати двійкову інформацію. У всіх послідовних ИС використовуються елементи пам'яті, як які звичайно служать бістабільні осередки БО або тригери різних типів.
Основними типами послідовних ИС, а також схем, які входять а склад БІС і СБИС є лічильники, регістри і генератори чисел.
Регістром називається функціональний вузол, який виконує зберігання операндів і їх зрушення на певне число розрядів.
Генератори чисел – це числова послідовність _ вузол, який формує на виходах задану послідовність двійкових чисел.
Лічильником називається послідовний пристрій, призначений для рахунку вхідних імпульсів і фіксації їх числа в двійковому коді.
Робота лічильників характеризується статичними та динамічними параметрами. Основним статичним параметром лічильника є модуль рахунку М, який характеризує максимальне число імпульсів, після приходу якого лічильник встановлюється в початковий стан.
До динамічних параметрів, які характеризують швидкодію лічильника, відноситься час встановлення вихідного коду, визначуваний тривалістю часового інтервалу між моментами подачі вхідного сигналу і встановлення нового коду на виході.
Лічильники класифікуються по наступних параметрах.
По значенню модуля рахунку лічильники підрозділяють на:
двійкові
-
модуль рахунку яких рівний цілому
ступеню числа 2
;
двійково-кодовані - в яких модуль рахунку може приймати будь-яке значення, не рівне цілому ступеню числа 2.
По напряму рахунку лічильники підрозділяють на:
такі, що додають – поява імпульсу на вході такого лічильника збільшує на одиницю код числа, який в ньому зберігається;
такі, що віднімають - поява імпульсу на вході такого лічильника зменшує на одиницю код числа, який в ньому зберігається ;
реверсивні - лічильники, які залежно від комбінацій вхідних сигналів можуть працювати як в режимі зменшення, так і в режимі збільшення кода , який зберігається, на одиницю.
За способом організації міжрозрядних зв'язків лічильники діляться на:
лічильники з послідовним переносом, в яких перемикання тригерів розрядних схем здійснюється послідовно один за іншим;
лічильники з паралельним переносом, в яких перемикання тригерів розрядних схем здійснюється одночасно по сигналу синхронізації;
лічильники з комбінованим послідовно-паралельним переносом , в яких використовуються різні комбінації переносу.
Основним елементом лічильників є тригер, що працює в рахунковому режимі ( Т– тригер ) . Якщо декілька таких тригерів з'єднати послідовно, (рис.11.3) з'єднавши вхід кожного наступного з прямим виходом попереднього, встановити всі тригери в “0” і потім подавати на вхід С першого тригера імпульси, то робота такої схеми відбуватиметься так, як показано на рис. 11.4.
Рис.11.3
Рис.11.4.
З діаграми роботи лічильника, представленої на рис.11.4, видно, що після приходу на тактовий вхід тригера N-ого імпульсу лічильник приходить в стан, відповідний двійковому коду числа N. Тому така схема називається двійковим лічильником імпульсів. При цьому вхід С першого тригера називається входом лічильника, тригери – його розрядами, а прямі виходи тригерів – виходами лічильника.
Оскільки після приходу на вхід чергового імпульсу, записаний в лічильнику код збільшується на одиницю, режим роботи лічильника називається режимом додавання.
Якщо з'єднати входи тригерів лічильника не з прямими, а з інверсними виходами попередніх тригерів, то кожний вхідний імпульс зменшуватиме записаний в лічильник код на одиницю. Такий лічильник працює в режимі віднімання.
Для
чотирьох розрядного
лічильника, зображеного на рис.11.1.,
модуль рахунку M
= 16. Взагалі для двійкових лічильників,
що складаються з L
тригерів,
M
=
.
Якщо усередині чотирьох
розрядного лічильника ввести зв'язки
так, як показано на рис. 11.5, то він
підраховуватиме імпульси в двійковому
коді, проте модуль рахунку його стане
рівним M =
10. Такий лічильник називається
двійково-десятковим, а його схема -
декадою. Діаграма роботи декади показана
на рис.11.8.
Рис.11.5.
Лічильники в інтегральному
виконанні найчастіше виготовляються
чотирьох розрядними. На схемах вони
зображаються за допомогою умовних
графічних позначень, наприклад показаних
на мал. 11.6 і 11.7, відповідно двійкового
і двійково-десяткового лічильників.
Чотирьохрозрядні двійково-десяткові
лічильники інколи називають декадами.
Рис.11.6. Рис.11.7
Рис11.8.
Лічильник, що складається з
L послідовно
включених двійкових чотирьох розрядних
лічильників, має
.
Лічильник, що складається з L
послідовно включених
декад, має
.
Лічильники можуть виконувати
інші, окрім підрахунку імпульсів,
функції. Наприклад, вони можуть служити
для ділення частоти проходження
прямокутних імпульсів. Якщо лічильник
має модуль M, то частота
вхідних імпульсів і частота
f2
вихідних імпульсів зв'язані залежністю:
f 1 = M f 2 .