Віртуальні диски.

При наявності в системі досить великого обсягу вільної оперативної пам'яті й необхідності мати диск із дуже високою швидкістю доступу, деякі ОС забезпечують можливість створення так званих віртуальних дисків. Віртуальний диск - це ділянка ОЗУ системи, що за допомогою спеціального драйвера організований так, що програми й користувач сприймають його як ще один, додатковий логічний диск. Робота з віртуальним диском нічим не відрізняється від роботи з фізичним диском, але дані на віртуальному диску можуть зберігатися тільки до вимикання живлення комп'ютера, а швидкість доступу до цього диска на два-три порядків вище, ніж швидкість доступу до інформації на фізичних дисках. Останнім часом віртуальні диски практично не застосовуються, оскільки набагато більше ефективним стало використання ОЗУ великого об’єму іншими засобами, хоча ще відносно недавно їхнє використання було досить поширене.