1. Розуміння граматичної конструкції

Учитель говорить: «Петрик пішов на прогулянку після того, як дочитав казку». Речення промовляється повільно і чітко, якщо потрібно, можна повторити два рази, щоб дитина його добре почула. Після того запитують: «Що Петрик робив раніше — пішов на прогулянку чи дочитав казку?».

Оцінка: правильна відповідь — «+», учи­тель допомагав — «+/—», неправильна —

«—».

• Виконання словесних доручень

На столі розкидані олівці. Учитель го­ворить дитині: «Збери олівці у коробку і по­клади на поличку». Після виконання завдан­ня учитель запитує: «Де тепер лежать олівці? Звідки ти їх узяла?».

Оцінка: правильне виконання повної інструкції і правильна відповідь на обидва запитання — «+», виконання повної або більш спрощеної інструкції — «—», проміж­ний результат — «+/—».

• Розвиток фонематичного слуху

Учитель пропонує дитині: «Давай із то­бою задумаємо слово, наприклад «рама». Я весь час повторюватиму його, а потім за­міню іншим словом, наприклад, «вікно». Як тільки почуєш інше слово, зроби ось так (показує). Так ти вкажеш на мою помилку. А далі назвеш те слово, яке я сказала по­милково. Коли я називатиму лише те слово, яке ми вибрали, то в кінці ти скажеш: «Усе правильно!».

Перше завдання — контрольна фоне­ма С.

• Сон, сон, сон, сон, сон, сон, сон, сон, сон, сон, тон, сон, сон.

• Коса, коса, коса, коса, коса, коса, коса, коза, коса, коса.

• Ласка, ласка, ласка, ласка, ласка, ласка, ласка, ласка, ласка, ласка.

• Ситий, шитий, ситий, ситий.

Друге завдання — фонема Р.

Оцінка:

• 0 балів — дошкільник не помітив жод­ного «зайвого» слова, навіть при повільному повторюванні;

• 1 бал — помітив «зайве» слово лише при повторенні;

• 2 бали — помітив, але не плеснув до­лонею об стіл, «зайве» слово назвав лише після прослуховування другого ряду;

• 3 бали — всі завдання виконав пра­вильно,

Рівень розвитку фонематичного слуху визначається за такими критеріями (кіль­кість отриманих балів):

• 0 — низький;

• 1 — середній;

• 2—3 — високий.

• Розвиток словника

Тест побудований за принципом відбору: береться певна сукупність слів і визначаєть­ся, які з них дитині відомі.

Починаючи перевірку словникового за­пасу, вчитель говорить: «Уяви собі, що ти зустрівся з іноземцем — людиною з іншої країни, яка погано розуміє українську мову, і він попросив тебе пояснити, що означає слово «велосипед». Як ти відповіси?»

Набір слів: велосипед, цвях, лист, пара­солька, хутро, герой, гойдатися, з'єднувати, кусати, гострий.

Використовується 5 наборів таких слів, щоб можна було їх чергувати.

Оцінка:

• 0 балів — дитина не розуміє значень;

• 1 бал — розуміє, але тільки за допо­могою малюнка, жестів може виразити своє розуміння;

• 1,5 бали — дитина словесно описує предмет;

• 2 бали — визначення, дане дитиною, схоже на наукове.

  • Зміна іменників за числами

Учитель говорить дитині: «Я назву певним словом один предмет, а ти зміни це слово так, щоб вийшло багато предметів. Напри­клад, я скажу «олівець», а ти маєш відповіс­ти «олівці».

Далі вчитель називає 11 іменників у од­нині: книжка, ручка, ліхтар, стіл, вікно, го­род, стілець, вухо, брат, прапор, дитина.

Оцінка:

• допущено не більше двох помилок — «+»;

• 3—6 помилок— «+/—»;

• 7 і більше — «—».