Індекс фізичного об’єму елементів використання ввп

	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Валовий внутрішній продукт	94,7	106,4	110,0	105,1	104,7	107,3	107,2	106,4	108,2	108,5	105,2	92,2	104,0
Витрати на кінцеве споживання	97,9	98,8	105,6	106,8	107,0	106,1	109,4	109,1	109,5	111,2	108,6	96,5	102,5
домогосподарств	96,6	97,1	107,3	109,5	108,5	107,7	112,5	112,2	112,2	114,3	110,6	95,2	103,0
державного управління	101,0	103,1	102,0	99,2	102,6	102,4	102,1	101,4	102,3	102,7	103,4	100,2	101,4
некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства	100,5	98,6	101,6	101,9	100,8	100,1	88,9	81,7	98,3	102,7	98,6	91,8	98,5
Валове накопичення	54,8	93,4	175,2	116,7	97,4	114,3	112,2	109,5	117,7	122,0	110,5	59,0	128,4
валове нагромадження основного капітала	87,6	106,4	118,1	110,2	102,8	113,9	112,6	110,6	118,0	121,0	110,6	85,6	106,1
зміна запасів матеріальних оборотних коштів				176,5	66,3	116,7	109,4	101,5	115,5	129,3	109,5
Чистий експорт	231,8	179,2	84,1	86,8	103,2	104,0	87,8	88,1	85,4	73,4	65,2	156,6	57,2
Експорт	101,9	111,2	109,5	104,2	110,3	112,6	111,8	106,5	107,3	106,3	100,6	95,3	107,1
Імпорт	82,6	83,0	132,4	118,7	114,6	117,3	123,3	116,6	121,3	126,2	114,8	69,6	125,6

З рис. 10 видно, що темп приросту споживання кожного року зростає, хоча в 2009 р. зменшилось, валове накопичення також має тенденцію зростання, хоча були випадки і падіння, чистий експорт постійно змінюється, але темп зростання саме експорту постійно зростає, але відповідно з кожним роком цей темп є дещо різним, і цей темп є нищим порівнянно з темпом зростання імпорту. ВВП постійно має додатній приріст, крім 2009 р., і можемо порівнюючи дані таблиці 4 сказати, що для Росії були характерними всі три типи економічного зростання за рахунок збільшення споживання, експорту та інвестицій. У 2010 р. найбільший темп зростання був саме у валового накопичення.

Рис.10. Динаміка темпів приросту ВВП за категоріями кінцевого використання

Частка секторів економіки у ВВП

За час реформ у ВВП Росії значно зменшилася частка ВДВ, створеної в галузях, пов'язаних з виробництвом товарів (промисловість, сільське господарство, лісове господарство, рибальство, будівництво, рис.11,12). Для періоду 1991 - 2009 рр.. – з 62% до 33%.

Рис.11.Валова добавлена вартість за видами економічної діяльності, пов’язана з виробництвом товарів, у % від ВВП.

Рис.12.Валова добавлена вартість у будівництві у % від ВВП

У ВВП істотно збільшилися частки ВДВ за видами діяльності «Операції з нерухомим майном», «Фінансова діяльність» і «Оптова і роздрібна торгівля» (рис.13.)

Рис.13. Зміна основних складових ВВП Росії за період 3 2002 року, млрд..руб.

Відзначимо, що частка виду діяльності «Оптова і роздрібна торгівля » у ВВП РФ значно перевищує аналогічний показник у розвинених країнах (рис. 14,15). Росія мало виробляє та створює, але дуже багато торгує.

Рис.14.Валова добавлена вартість за видами діяльності «Фінанси, кредит, страхування», «Фінансова діяльність», «Операції з нерухомим майном» у % від ВВП Росії

Рис.15.Валова добавлена вартість у % від ВВП: у сферах діяльності «Торгівля, суспільне харчування і заготівки»(лінія 1), Оптова і роздрібна торгівля: ремонт автотранспортних засобів, мотоциклів, побутових виробів і предметів особистого використання(лінія 2) в Росії; оптова і роздрібна торгівля в США(лінія 3).

У російському ВВП велика роль галузі «Видобуток корисних копалин». Але на початку століття істотно виросла і додана вартість в обробних виробництвах (рис. 16).

Рис. 16. Валова добавлена вартість у двох галузях економіки Росії

Проте не слід забувати про те, що значною мірою зростання забезпечене підгалузями, пов'язаними з переробкою нафти, газу, виплавкою металів, що створюють продукцію, велика частина якої в подальшому експортується(рис.17-19).

Рис.17. Експорт сирої нафти із Росії в 2000-2009 рр.

Рис. 18. Експорт нафтопродуктів із Росії в 2000-2009рр.

Рис. 19. Експорт природного газу із Росії в 2000-2009рр.

Аналіз графіків експорту сирої нафти, нафтопродуктів і природного газу з країни змушує прийти до наступних висновків:

1. Темпи зростання ВВП і міжнародних резервів прямо пропорційні експортними цінами на вуглеводневу сировину, а роль інших факторів у формуванні ВВП вторинна;

2. Прибуток від експорту вуглеводневої сировини різко збільшився в 2004-2008 рр.. практично виключно завдяки спекулятивному зростанню цін на світових фондових ринках. Слід підкреслити, що в 2004-2008 рр.. експорт нафти і газу з Росії не збільшувався, а скорочувався внаслідок падіння обсягів видобутку та зневаги геологорозвідкою. З цього випливає, що заслуг правлячих кіл або менеджменту нафтогазових компаній в отриманні надприбутків в принципі немає, і зростання ВВП РФ в 2004-2008 рр.. був не результатом соціально-економічної політики уряду РФ, а наслідком зовнішньоекономічної кон'юнктури.

Дефлятор ВВП 1999-2010рр.

Як можемо побачити з таблиці, то дефлятор ВВП РФ постійно зростав, але зростання відбувалось з різними темпами зростання, якщо в 1999 р. він становив 172,5%(найбільший рівень), то в 2009р. тільки 101,9 %(найменший). В 2010р. було досягнуто значення в 111,4%.

Таблиця 5

Рік	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
% до попер.періоду	172,5	137,6	116,5	115,5	113,8	120,3	119,3	115,2	113,8	118	101,9	111,4

Рівень інфляції в Росії був 9,6 відсотка у квітні 2011 року. З 1991 до 2010 року, середній рівень інфляції в Росії був 175,36 %. Максимального значення в 2333,30 відсотка було досягнуто в грудні 1992 року і рекордно низького рівня в 5,50 % у липні 2010 року.

Рис.20.Динаміка дефлятора ВВП РФ 1999-2010 рр., у % до попереднього періоду

Загальний рівень безробіття (за методологією МОТ)

З рис. 21. можемо спостерігати тенденцію зменшення безробіття починаючи з 1999р. і так тривало до 2003 р., але потім почалось невеличке збільшення, але в 2004р. уже знову починається спад, і в 2007р. було отримане значення в 4,6 млн.чоловік, але після світової фінансової кризи в 2008 р., в 2009 р. порівнянно з 2008 р. відбувається дуже різке підвищення з 4,8 млн.осіб до 6,3. Але в 2010р. ситуація починає стабілізуватися.

Рис. 21.Рівень безробіття в РФ 1999-2010 рр., млн.чоловік в середньому за період

Рис. 22.Темп зміни рівня безробіття в РФ 1999-2010 рр., % до попереднього періоду

Рівень безробіття в Росії станом у квітні 2011 р. становив 7,2 відсотка. З 1999 до 2010 року, рівень безробіття Росії становив у середньому 8,37 %.

З рис. 22. можемо побачити, що темп зростання рівня безробіття був призупинений в 2000-2003 рр., потім відбулось невеличке коливання, і спостерігаємо найвищий рівень 2009р. – 131,7%.

Коефіцієнт Джині в Росії

Коефіцієнт Джині в Росії в 1991 р. становив 26%, в ​​1992 р. - 28,9%, в ​​1994 р. - 40,9%, в ​​1998 р. - 37,9%, в ​​останні роки (2000-2010рр.) його величина складає в середньому 39%. За відносно короткий історичний період Росія за показниками соціально-економічної диференціації опинилася на одному з перших місць серед індустріальних країн. За ступенем диференціації доходів Росія примикає до групи держав, що розвиваються, про що свідчить значення коефіцієнта Джині.

Наприклад, значення коефіцієнта Джині в США становить 0,408, у Великобританії - 0,361, у Швеції - 0,250, у Японії - 0,249, у Зімбабве - 0,568, у Мексиці - 0,537, у Чилі - 0,565.

За деякими оцінками, одна шоста частина населення Росії зосередила у своїх руках 57% всіх грошових доходів і 92% доходів від власності. Модель соціальної стратифікації, що склалась сьогодні в Росії, характеризує надзвичайно диференційоване суспільство.

Ставки оподаткування

Податок на додану вартість у Росії:

• у більшості випадків, ПДВ становить 18%;

• є знижена ставка ПДВ у розмірі 10%, що стосується в основному дитячих товарів та продуктів харчування;

• ПДВ стягується за активами і послугами в Росії, а також на імпорт до Росії;

• лікарські препарати і вироби медичного призначення та технологічної продукції, що імпортується, звільняються від сплати ПДВ ;

• експорт не обкладається ПДВ;

• доходи від ліків і медичних послуг, а також доходи від страхових і банківських послуг звільняється від ПДВ;

• ПДВ повертається раз на місяць, якщо ПДВ до сплати становить більше 2 млн руб, оплата проводиться на 20-й день після поточного місяця;

• якщо ПДВ до сплати менше 2 млн руб, повернення здійснюється щоквартально, а не щомісяця.

Податок на майно Це місцевий податок стягується з рухомого і нерухомого майна, відповідно до їх залишкової балансової вартості. Максимальна податкова ставка становить 2,2%. Земля, звільняється від податку на майно.

Податок на доходи фізичних осіб

Росія має єдину ставку податку на доходи фізичних осіб. З 2010 в Росії податок виплачується в розмірі 13% на більшість індивідуальних доходів. (Нерезидентів 30%). Резиденти платять 9% від доходу у вигляді дивідендів. (Зниження за джерелом).

Нерезиденти сплачують 15% від доходу у вигляді дивідендів.

Винятки надаються за певним рівнем доходів.

Податок на прибуток

Стандартна ставка Росії податок на прибуток у 2010 році становить 20%.

Компанії платять 9% податку на доходи у вигляді дивідендів. За певних умов дивіденди, що є доходами, отримані від компаній у 50% або більше, мають право на звільнення від оподаткування.

Податок на прибуток для фізичних осіб

Людина несе відповідальність за податок на свої доходи, як працівника і на доходи як самозайнята особа. Податок буде виплачуватися на доходи, отримані в Росії і за кордоном на людину, яка відповідає поняттю "постійний житель" Росії.

Іноземний громадянин, який працює в Росії платить податок тільки на доходи, отримані в Росії.

Щоб вважатися резидентом, місце проживання повинно бути встановлено не менше 183 днів у Росії протягом 12 місяців протягом календарного року.

Роботодавець зобов'язаний віднімати кожного місяця суми податку та національного страхування з найманого працівника.

Самозайняті зобов'язані проводити авансові платежі з податку на прибуток, що буде компенсовано за подання річного звіту. У разі нового бізнесу, авансові платежі будуть розраховані на підставі оцінки бізнесу власника. Авансові платежі будуть зроблені принаймні 3 рази на рік.

Деякі платежі віднімаються з оподатковуваного прибутку, як описано нижче.

Податок на прибуток компанії

Податок на прибуток компанії складається з 2 етапів:

- Федеральний податок -2%.

- Регіональний податок - 18% (з можливим скороченням до 4,5%).

Максимальний податок на прибуток становить 20%.

Податкові ставки платежів у Росії є:

• Дивіденди 9% платежів для мешканців (15%, якщо одержувачем є іноземна юридична особа).

• Інтерес 20%.

• Роялті 20%.

Сальдо державного бюджету в 1999-2010 рр.

З таблиці 5 та графіка(рис.23.) бачимо, що для федерального бюджету РФ було характерним як позитивне, так і негативне сальдо, у 1999 р. був дефіцит бюджету, який у наступних роках був замінений на профіцит, але в 2009-2010 рр. було вже навпаки, і частка дефіциту була більшою за частку в 1999р., тобто наслідки кризи в 2008 р. були більшими за наслідки кризи в 1998 р.

Таблиця 5. Дефіцит(-)/профіцит(+) федерального бюджета

Рік	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
млрд. руб.	-51.4	102.9	272.1	150.5	227.6	730.0	1612.9	1994.1	1796.1	1707.5	-2300.0	-1811.8
% до ВВП	-1.1	1.4	3.0	1.4	1.7	4.3	7.5	7.4	5.4	4.1	-5.9	-4.0

Рис. 23. Динаміка сальдо федерального бюджету РФ 1999-2010 рр.

В 2010 р. дефіцит бюджету був дещо меншим у порівняні з 2009 р. За прогнозами в 2011р. дефіцит буде зменшений, але з 2013-2016 рр. він буде збільшуватись.

В плановому періоду прогнозується зменшення дефіцита федерального бюджету до 4% ВВП в 2011 році і 3% ВВП в 2012р. Фінансування дефіцита федерального бюджету за рахунок Резервного фонда складе в 2011 році – 39,4%, в 2012 р. – 50,4%, за рахунок сальдо державних заборгованостей і 2011 р.- 60%, в 2012р. – 49,6%.

Доходи та витрати федерального бюджету РФ 1998-2010 рр.

Звернемо увагу на те, що:

1. Доходи бюджету 2009 року дорівнюють доходам бюджету 2006 року, проте витрати бюджету 2009 року перебувають на рівні бюджету 2008 року. Аналогічна картина і з бюджетом на 2010 рік - доходи його заплановані на рівні навіть нижче рівня 2006 року, але витрати залишилися на рівні 2008 і 2009 років;

2. Неготовність уряду до зниження витрат федерального бюджету в умовах очевидного скорочення доходів призвела до дефіциту бюджету в розмірі 73,3 млрд. доларів США в 2009 році та запланованому в бюджеті 2010 року дефіциту в 87,1 млрд. доларів;

Рис. 24.Виконання федерального бюджету РФ в 1998-2009 роках і оцінка доходів та витрат відповідно до федерального бюджету РФ на 2010 р.( у перерахунку на дол..США за середньорічним курсом кожного року; на 2010 рік – відповідно оцінці 33,7 руб.за 1 дол.США).

3. Факт, що уряд віддав перевагу величезному дефіциту бюджету зниження видаткової частини пояснюється виправданою боязню зростання протестних настроїв. Дійсно, в 2004-2008 рр.. між державою і значною частиною суспільства за фактом був укладений негласний "суспільний договір", згідно з яким правлячі кола гарантували деякої частини суспільства можливості зростання доходів та рівня споживання в обмін на відмову від основних громадянських і політичних прав. Проте з 2009 року уряд виявився не в змозі беззбитково підтримувати такі гарантії, але в той же час, він не готовий і до того, щоб повернути основні громадянські і політичні права народу. Очевидно, що така ситуація триватиме тільки до вичерпання джерел компенсування бюджетного дефіциту;

4. Дефіцит бюджету компенсується фактично за рахунок таких, що різко скорочуються накопичень від експорту вуглеводневої сировини за 2004-2008 рр.. Швидкість вичерпання накопичень обернено пропорційна експортними цінами на вуглеводневу сировину. Спекулятивне зростання цін на нього з 2 кварталу 2009 року, викликане "заливанням" світових ринків ліквідністю за рішенням «великої двадцятки», дозволив відстрочити цей неминучий момент рівно на той самий строк, протягом якого ці тимчасові антикризові заходи будуть працювати.

Державний борг

Як можемо побачити з рис.25 динаміка зростання зовнішнього боргу з кожним роком змінювалась, и тільки в період з 2009 по 2010рр. можемо побачити певний спад, але не дуже великий.

Основна частина іноземної заборгованості Російської Федерації представлена ​​зобов'язаннями банків та інших секторів (90,3%), які скоротилися на 21,5 млрд. доларів США - до 425,7 млрд. доларів США.

Приріст зовнішніх зобов'язань органів державного управління та грошово-кредитного регулювання сумарно оцінювався в 13,7 млрд. доларів США. Їх обсяг на 1.01.2010 дорівнював 45,9 млрд. доларів США, а частка в сукупній заборгованості економіки зросла до 9,7%.

Рис. 25. Зовнішній борг РФ (млрд..дол.США)

Зобов'язання федеральних органів управління збільшилися на 1,3 млрд. доларів США - до 29,5 млрд. доларів США. В результаті погашення майже всієї заборгованості перед кредиторами колишнього СРСР, включаючи комерційну, в структурі суверенного боргу на нові російські запозичення приходилось 89,2%. На 1.01.2010 новий російський борг в обсязі 20.3 млрд. доларів США представлений ​​двома основними категоріями: цінними бумагами, номінованими в іноземній валюті, - 77,4% (20,3 млрд. доларів США) та кредитами міжнародних фінансових організацій – 14,4% (3,8 млрд. доларів США).

З рис.26 можемо побачити, що відсоток зовнішнього боргу РФ до ВВП постійно змінювався, з 01.01.2003р. він постійно спадав, і так тривало до 2008р., в якому його значення було майже таким самим як і в 2005 р., але в 2009 р. знову спад, і в 2010р. відбувається різке зростання.

Обсяг зобов'язань, прийнятих на себе Росією як правонаступниці колишнього СРСР, скоротився до 0,7% сукупного зовнішнього боргу країни (3,2 млрд. доларів США).

Зовнішні зобов’язання російських банків вперше з 1999 р. скоротилися – з 166,3 до 127,2 млрд. доларів США - в основному в результаті погашення раніше залучених кредитів.

Слід звернути особливу увагу, що сума сукупного зовнішнього боргу РФ практично не змінювалася в 2008-2010 рр.. (станом на 1 січня кожного року), хоча протягом цього періоду мали місце дуже великі виплати. Так, у жовтні 2008- квітні 2009 рр.. було виплачено не менш 101 млрд. доларів США. На період жовтень 2009 - жовтень 2010 рр.. виплати становлять 134,2 млрд. доларів, а за жовтень 2010 - жовтень 2011 рр.. - ще 89,3 млрд. доларів. Після жовтня 2011 р. потрібно буде повернути 294,4 млрд. доларів. Все це - не рахуючи тих платежів, які кредитори можуть зажадати фактично в будь-який момент - на вимогу (22,4 млрд.) і з невизначеним або відсутнім графіком (40 млрд.). Яким чином позичальники планують здійснювати ці виплати в умовах фінансової кризи - невідомо.

Рис. 26.Зовнішній борг РФ (в % до ВВП)

Рис.27. Зовнішній борг державного і приватного секторів РФ в 1994-2010 рр.(в млрд..доларах США, станом на перше січня кожного року)

Така ситуація - це очевидний приклад безвідповідальності та некомпетентності,як менеджменту компаній приватного сектора, так і уряду, який потурав нестримне зростання зовнішнього боргу і, по суті, перекладає його з однієї кишені (державного) в інший (приватний).

На 01.01.2010 р. заборгованість Російської Федерації не являлась критичною у відповідності з міжнародними стандартами. Відношення боргу до ВВП складало 38,0%(на початок 2009 року – 28,7%), а внутрішні боргові зобов’язання органів державного управління – 2,5%(1,8%)

Рис. 28.Об’єм державного внутрішнього боргу РФ, млрд..руб.

Розглянемо динаміку зростання внутрішнього державного боргу РФ(рис.28). Як можемо побачити, що починаючи з 1993р. і до початку 2011 р. цей борг активно зростав, хоча можемо побачити період спадання в 2003 р. На 01.01.2011 р. внутрішній борг РФ становить 2940,39 млрд. руб.

Облікова ставка Центрального банка РФ

Як можемо побачити ставка рефінансування Центрального банка РФ змінювалась починаючи з 2000 р. у напрямку її зменшення, якщо станом на 24 січня 2000 року вона становила 45%, то станом на 3 травня 2011 р. вона набула значення у 8,25 %, що звичайно не є найменшим за весь період, але все ж таки помітна різниця за 12 років. Найменшого значення вона набула 1 червня 2010 р. – 7,75%. Якщо в 2008 р. вона становила – 13%, то є помітним втручання держави, та проведення політики «дешевих грошей».

 

Рис.29.Ставка рефінансування Центрального банка РФ

Платіжний баланс РФ

У 2010 році поліпшення кон'юнктури основних товарів російського експорту сприяло поступовому відновленню позицій Російської Федерації в транскордонному русі товарів і послуг. На тлі економічного пожвавлення помітно зріс імпорт. Збільшення позитивного сальдо рахунку поточних операцій супроводжувалося зростанням обсягу залучення іноземних ресурсів і скороченням чистого вивезення приватного капіталу, зумовивши істотний приріст міжнародних резервів.

Позитивне сальдо рахунку поточних операцій в 2010 році збільшилося по відношенню до рівня 2009 року на 46,3% і склало 71,1 млрд. доларів США. Визначальним було зростання профіциту торгового балансу з 111,6 млрд. доларів США до 151,4 млрд. доларів США на тлі зміцнювалися негативних значень інших основних агрегатів поточного рахунку.

Рис. 30.Відношення основних компонентів рахунку поточних операцій платіжного балансу РФ 2006-2010рр., млрд..дол.США.

Експорт товарів перевищив 400,1 млрд. доларів США і збільшився на 31,9%. Високі темпи нарощування вивезення відзначалися по всім укрупнених позиціях товарної номенклатури за винятком продовольчих товарів і сировини для їх виробництва. При цьому рівень експорту 2008 року був перевершений тільки за іншими товарами, коштовними каменями і металів і виробів з них.

Менш ніж на 4% (у порівнянних цінах) зріс продаж зовнішнім споживачам російської сирої нафти, продуктів її переробки та природного газу. Проте приріст на 28,5% контрактних цін основних енергоносіїв забезпечив збільшення вартості вивезення цих товарів до 254,0 млрд. доларів США, їх частка в сукупному експорті та його річному прирості склала приблизно дві третини. Вивезення чорних і кольорових металів і виробів з них підвищився до 42,7 млрд. доларів США. Приріст експорту чорних металів склав 23,1% і зумовив не настільки значну, як з експорту в цілому, динаміку групи металів і виробів з них (27,4%), що в підсумку, призвело до подальшого скорочення питомої ваги цих товарів з 11,1 до 10,8%.

Рис.31. Товарна структура зовнішньої торгівлі у 2010 р., у % до загального

У географічній структурі експорту частка країн ЄС практично не змінилася (53,2%), держав АТЕС - зросла з 15,1 до 17,0%. Найбільші обсяги поставок здійснювалися в Нідерланди (13,6%), Італію (6,9%) і Німеччини (6,3%).

Рис. 32.Країни – основні торгівельні партнери Росії в 2010 р., млрд..дол.США

Імпорт товарів в умовах зростання внутрішнього попиту і зміцнення обмінного курсу рубля підвищився на 29,7% і склав 248,7 млрд. доларів США.

Географічне розподіл поставок по імпорту в 2010 році склалося за зменшенні частки держав ЄС (з 45,1 до 41,7%) і зміцненні позиції групи країн АТЕС (з 30,9 до 34,1%). У складі останньої Китай збільшив свій внесок у російський імпорт з 13,6 до 17,0%. Найважливішими партнерами залишалися Німеччина (11,7%) і України (6,1%).

Дефіцит балансу зовнішньої торгівлі послугами в 2010 році, максимальний у ряду порівнянних даних, - 27,8 млрд. доларів США був на 40,1% вище рівня 2009 року і на 14,4% - 2008 року. Основною причиною став випереджаючий ріст російського імпорту послуг порівняно з їх експортом. Разом з тим найвищі показники, як експорту, так і імпорту, зафіксовані в 2008 році, не були досягнуті.

Експорт послуг склав 44,5 млрд. доларів США і збільшився на 6,9% при різноспрямованій динаміці за основними видами послуг. Вартість обслуговування транспортними компаніями зарубіжних споживачів зросла до 14,9 млрд. доларів США (на 20,5%), у тому числі на чверть більше, ніж у 2009 році, були допоміжні і додаткові послуги, а також послуги пасажирського транспорту. Обсяг наданих ділових, професійних і технічних послуг збільшився 7,0% і склав 11,4 млрд. доларів США. Поряд з тим, як і в 2009 році, скорочувався експорт будівельних робіт (на 20,3%) та наданих нерезидентам послуг, пов'язаних з їх поїздками в Росію (на 4,1%).

Рис.33. Структура експорту і імпорту послуг в 2010 р., у % до загального

Імпорт послуг підвищився на 17,6% до 72,3 млрд. доларів США. Понад половини приросту обумовлено значно збільшеними витратами резидентів на поїздки за кордон, які перевищили 26,5 млрд. доларів США. Переважна частина цих витрат (82,8%) припадала на особисті поїздки в країни далекого зарубіжжя. Імпорт транспортних послуг був на 26,8% вище, ніж у 2009 році, комп'ютерних та інформаційних послуг було придбано резидентами майже на третину більше.

Динаміка валютного курсу

У Росії в період 1992р. було встановлено режим плаваючого курсу. Орієнтиром для встановлення ринкового курсу рубля служив міжбанківський фіксинг долара США на торгах ММВБ. Однак кризовий стан економіки і залежність від імпорту викликали негативні наслідки цього поспішного кроку. У результаті за два роки рубль впав майже в 20 разів по відношенню до долара. У 1994р. основним завданням грошово-кредитної політики була поставлена ​​боротьба з інфляцією, і ЦБ РФ ввів режим валютного коридору. Криза 1998р. показала неефективність такої системи, і ЦБ РФ відмовився від валютного коридору і ввів регульоване "плавання" курсу рубля, що призвело до негайного зростання в економіці.

Проведена в наступні роки політика стабілізації курсу рубля, в умовах відсутності обмежень на рух інвестицій, внаслідок чого Росія стала привабливою для припливу короткострокового капіталу. Однак це призвело до того, що рубль перетворився на спекулятивну валюту, а динаміка іноземних інвестицій корелювала зі зміною цін на нафту.

З 1998 р. курс долара до рубля постійно коливається і немає постійного значення, так само як і курс євро до рубля. Але можемо помітити, що крс євро до рубля є вищим за курс долар до рубля. Станом на 04.06.2011 р. 1 USD к 1 RUR становить 27, 8751 руб, 1 EUR к 1 RUR - 40.3436 руб.

У березні 2010р. ЦБ РФ перейшов до більш гнучкого управління курсом, звузивши межі валютного коридору. На думку фахівців Світового банку, це робить валютну політику більш ефективною, згладжуючи зайву волантильність і обмежуючи наслідки спекулятивного тиску на рубль.

А в жовтні 2010р. ЦБ РФ ввів режим плаваючого валютного коридору. Якщо раніше валютні інтервенції проводилися тільки при досягненні верхньої або нижньої межі коридору, то тепер інтервенції здійснюються і в межах самого коридору. Така політика дозволить згладжувати валютні коливання і обмежити спекуляції.

На 2011-2013рр. ЦБ РФ запланував ще більше розширення валютного коридору і скорочення валютних інтервенцій. Також не виключена повна відміна коридору і перехід до тактики точкових інтервенцій.

Рис. 34.Курс долара США і євро до рубля, ЦБ РФ

В 2011 році на курс долара в Росії будуть впливати такі фактори:

1. рух котирувань на нафту;

2. політика адміністрації США по девальвації курсу долара і підриву ЄС, Китаю, Росії і т.д.

3. Антагоністом долара є золото;

4. політика Центробанку Російської Федерації.

Індекс економічної свободи

Індекс економічної свободи Росії - 50,5, що робить її економіку 143 за рейтингом в 2011 р. Його значення становить на 0,2 краще, ніж у минулому році, що відображає незначні зміни в чотирьох з 10 економічних свобод. Росія займає 41 місце з 43 країн у регіоні Європи, і загальний бал значення її індексу нижче середніх світових і регіональних.

Індекс економічної свободи відчуває великі труднощі в Росії. Державницький підхід до економічного управління додає вартості до інвестицій і приглушує динамізм приватного сектора. Повсюдна корупція і обмежені права власності перешкоджають розвитку економічної діяльності, вільної від державного контролю або впливу. Макроекономічна нестабільність є гальмом економічного зростання.

Рис.35.Складові ІЕС станом на 2011 р.

Фінансово свобода – це одна з областей, в якій Росія знаходиться на передньому краї. Конкурентоспроможність Росії – це податкова ставка на прибуток і низькі корпоративні податкові ставки щодо підтримки інновацій, хоча приватні підприємства також повинні впоратися з "неофіційними податками"(тобто корупцією).

В 2011 р. відбулись зміни за такими показниками:

• збільшились:

фіскальна свобода - Росія має відносно низькі податки. Окремі ставки податку на прибуток є рівними 13 %, а верхня ставка корпоративного податку становить 20 %. Інші податки включають податок на додану вартість (ПДВ) та регіональний податок на майно. У самий останній рік, в цілому податкові надходження як відсоток від ВВП склали 34,1 %.

монетарна свобода - інфляція була високою, в середньому 12 % у період між 2007 і 2009 роках. Інфляційний тиск впав в 2010 році, але високі ціни на продукти харчування у зв'язку з проблемами в сільськогосподарському секторі залишаються фактором.,

свобода від корупції - корупція сприймається як зростаюча. Росія займає 146 з 180 країн сприйняття корупції на 2009 рік. Корупція процвітає. Ні Рада президента Медведєва про боротьбу з корупцією, яка була створена навесні 2008 року, ні антикорупційне законодавство грудня 2008 року не було ефективним у зниженні корупції. У 2009 році Глобальний PricewaterhouseCoopers' огляду економічних злочинів, Росія виявилася на останньому місці з 71 % респондентів, які повідомили про економічні злочини, з яких хабарництво та корупція були одним з основних компонентів.

свобода ринку праці - складний і застарілий Трудовий кодекс Росії продовжує обмежувати зайнятість і зростання продуктивності праці. Зміни, пов'язані з заробітною платою витрат по найму працівника високі, і звільнення співробітника є важким процесом. Положення про кількість робочих годин є жорсткими.

• зменшились:

свобода бізнесу - обтяжливі правила, як і раніше перешкоджають розвитку приватного сектора. Системи регулювання страждає від корупції і відсутність прозорості. Бюрократичні перепони і непослідовністю дотримання правил,

торгівельна свобода - середньозважений курс Росії в склав 5,9 відсотка в 2009 році. Заборонні тарифи, послуги ринкових бар'єрів, імпорт та експортні обмеження, непрозорі правила і стандарти, дискримінаційне ліцензування, складні і непрозорі митні оцінки та управління, субсидії, корупція і слабкий захист прав інтелектуальної власності додаються до вартісті торгівлі.

державні витрати - у самий останній рік, загальний обсяг витрат уряду, включаючи споживання і трансфертні платежі, дещо збільшилася до 34,1 відсотка ВВП. Держава зберігає сильні позиції в таких ключових секторах, як енергетика і гірничодобувна промисловість.

• не змінились: інвестиційна свобода, фінансова свобода та захист прав власності.

Індекс розвитку людського потенціалу

Росія сьогодні займає 65 місце в списку з 169 країн з показником 0,719, таким чином, входячи до групи країн з високим ІРЛП. Вона знаходиться після Албанії (64) і перед Казахстаном (66) в середині списку високорозвинених, за оцінкою ООН, держав. Основні показники Російської Федерації такі: середня очікувана тривалість життя при народженні - 67,2 року; середня тривалість одержання освіти - 8,8 року; очікувана тривалість отримання освіти - 14,1 року; ВНД на душу населення - $ 15 258 на рік. Росія займає 42-е місце в рейтингу соціально-економічної нерівності і 41- е місце в рейтингу гендерної нерівності. Варто відзначити, що Росія, тим не менш, випереджає в рейтингу своїх сусідів по БРІК.

За останні 5 років рейтинг країни виріс на 3 пункти. Росія входить у регіон - Східна Європа та Центральна Азія, в якому знаходиться 31 країна, розташовуючись на 18 місці в даній групі. Лідером групи є Чехія - 0,841 (28 місце у світі), замикає групу Таджикистан. Проте слід враховувати, що індекс складається з відставанням на два роки, тому цифри, опубліковані ООН 4 листопада 2010 відносяться до 2008 році і раніше.

З країн колишнього СРСР, Росію випереджають Естонія - 0,812 (5 місце в групі/34 місце у світі, дуже високий показник ІРЛП), Литва - 0,783 (9 / 44), Латвія - 0,769 (10/48) і Білорусія - 0,732 (16 / 61). Головним чином це пов'язано з відносним низьким рівнем доступності освіти та рівнем здоров'я, хоча за економічними показниками Росія випереджає Литву і Латвію. Трохи поступаються Росії - Казахстан - 0,714 (19/66), Азербайджан - 0,713 (20/67), Україна - 0,710 (22/69), Грузія - 0,698 (24/74). Країни із середнім рівнем розвитку - Узбекистан - 0,617 (29/102), Киргизія - 0,598 (30/109) і Таджикистан - 0,580 (31/112) замикають групу.

У 2010 році методологія розрахунку індексу розвитку людського потенціалу була змінена. На підставі цих змін був здійснений перерахунок всіх наявних раніше даних. Росія представлена ​​в рейтингу з 1990 року. До цього часу не представлялося можливим оцінити індекс розвитку людського потенціалу за браком даних. У 1990 році з 118 країн беруть участь у розрахунку, Росія займала 33 місце з індексом - 0,692, перебуваючи між Угорщиною - 0,692 та Об'єднаними Арабськими Еміратами - 0,693, світовим лідером були США - 0,857.

У 1990-і ІРЛП в Росії став падати: в 1995 - 0,644 (56 місце, між Тонга - 0,641 і Перу - 0,644), у 2000 - 0,662 (54 місце, між Ямайкою - 0,665 і Республікою Македонія - 0,660), у 2005 році він перевищив рівень 1990 року - 0,693, у 2006 - 0,700, у 2007 - 0,708, у 2008 - 0,715, у 2009 - 0,714 (рис. 2).

Р ис.36. Динаміка зміни ІРЛП Росії 1990-2010 рр.

Індекс сприйняття корупції

Корупція в Росії всі роки, починаючи з 1996-го по 2010-ий, коливається приблизно близько одного рівня, практично не змінюючись(табл..6.).

Катастрофічне падіння місця Росії в рейтингу, пояснюється просто - в останні роки різко зросла кількість розглянутих країн. Положення ж Росії в цьому рейтингу навіть стало трохи вище, в порівнянні з 90-ми, якщо рахувати у відсотках.

Таблиця 6