Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Виробнича практика студент.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
22.08.2019
Размер:
176.64 Кб
Скачать

Теми індивідуальних завдань

  1. Особливості бухгалтерського обліку на підприємствах оцінної та ріелтерської діяльності.

  2. Оцінювання вартості транспортних засобів.

  3. Законодавче регулювання оцінки майна. Стандарти оцінки. Принципи оцінки.

  4. Оцінка вартості майна.

  5. Оцінка вартості земельних ділянок.

  6. Оцінювання вартості будівель і споруд.

  7. Основи експертного оцінювання.

  8. Ідентифікація об'єктів оцінки та пов'язаних з ним прав

  9. Первинний і вторинний ринок, їх взаємодія і зв'язок

  10. Специфіка формування ринку нерухомості України: історія і сьогодення.

  11. Дослідження загального стану і тенденції розвитку ринку нерухомості.

  12. Сутність і основні принципи іпотечного кредитування.

  13. Оподаткування операцій з нерухомістю.

  14. Законодавче регулювання права користування землею.

  15. Сучасні засади ріелторської діяльності: прийоми, методи, принципи.

  16. Інформаційні технології на ринку нерухомості.

  17. Психологічні аспекти професійної діяльності ріелтора; взаємодія з клієнтами.

  18. Маркетингові прийоми, що застосовуються на ринку нерухомості.

  19. Облік оплати праці на підприємствах оціночної та ріелторської діяльності.

  20. Облік основних засобів.

  21. Облік грошових коштів.

  22. Облік доходів і витрат на підприємствах оціночної та ріелторської діяльності.

  23. Планування фінансової діяльності.

  24. Оцінка фінансового стану підприємств.

  25. Фінансове планування підприємства.

8. Підведення підсумків практики. Вимоги до звіту.

Після закінчення практики студенти звітують про виконання програми практики.

Комісія, до складу якої входять керівники практики від навчального закладу і, по можливості, від баз практики, викладачі спеціальних дисциплін, приймають залік у студентів у коледжі. При оцінюванні підсумків роботи студента на практиці береться до уваги характеристика та оцінка від керівника практики. Загальна оцінка за практику вноситься до заліково-екзаменаційної відомості і до залікової книжки студента.

Студенти, які не виконали програму практики без поважної причини, направляються на практику повторно у вільний від навчання час.

Комісія може визнати звіт з практики виконаним незадовільно. В такому випадку звіт з практики направляється на доопрацювання і призначається дата повторного захисту звіту.

Студенти, які не виконали без поважної причини вимоги програми практики або одержали незадовільну оцінку за результатами повторного захисту, відраховуються з навчального закладу.

Підсумки практики обговорюються на засіданнях циклової комісії, а загальні підсумки підводяться на педагогічних радах коледжу не менше одного разу протягом навчального року.

Вимоги до звіту.

Форма звітності студента практики – це письмовий звіт, який оформлений згідно з вимогами, підписаний і оцінений безпосереднім керівником від бази практики.

У звіті на фактичному матеріалі бази практики студент розкриває основні питання програми, проводить аналіз щодо вдосконалення роботи бази практики.

Письмовий звіт повинен включати:

  • титульну сторінку (дивись додаток 1);

- зміст (дивись додаток 2);

  • звіт про проходження практики;

  • індивідуальне завдання;

  • список літератури (перелік використаної літератури);

  • додатки.

Окремо до звіту необхідно додати:

- характеристику-відгук від бази практики (дивись додаток 4);

  • рецензію на звіт, яка оформлена керівником практики від навчального закладу (дивись додаток 3);

  • щоденник про проходження практики.

Титульна сторінка звіту про проходження навчально-виробничої та виробничої практики оформлюється згідно з додатком 1.

Зміст звіту (дивись додаток 2) має відображати його структуру та є допоміжним інструментом, що дозволяє здійснювати дієвий контроль за наявністю відповідних розділів та тем практики. В звіті подається структура звіту (розділ чи назва теми) та вказується номер відповідної сторінки.

Структура звіту наступна:

  • вступ;

  • основна частина;

  • висновки;

  • додатки.

У вступі формуються мета та завдання проходження навчально-виробничої чи виробничої практики відповідно до програми, визначаються об’єкти дослідження та джерела інформації. Обсяг цієї частини звіту повинен складати 2-3 сторінки.

Основна частина поділяється на розділи відповідно до тематичного плану програми практики. В кожному розділі визначається законодавча та нормативна база, описується методологія застосування, структурні елементи, документальне забезпечення, порядок ведення обліку на підприємстві.

У висновках студенти проводять аналіз діяльності підприємства, виявляють недоліки та проблемні питання в їх функціонуванні з’ясовують вплив окремих операцій на результат діяльності підприємства, роблять висновки та пропозиції щодо ефективності функціонування діяльності підприємств. Обсяг цієї частини звіту повинен складати 2-3 сторінки.

Звіт про практику може бути написаним або надрукованим. Всі записи необхідно виконувати чітко, охайно та розбірливо на білому папері формату А4, з однієї сторони аркуша. На сторінці необхідно розмістити 26-28 рядків тексту. Поля повинні складати: ліве – 25 мм, праве, верхнє та нижнє – 20 мм. Нумерація сторінок наскрізна та послідовна, починаючи з титульної сторінки, на який номер сторінки не проставляється. Нумерація починається зі сторінки зі змістом і далі послідовно, включаючи перелік літератури та додатки. Номер сторінки проставляється арабськими цифрами в правому верхньому кутку вгорі чи внизу сторінки по центру.

Звіт повинен бути виконаний студентом самостійно. Категорично забороняється подання одного тексту звіту різними студентами.

Текст звіту може містити допоміжні або ілюстративні матеріали – розрахункові таблиці, схеми, діаграми, графіки тощо. Кожна одиниця допоміжних матеріалів наскрізно нумерується (наприклад, “Малюнок 1”, “Таблиця 3”) і в тексті звіту на них робиться відповідне посилання, яке записується в круглих дужках.

При використанні законодавчих, нормативних, інструктивних, наукових чи навчальних джерел або при посиланні на них обов’язково вказується вид нормативно-правового документу (джерела), його назва, реєстраційний номер та дата прийняття. За необхідності робиться додаткове посилання на розділ, главу, статтю чи пункт нормативно-правового документу..

У разі наявності, коли текст звіту має відповідний додаток на них даються відповіднеі посилання.

Список літератури повинен містити нормативно-правові, наукові та навчальні джерела, які використовувались студентом при проходженні практики та написанні звіту. Основними принципами складання списку літератури можуть бути:

- алфавітний, за яким джерела розміщуються за першою літерою джерела інформації;

  • алфавітно-тематичний, за яким до списку вносяться:

- Конституція України;

- закони України;

- укази Президента України;

- рішення та постанови Верховної Ради та Кабінету Міністрів України;

- інструкції відповідних відомств;

- інші джерела інформації за алфавітом.

Написання переліку використаної літератури повинно відповідати правилам бібліографічного опису різних видів наукових видань:

– книга одного автора: прізвище автора, ініціали; без лапок з великої літери назва книги; через двокрапку з великої літери підзаголовок книги; ставиться крапка й тире; місто видання (повністю, за виключенням Москви – скорочується як М.; Києва – К.; Ленінграда – Л.; Санкт-Петербурга – СПб.; при скороченні обов’язково ставиться крапка; в інших випадках крапка після назви міста не ставиться); ставиться двокрапка; з великої літери без лапок пишеться назва видавництва; ставиться кома; цифрами пишеться рік видання; ставиться крапка, тире; кількість сторінок – цифрами з літерою “с”. (Приклад: Асаул А.М., В.І. Павлов. Ринок нерухомомсті: Навч. посіб., 2-ге вид – К. Кондор. 2006. – 336 с.

книга кількох авторів: у випадку, коли авторів не більше трьох – прізвища авторів та ініціали за порядком, визначеним в конкретній книзі; без лапок з великої літери назва книги; через двокрапку з великої літери підзаголовок книги; у випадку, коли книга написана авторським колективом – після назви крапка не ставиться, а через косу риску вказуються ініціали та прізвища кількох членів авторського колективу; через крапку з комою вказуються вчене звання, ініціали та прізвища керівника авторського колективу; ставиться крапка й тире; місто видання (повністю, за виключенням Москви – скорочується як М.; Києва – К.; Ленінграда – Л.; Санкт-Петербурга – СПб.; при скороченні обов’язково ставиться крапка; в інших випадках крапка після назви міста не ставиться); ставиться двокрапка; з великої літери без лапок пишеться назва видавництва; ставиться кома; цифрами пишеться рік видання; ставиться крапка, тире; кількість сторінок – цифрами з літерою “с”. (Приклад: Довгалюк В.І., Ярмоленко Ю.Ю. Податкова система: Навч.посіб. –К.: Центр навчальної літератури, 2007.- 315 с.).